Справа №751/7721/25
Провадження №2/751/2245/25
10 листопада 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участі секретаря Решетник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №07.01.2025-100002110 від 07.01.2025 у розмірі 13 545,00 грн, а також понесених судових витрат.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.01.2025 з відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір №07.01.2025-100002110, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 4 500,00 грн строком на 155 днів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання виконало в повному обсязі та перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти. Однак останній свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 13 645,00 грн.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи позивач повідомлений належним чином, у позові просить розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Споживчий центр». Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
На підставі ст. 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
07.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №07.01.2025-100002110 шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).
Кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта); заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаного при його ідентифікації на сайті.
Для підписання і укладення кредитного договору був введений код з смс-повідомлення, яке було направлено на номер телефону відповідача НОМЕР_1 .
Відповідно до умов укладеного кредитного договору, кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 4 500 грн., строком на 155 днів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та розрахунок: 0,97% (денна процентна ставка) = (6795/4500)/155х100%.
Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 9% від суми Кредиту та дорівнює 405 грн 00 коп.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 405 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Неустойка: 67 грн 50 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Позичальником також було підписано паспорт споживчого кредиту з інформацією про контактні дані кредитодавця, умови кредитування, реальної річної процентної ставки та орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту.
При цьому відповідачем пройдено ідентифікацію через систему BankID.
Виконання позивачем (кредитором) обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 4 500 грн. відповідачу (позичальнику) підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» від 01.09.2025 та договором про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024 від 04.01.2024.
З довідки-розрахунку заборгованості складеного ТОВ «Споживчий центр» вбачається, що розмір заборгованості по тілу кредиту становить 4 500,00 грн, по процентам - 5 580,00 грн, комісії за надання - 405 грн, комісія за обслуговування - 810 грн, неустойки - 2 250,00 грн.
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитний договір укладено з використанням інформаційно-комунікаційної системи позивача та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому статтею 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Вирішуючи даний спір, суд бере до уваги те, що відповідач, всупереч наведеному вище принципу змагальності цивільного судочинства, не надав відзиву із запереченнями щодо заявленого позову. Факт укладення договору та отримання за договором грошових коштів (кредиту) у визначеному договором розмірі відповідач не заперечував. Також відповідач не надав будь-яких аргументів і доказів на спростовування позовних вимог та не поставив під сумнів надані позивачем докази щодо розміру заборгованості за договором позики.
Водночас суд не може погодитися із заявленим розміром заборгованості за вищевказаним кредитним договором у частині неустойки з огляду на наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався та діє донині.
Отже, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування неустойки.
Оскільки в період дії воєнного стану неустойка підлягає списанню, тому заявлена ТОВ «Споживчий центр» вимога в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 2 250,00 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні всебічно, повно та об'єктивно наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №07.01.2025-100002110 від 07.01.2025 в сумі 11 295 грн, яка складається із основного боргу - 4 500 грн, процентів - 5 580 грн, комісії за надання - 405 грн та комісії за обслуговування - 810 грн.
Отже, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням задоволення позову частково на 83,39% (11 295/13 545*100) та сплати позивачем 2 422,40 грн судового збору відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", на користь позивача підлягають стягненню із відповідача 2 020,1 грн судового збору (2 422,40*83,39/100).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 11 295 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн 00 коп заборгованості за кредитним договором №07.01.2025-100002110 від 07.01.2025.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 020 (дві тисячі двадцять) грн 01 коп судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Новозаводським районним судом міста Чернігова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833)
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко