Провадження №2/748/991/25
Єдиний унікальний № 748/2010/25
24 листопада 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючої - судді Майбороди С.М.,
з участю секретаря судового засідання Шкоди А.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Сірого І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади села Серединка Чернігівського району Чернігівської області в особі Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
17 червня 2025 року представник позивача Сірий І.О. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Територіальної громади села Серединка Чернігівського району Чернігівської області в особі Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просив встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити додатковий строк у 2 місяці для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , мотивуючи свій позов тим, що померла є мачехою матері позивача та фактично бабусею позивача. В період з 1990 року по 2006 рік позивач разом з матір'ю проживали без реєстрації по АДРЕСА_1 , здійснювали догляд за дідом та бабою, були пов'язані з ними спільним побутом. Після смерті ОСОБА_2 позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову, оскільки строк для звернення було пропущено та не підтверджено родинні відносини із спадкодавцем. У встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини позивач не звернулась до нотаріальної контори, оскільки була неповнолітня.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві. Відповідаючи на питання позивач пояснила, що навчалась у загальноосвітній школі у Менському районі, її мама більшість часу проживала зі своїм батьком. Коли померла ОСОБА_2 , то її мама захворіла, а тому похованням займалась ОСОБА_3 .
Відповідач - Олишівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання явку свого представника не забезпечили, просили розглянути справу за його відсутності.
В ході судового розгляду були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що мати позивача періодично приїжджала до батька. Батько жив разом з ОСОБА_2 , тримали господарство, за яким самі доглядали. У 2004 році до ОСОБА_2 приходила ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що часто проходила повз господарство по АДРЕСА_1 та бачила там мати позивача з донькою у дворі та як вони обробляли город. Пояснила, що спочатку ОСОБА_6 з донькою жила за даною адресою, а потім виїхали. Позивач переїхала на постійне місце проживання за даною адресою приблизно в 2012 році.
Заслухавши позивача, представника, свідків, дослідивши письмові докази у справі судом встановлено наступне.
ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 . (а.с.14)
ОСОБА_8 21.01.1978 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (а.с. 7), а 25.09.1987 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 та змінила прізвище на « ОСОБА_12 ». (а.с.22)
05 червня 1986 року ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_2 . (а.с.21)
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_13 , її батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_14 . Місцем реєстрації народження є с.Миколаївка Менського району Чернігівської області. (а.с.15)
27.10.2012 ОСОБА_13 зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 та змінила прізвище на « ОСОБА_16 » (а.с.83-84).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_7 . ( а.с.20)
Після його смерті відкрилась спадщина. Відповідно до наданої копії спадкової справи, спадщину після померлого ОСОБА_7 прийняли ОСОБА_2 як дружина спадкодавця, що на день смерті проживала разом зі спадкодавцем та ОСОБА_14 , якій було визначено додатковий строк для прийняття спадщини за рішенням суду. В матеріалах спадкової справи мається довідка, яка видана сільським головою Серединської сільської ради 21 січня 2014 року, в якій вказано, що ОСОБА_7 дійсно був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 в такому складі сім'ї: ОСОБА_2 , 1927 р.н. - дружина. ( а.с.71-76)
Згідно копії актового запису про смерть № 09 від 25.03.2005 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Серединка Чернігівського району померла ОСОБА_2 . Оформленням документів займалась ОСОБА_3 (а.с.66)
Представник позивача в ході підготовчого засідання надав довідки Олишівської селищної ради від 23.06.2025 та від 25.09.2025, де зазначено, що в період з 1990 по 2006 ОСОБА_13 , 1990 р.н. фактично проживала без реєстрації в АДРЕСА_1 разом з матір'ю ОСОБА_14 , з дідусем ОСОБА_7 та його дружиною ОСОБА_2 , були пов'язані спільним побутом. У ОСОБА_2 не було дітей. ( а.с.96-97)
Згідно довідки Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 06.03.2025 № 51, що додана до позовної заяви, ОСОБА_7 дійсно на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 мав зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 в такому складі сім'ї: ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_14 , донька, проживала без реєстрації. ( а.с. 9)
Згідно довідки Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 06.03.2025 № 51, що додана до позовної заяви, ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 мала зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 в такому складі сім'ї: ОСОБА_14 , донька чоловіка, проживала без реєстрації. ( а.с. 10)
Згідно довідки Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 06.03.2025 № 53, що додана до позовної заяви, в період з 1990 по 2006 ОСОБА_14 , 1959 р.н. фактично проживала без реєстрації в АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_7 та його дружиною ОСОБА_2 , здійснювала постійний догляд за ними, були пов'язані спільним побутом. ( а.с.11)
Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими.
Якщо вимога про встановлення факту проживання осіб однією сім'єю заявлена у зв'язку з таким проживанням не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, відповідні відносини є спадковими і до них слід застосовувати статтю 1264 ЦК України.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов'язковими умовами для визнання особи членом сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи становлять сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
У постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 694/646/20 (провадження № 61-5208св21) зазначено, що для встановлення факту проживання однією сім'єю, тобто доведення існування передбачених статтею 1264 ЦК України підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов'язків.
Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що позивач повинен довести належними доказами не лише факт спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а і факт ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
В даному випадку з урахуванням пояснень позивача, її представника, свідків та досліджених письмових матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що сторона позивача не надала достатніх доказів на підтвердження того, що вона із спадкодавцем були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, як сім"я.
Так, позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Миколаївка Менського району Чернігівської області, де в подальшому пішла до школи. Станом на 24 березня 2005 року позивачу було 14 років. За таких обставин позивачем не доведено факт спільного проживання з ОСОБА_2 протягом п'яти років до дня відкриття спадщини.
Також, позивачем не доведено факт ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, взаємних прав та обов'язків. Відвідування дідуся, допомога по господарству під час такого відвідування не є спільним проживанням, веденням спільного господарства та не свідчить про наявність взаємних прав та обов'язків, пов'язаність спільним побутом.
Слід зазначити, що в матеріалах спадкової справи мається довідка, яка видана сільським головою Серединської сільської ради 21 січня 2014 року, в якій вказано, що ОСОБА_7 дійсно був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 в такому складі сім'ї: ОСОБА_2 , 1927 р.н. - дружина. Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд не вважає належними та допустимими доказами видані протягом 2025 року довідки Олишівською селищною радою щодо проживання позивача та її матері в АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_7 та його дружиною ОСОБА_2 , оскільки останні суперечать матеріалам справи.
Допитані в судовому засіданні свідки також не підтвердили саме спільного проживання протягом п'яти років до дня відкриття спадщини ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , а також ведення спільного господарства.
Крім того, в судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_14 разом з неповнолітньою донькою на день смерті ОСОБА_2 перебували в с.Серединка та здійснювали її поховання.
Отже позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 ведення спільного бюджету, господарства та побуту, з 1990 року, як на це посилається позивач, і по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю.
Оскільки, вимога про визначення додаткового строку на прийняття спадщини є похідною від встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, тому суд дійшов до висновку і про необхідність відмови у задоволенні цих вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади села Серединка Чернігівського району Чернігівської області в особі Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 28 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_1 .
Відповідач: Олишівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412544, адреса : вул. Чернігівська, 3, с. Олишівка Чернігівського району Чернігівської області.
Суддя С. М. Майборода