Справа № 297/276/19
Закарпатський апеляційний суд
26.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , перекладача ОСОБА_8 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/344/20 за апеляційною скаргою начальника Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_9 та захисника-адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.05.2019.
Цим вироком:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , угорець, громадянин України, із базовою загальною середньою освітою, працюючий охоронцем в охоронній фірмі «Зодіак», несудимий, засуджений:
- за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять ) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_12 ухвалено рахувати з 27.11.2018.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_13 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_13 в користь держави процесуальні витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 3/454 від 27.12.2018 в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн.
Ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 28.11.2018 про накладення арешту майна скасовано.
Речові докази: пару кросівок, які вилучені у ОСОБА_6 , що упаковані у пакеті № 3497788; уламки скла, змиви з поверхонь стін та тумбочки, ковдра, вилучені з місця скоєння злочину та які упаковані у пакеті № 4526297; шерстяна кофта, джинси, які належать померлому ОСОБА_14 та зразок крові ОСОБА_6 на марлі - упаковані у пакеті № 4526293; куртка, кофта, штани та пара шкарпеток, вилучені у ОСОБА_6 , які упаковані у пакеті № 4357522; спортивний светр ОСОБА_14 , який упакований у спеціальний пакет № 4357648; дерев'яний брусок, змиви з бруска; горловина від скляної пляшки, змиви з горловини від скляної пляшки, які передані на зберігання у камеру зберігання речових доказів Берегівського ВП ГУ НП, згідно квитанцій № 865 та № 880 ухвалено знищити; паперовий конверт із упакованими у ньому дактокартами та відрізками папілярних узорів з місця події - ухвалено зберігати в матеріалах провадження; DVD-диск, на якому міститься відеозапис, виконаний 28.11.2018, в ході проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 «00018MTS»; DVD-диск, на якому міститься відеозапис, виконаний 28.11.2018 в ході проведення слідчого
-2-
експерименту зі свідком ОСОБА_16 «00017MTS»; DVD-диск на якому міститься відеозапис, виконаний 28.11.2018 в ході проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_6 «00020MTS»; 2 DVD-диски, на яких міститься відеозапис, виконаний 24.01.2019 в ході проведення допиту підозрюваного ОСОБА_6 ; DVD-диск, на якому міститься два відеозаписи, виконані 26.01.2019 в ході проведення допиту свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ; зрізи нігтів з пальців рук ОСОБА_6 , у паперовому конверті «Для пакетів Закарпатське обласне бюро СМЕ»; зрізи нігтів з пальців рук трупа ОСОБА_14 , у паперовому конверті «Для пакетів Закарпатське обласне бюро СМЕ»; змиви з рук затриманого ОСОБА_6 , у паперовому конверті «Для пакетів Закарпатське обласне бюро СМЕ», які зберігаються при матеріалах провадження - залишено при матеріалах кримінального провадження.
Згідно вироку ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
27.11.2018 о 20 год ОСОБА_6 , знаходячись за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_14 , а саме по АДРЕСА_2 , разом з останнім, його співмешканкою ОСОБА_15 , та знайомим ОСОБА_16 , розпивали алкогольні напої. В подальшому ОСОБА_6 , близько 20 год 40 хв, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, почав чіплятися до ОСОБА_14 та спровокував суперечку. В ході суперечки ОСОБА_6 схопив порожню скляну пляшку з під алкогольного напою «Black Jack», яка стояла на столі поруч, умисно, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, наніс нею сидячому на ліжку ОСОБА_14 один удар по голові. Не зупиняючись на цьому, продовжуючи свій злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_14 , ОСОБА_6 почав наносити удари затиснутими в кулак руками по тілу лежачого на ліжку ОСОБА_14 в область грудної клітки та живота.
Надалі ОСОБА_6 стягнув безпорадного ОСОБА_14 на підлогу, де не зупинившись на досягнутому та доводячи свій злочинний намір до кінця, ще продовжив наносити удари ногами по лежачому ОСОБА_14 , після чого схопив дерев'яне поліно, яке лежало в кутку кімнати біля пічки, та умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_14 , продовжив наносити тілесні ушкодження по голові, допоки ОСОБА_14 перестав подавати ознаки життя.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 150 від 28.11.2018 у ОСОБА_14 були встановлені тілесні ушкодження: а) в ділянці голови та шиї: забійні рани в ділянці переносиці та лобної ділянки; садна - в лобній ділянці справа, по середній лінії, підочних ділянок, підборіддя, кута нижньої щелепи справа; синці - лобної ділянки справа, повік очей, синця передньо - бокової поверхні шиї справа; крововиливи в м'які покрови голови - правої лобно-скроневої ділянки, лівої лобної, правої тім'яної, лівої скроневої ділянок; крововилив під тверду мозкову оболонку в ділянці правої половини середньої та задньої черепної ямки; крововиливи під м'які мозкові оболонки - в ділянці полюсів правої скроневої, правої тім'яної долей, на верхній поверхні правої та лівої долі мозочка та правої лобної долі; периферичні крововиливи в тканину варолієвого мосту та початкові відділи продовгуватого мозку; б) в ділянці тулубу та кінцівок: синці - передньої поверхні грудної клітки зліва та справа, тильної поверхні правої та лівої кисті; переломи 4,5,6-го ребер справа по середньоключичній лінії, 5,6,7-го ребер справа - по передньо підпахвовій лінії, 8,9,10-го ребер справа по середньо підпахвовій лінії; перелом грудини.
Вказані тілесні ушкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею.
Забійні рани голови, крововиливи в м'які покрови голови, крововиливи під оболонки та тканину головного мозку, синці голови, тулубу та кінцівок, перелом грудини, множинні переломи ребер виникли по ударному механізму спричинення або в
-3-
результаті співударяння з тупими предметами та напрямком дії сил перпендикулярно. Садна голови та правого колінного суглобу виникли по механізму тертя та напрямком дії сил під кутом. Мало місце не менше 15 контактів з тупими предметами, в тому числі не менше 8-ми контактів в ділянці голови.
Тілесні ушкодження могли бути спричинені як в результаті нанесення ударів кулаками, обутими ногами сторонньої людини, так і в результаті нанесення ударів скляною пляшкою чи дерев'яним бруском.
Смерть ОСОБА_14 настала в результаті закритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилася крововиливами під тверду, м'які мозкові оболонки та тканину головного мозку та підтверджується наявністю забійних ран в ділянці переносиці та лобної ділянки справа; саден - в лобній ділянці справа, по середній лінії, підочних ділянок, підборіддя, кута нижньої щелепи справа; синців - лобної ділянки справа, повік очей; крововиливів в м'які покрови голови - правої лобно-скроневої ділянки, лівої лобної, правої тім'яної, лівої скроневої ділянок; крововиливу під тверду мозкову оболонку в ділянці правої половини середньої та задньої черепної ямки; крововиливів під м'які мозкові оболонки - в ділянці полюсів правої скроневої, правої тім'яної долей, на верхній поверхні правої та лівої долі мозочка та правої лобної долі; периферичних крововиливів в тканину варолієвого мосту та початкових відділів продовгуватого мозку.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, внаслідок його м'якості, просить вирок суду в частині призначення ОСОБА_6 покарання скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати винним за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років. Вказує на те, що суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, об'єктом якого є найвища соціальна цінність - життя людини, особу винного, який вину не визнав, що свідчить про його легковажне ставлення до вчиненого, а тому вважає, що призначене судом першої інстанції ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років нівелює його відповідальність за вчинення особливо тяжкого злочину та являється несправедливим через його м'якість.
Захисник-адвокат ОСОБА_10 , в апеляційній скарзі, поданій в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить вироку суду від 20.05.2019 відносно ОСОБА_6 скасувати, закрити кримінальне провадження щодо останнього на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 в суді і вичерпання можливості їх отримати. В обгрунтування своїх апеляційних вимог зазначає про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує на недотримання судом першої інстанції вимог ст. 22 КПК України, обвинувальний ухил та упередженість суду першої інстанції, що виразилося у відмові в задоволенні клопотань захисника про дослідження доказів та про зміну обсягу дослідження доказів. Крім того, вказує про необґрунтоване зняття судом запитань сторони захисту при допиті свідків, заборону їх допиту та ігнорування позиції захисту щодо неналежності та недопустимості доказів у кримінальному провадженні. У зв'язку з наведеним вважає вирок суду першої інстанції незаконним і таким, що не відповідає ч. 3 ст. 62 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини. Судом безпідставно не взято до уваги покази обвинуваченого про те, що суперечка між ним та ОСОБА_14 виникла з вини останнього, зокрема внаслідок протиправних дій потерпілого, який першим вдарив обвинуваченого, і ОСОБА_6 обурившись був змушений
-4-
захищатися, нанісши потерпілому кілька ударів, однак жодними сторонніми предметами потерпілого не бив. Також на його думку не дано належної оцінки виключно позитивним характеризуючим даним про особу обвинуваченого, який раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягався, є зразковим сім'янином, працює, на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей. Крім того звертає увагу на відсутність у ОСОБА_6 мотиву на вбивство потерпілого та неможливість вчиняти активні дії, спрямовані на вбивство людини, через фізичну виснаженість після чергування та відсутності сну тривалий період, при цьому припускає можливість вчинення вбивства ОСОБА_14 громадянином ОСОБА_16 , який разом з ОСОБА_15 навмисно оговорили ОСОБА_6 . Вказує також на порушення судом першої інстанції порядку допиту свідків, у зв'язку із неналежним встановленням їх осіб та допиту свідка ОСОБА_16 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Письмові докази оцінені судом з порушенням ст. 86, 94 КПК України, оскільки судом першої інстанції проігноровано те, що огляд місця події проведено без ухвали слідчого судді, на підставі дозволу особи ОСОБА_15 , яка не є власником житла, що тягне за собою недопустимість в якості доказів і вилучених під час такого огляду речей та предметів; висновки імунологічних експертиз встановили, що кров як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_16 мають однакову групу крові; згідно дактилоскопічної експертизи - сліди для дослідження не придатні; висновок судово-медичної експертизи № 129 не містить часу початку такого дослідження, як і часу виникнення поранень на тильній стороні рук ОСОБА_6 , що може свідчити про застосування працівниками поліції насильства до обвинуваченого. Крім того, звертає увагу на помилкове зазначення судом першої інстанції даних про працевлаштованість ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_6 офіційно не працює і даних про зворотне матеріали кримінального провадження не містять.
У зміненій апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , порушує питання про зміну вироку суду від 20.05.2019 та призначення обвинуваченому ОСОБА_6 менш суворого покарання. Звертає увагу на те, що обвинувачений на даний час повністю усвідомив обставини вчиненого кримінального правопорушення, визнає свою винуватість у заподіянні смерті потерпілому ОСОБА_14 , щиро розкаюється у вчиненому. Вважає, що вказана зміна позиції обвинуваченого є підставою для пом'якшення призначеного йому покарання.
Судове провадження розглядається за відсутності потерпілого, неявка якого, з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що потерпілий належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на вирок суду, а також те, що від нього не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин його неявки.
Заслухавши доповідь судді про зміст вироку, доводи апеляційної скарги, промову прокурора, яка з огляду на позицією обвинуваченого, не підтримала апеляційну скаргу прокурора, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали змінену апеляційну скаргу та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а змінена апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку
-5-
незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального Закону та Конвенції.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку.
Як вбачається зі змісту вироку, в його основу покладені належні, допустимі, взаємоузгоджені та достатні докази, а саме показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, висновки експертиз.
З цих підстав колегія суддів вважає встановленим вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, за обставин, зазначених в оскарженому вироку суду, оскільки такі стороною захисту в зміненій апеляційній скарзі та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.
Оцінюючи та відхиляючи доводи зміненої апеляційної скарги захисника щодо невідповідності призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання внаслідок його надмірної суворості, колегія суддів виходить з наступного.
Засади призначення покарання зазначені у ч. 1 ст. 65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Частиною 2 статті 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність
-6-
суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Такий висновок узгоджується з позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 51-1985км18 (єдиний унікальний номер 207/5011/14-к) та від 07.11.2018 у справі № 51-329км18 (єдиний унікальний номер 297/562/17).
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Санкцією ч. 1 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення (яке відповідно до ст. 12 КК є особливо тяжким злочином), дані про особу винного (раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має місце роботи та постійного проживання, де характеризується посередньо), зваживши на відсутність претензій з боку потерпілого, а також на наявність обставини, яка обтяжує покарання (вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння) та обставин, що його пом'якшують (визнання вини, щире каяття), колегія суддів дійшла висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно пом'якшити та призначити таке майже у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.
Апеляційний суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме як характеру та ступеню вчинених ОСОБА_6 кримінально-караних діянь, так і особі обвинуваченого, та сприятиме досягненню основної мети - виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, у тому числі й попередження вчинення ним аналогічних кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», а отже і відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи.
За таких обставин, змінена апеляційна скарга захисника підлягає до часткового задоволення, вироку суд в частині призначення покарання - зміні, а апеляційна скарга прокурора, з огляду на його позицію в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, задоволенню не підлягає.
-7-
Керуючись ст. 404, 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а змінену апеляційну скаргу захисника- адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.05.2019 щодо ОСОБА_13 в частині призначення покарання змінити.
Пом'якшити призначене ОСОБА_12 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 07 (сім) років 06 (шість) місяців.
У решті вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.05.2019 щодо ОСОБА_13 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді