Справа № 133/4369/25
Провадження №11-сс/801/977/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
26 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора в режимі відеоконференції ОСОБА_6
підозрюваного в режимі відеоконференції ОСОБА_7
захисника підозрюваного - адвоката
в режимі відеоконференції ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19 листопада 2025 року про відмову у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Воскодавинці Козятинського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_10 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 12025020230000473, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
На підставі ч. 3 ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_7 обов'язок прибувати за кожним викликом до органу досудового розслідування, прокурора, суду на строк до 17 січня 2026 року.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування виняткового запобіжного заходу з одночасним покладенням обов'язку явки до слідчого, прокурора та суду слідчий суддя вказав, що хоча прокурором у судовому засіданні доведено обґрунтованість оголошеної підозри, проте жоден із перерахованих у клопотанні ризиків (переховування від слідства та суду, незаконний вплив на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення) не доведений. Таким чином з огляду на положення ч. 8 ст. 176 КПК України відсутні підстави для застосування виключного запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного міського суду Вінницької області від 19.11.2025 через істотні порушення кримінального процесуального закону та невідповідність висновків фактичним обставинам провадження. Просить застосувати до ОСОБА_7 виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не враховано, що прокурор в судовому засіданні довів обґрунтованість підозри, наявність певних ризиків, що з огляду на положення ч. 8 ст. 176 КПК України має наслідком застосування лише єдиного запобіжного заходу, а саме тримання під вартою. При цьому посилання слідчого судді про недоведеність ризиків не ґрунтується на законі, оскільки з часу самовільного залишення військової частини ОСОБА_7 тривалий час не повертається до служби, на даний час також продовжує вчиняти кримінальне правопорушення.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній та просив задовольнити її в повному об'ємі.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а застосовані обов'язки такими, що цілком забезпечить виконання підозрюваним процесуальних рішень.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з ухвали, слідчим суддею зазначені вимоги закону дотримано, а висновки, викладені у судовому рішенні, належним чином умотивовані.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та власне застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження регламентуються положеннями ст. 193, 194 КПК України.
Зокрема, за змістом ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Системний аналіз зазначеної норми кримінального процесуального закону дає підстави дійти висновку про те, що лише сукупність усіх обставин, зазначених у частині першій статті 194 КПК України (обґрунтованість підозри, наявність хоча б одного ризику, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів), дають підстави для застосування того запобіжного заходу, про яке йдеться у клопотанні слідчого чи прокурора.
Натомість відповідно до положень ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Як установлено у цьому провадженні, слідчий суддя погодився із наведеними прокурором доводами щодо обґрунтованості оголошеної ОСОБА_7 підозри у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, за що передбачена кримінальна відповідальність за ч. 5 ст. 407 КПК України.
Ці висновки слідчого судді щодо обґрунтованості підозри сторонами кримінального провадження не оспорюються, відтак перевірці під час апеляційного перегляду судового рішення не підлягають.
З огляду на доводи та вимоги апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції перевіряє висновки слідчого судді про необґрунтованість клопотання в частині наявності ризиків, передбачених п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, із поданого клопотання (а. п. 2-6) установлено, що слідчий вважав доведеними існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
В обґрунтовування цих ризиків слідчий послався на те, що підозрюваний проживає не за місцем реєстрації, а у сусідньому населеному пункті, де відбулось його затримання, а також на те, що він немає постійного джерела доходу.
Співставляючи зазначені у клопотанні слідчого ризики та доводи, наведені слідчим щодо їх наявності, суд зазначає, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтовано ймовірної можливості здійснити підозрюваним зазначені дії. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Відтак кримінальний процесуальний закон хоча і не містить вимог щодо рівня ризику, а вказує лише на достатність або недостатність відомостей, які вказують на ймовірність вчинення підозрюваним дій, зазначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, або на її відсутність.
У цьому провадженні доводи, викладені слідчим та підтримані в судовому засіданні прокурором (тяжкість злочину, проживання не за адресою реєстрації, а також відсутність постійного джерела доходу), у сукупності із установленими даними про особу підозрюваного (пояснень щодо обставин вчинення злочину, позитивної характеристики, відсутність відомостей про судимості, наявність утриманців) жодним чином не дають підстав стверджувати, що підозрюваний має намір у теперішній час чи у майбутньому переховуватись від слідства чи суду, незаконно впливати на свідків чи вчинити нове кримінальне правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що прокурором не доведено обставини, передбачені п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому відповідно до положень ч. 3 ст. 194 КПК правомірно поклав на підозрюваного обов'язок прибувати за кожним викликом до органу досудового розслідування, прокурора.
За наведених обставин суд не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19 листопада 2025 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_10 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України з одночасним покладенням обов'язку прибувати за кожним викликом до органу досудового розслідування, прокурора, суду, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: