Справа № 496/7154/25
Провадження № 2/496/3852/25
27 листопада 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., вивчивши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення (ухвали про залишення позовної заяви без руху),
Позивач звернувся до суду з позовом до Біляївської окружної прокуратури Одеської області, Головного Державного казначейства служби України в Одеській області про зобов'язання здійснити виплату морального збитку.
Ознайомившись із матеріалами позову, суд встановив, що його зміст не відповідає вимогам ст. 175 та 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Після отримання ухвали суду від 20 листопада 2025 року про залишення позову без руху, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою просить роз'яснити ухвалу суду від 20 листопада 2025 року, оскільки йому не зрозуміло, що саме не виконано позивачем на вимогу ст. 175 та 177 ЦПК України. ОСОБА_1 повідомляє про те, що в ухвалі суду визначенні не суттєві порушення процесуального оформлення позовної заяви, яку він поштою направив адресату (Державній казначейської службі України), а іншому адресату (Біляївська окружна прокуратура) не вручив, тому що не було співробітника канцелярії прокуратури на місці.
Тому, ОСОБА_1 просить детально роз'яснити, що саме йому необхідно виконати для прийняття судом до розгляду його заяви, окрім поданої ним заяви про звільнення від судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
За змістом вказаної частини статті, суд не зобов'язаний викликати учасників справи, для розгляду заяви про роз'яснення судового рішення у судове засідання.
Вивчивши, заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення (ухвали про залишення позовної заяви без руху), суд прийшов до висновку про розгляд її без виклику учасників.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових відомостей, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в такому роз'ясненні рішення.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2018 року по справі 127/18569/16.
У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих фрагментів рішення, які здебільшого знаходяться у резолютивній частині та розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.
Аналізуючи зміст ухвали суду та її резолютивної частини, про роз'яснення якої просить ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що вона є зрозумілою, не містить положень, які б викликали суперечності щодо її розуміння, а роз'яснення механізму виконання судового рішення не відноситься до компетенції суду та не може бути вирішене шляхом роз'яснення ухвали суду.
За своєю суттю ухвала суду від 20 листопада 2025 року містить перелік інформації, яка передбачена ст. 175 та 177 ЦПК України, яку не вказав позивач, що і стало підставою для залишення позову без руху.
Норма ст. 271 ЦПК України вказує чітко, що суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Роз'яснення саме виконання судового рішення, дана стаття не передбачає.
Крім того, суд зазначає, що в ухвалі суду від 20 листопада 2025 року не було зазначено необхідності заявлення клопотання про звільнення від сплати судового збору, так як, позовна заява містить копію пенсійного посвідчення позивача, де вказано, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи пожиттєво.
Разом з цим, необхідність вказати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, або зазначити про відсутність таких витрат (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), пов'язана з тим, що в порядку ст. 140 ЦПК України, суд при розгляді справи по суті, повинен провести розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються не лише з судового збору, а також з витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом статті 271 ЦПК України роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19, провадження № 14-65цс20).
Враховуючи те, що зміст резолютивної частини ухвали суду від 20 листопада 2025 року є логічною та зрозумілою, зокрема не підлягає виконанню у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» або іншими органами чи установами, суд не вбачає підстав для роз'яснення її змісту.
Керуючись ст. ст. 271 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 20 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Біляївської окружної прокуратури Одеської області, Головного Державного казначейства служби України в Одеській області про зобов'язання здійснити виплату морального збитку - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів після підписання ухвали суддею шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: В.М. Буран