Справа №751/9803/23
Провадження №2/751/405/25
25 листопада 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Решетник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про відшкодування шкоди -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з виконавчого комітету Чернігівської міської ради 62 440,00 грн майнової шкоди, 30 000 грн моральної шкоди та у відшкодування коштів за експертний висновок 1 500,00 грн, а всього 93 940,40 грн.
В обґрунтування вимог зазначає, що він є власником легкового автомобіля марки «Renault Meganе», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . 14.03.2023 біля 14 год на вказаний автомобіль, який був залишений у дворі біля будинку АДРЕСА_1 , впало дерево, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження із заподіянням позивачу матеріальних збитків.
На місце події позивач викликав наряд патрульної поліції, також в цей день звернувся з відповідними заявами до ЧВП, відповідача, КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради та ГУНП в Чернігівській області. Згідно висновку ПП «Експертної фірми «Експерт-Плюс» про оцінку матеріального збитку від 20.03.2023 вартість матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику автомобіля складає 62 440,00 грн.
У зв'язку з пошкодженням єдиного автотранспортного засобу, позивач зазнав душевних страждань, які полягають в тому, що позивач був позбавлений можливості задовольнити свої потреби, моральні переживання, пов'язані з неможливістю користуватися своїм автомобілем та моральну шкоду позивач оцінює в сумі 30 000 грн.
Позивач вважає, що за спричинені йому збитки повинен нести відповідальність саме виконавчий комітет Чернігівської міської ради.
Ухвалою судді від 28.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
15.03.2024 представником виконавчого комітету Чернігівської міської ради подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що експертний висновок про вартість матеріальних збитків автомобіля позивача не відповідає вимогам чинного законодавства України, також відсутні відомості про попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «RENAULT MEGANE», номерний знак НОМЕР_1 , що вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Згідно висновку ПП «Експертної фірми «Експерт-Плюс» від 20.03.2023, вартість матеріального збитку складає 62 440,00 грн.
Згідно розрахунку № 1603 від 16.03.2023 відновлювальний ремонт автомобіля становить 62 440,00 грн.
Згідно відповіді виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 07.04.2023 конкурс на визначення балансоутримувача дерев по АДРЕСА_1 міською радою та її виконавчими органами не проводився; зелені насадження за вказаною адресою на балансі Чернігівської міської ради, її виконавчих органів та комунальних підприємств не обліковуються, оскільки відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», прибудинкова територія, а отже і зелені насадження, що на ній розміщені, відносяться до спільного майна багатоквартирного будинку, та відповідно до частини 1 статті 5 цього Закону, є спільною сумісною власністю співвласників цього будинку.
Згідно листа КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради від 10.04.2023 зелені насадження, які знаходяться на прибудинкових територіях житлових будинків у м. Чернігові не перебувають на балансі КП «Зеленбуд», отже підприємство не є їх балансоутримувачем.
З повідомлення Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП від 20.04.2023 вбачається, що за результатом проведеної перевірки, порушення службової дисципліни поліцейськими батальйону УПП в Чернігівській області ДПП не встановлено, а їх дії визнані такими, що відповідають Закону України «Про національну поліцію» та іншим нормативно-правовим актам, якими у своїй діяльності керуються органи поліції.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV) визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону № 2807-IV утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до частини 5 статті 24 Закону № 2807-IV посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 28 Закону № 2807-IV визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що саме потерпілий має довести належними та допустимими доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан відповідних зелених насаджень.
У відповідності до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частиниперша, другастатті 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази я к в цілому, так і кожний окремо, встановив, що позивачем не надано достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачем матеріальної та моральної шкоди, а також його розміру.
За таких обставин, суд доходить висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
Враховуючи, що позивачем не сплачено судовий збір при подачі позову до суду, а взадоволленені позовних вимог відмовлено, з нього підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про відшкодування шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко