Справа № 483/1443/25
Провадження № 1-кп/483/166/2025
Іменем України
28 листопада 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з приміщення державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025150010002748 від 18 квітня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кропивницький, є громадянином України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, на момент вчинення злочину проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-помічника гранатометника 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні - «солдат», судимий за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2025 року за частиною 1 статті 125 КК України з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану самовільно залишив військову частину, а також не з'явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби за таких обставин.
На підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» та у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА_6 19 грудня 2024 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , яка є 5-ю окремою важкою механізованою бригадою (5 ОВМБр), яка належить до Сухопутних військ Збройних сил України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 352 від 19 грудня 2024 року ОСОБА_6 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 19 грудня 2024 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта, який справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Під час подальшого проходження військової служби, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 52 від 21 лютого 2025 року ОСОБА_6 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 та призначений наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) № 28 від 11 лютого 2025 року на посаду стрільця-помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , з 21 лютого 2025 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та вважається таким, що справи та посаду стрільця-помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за вказаною посадою.
Відтак, з 19 грудня 2024 року, тобто з моменту відправлення ОСОБА_6 з ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_2 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Проходячи військову службу, ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, 4, 6, 8 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України, завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
При цьому, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 83 від 24 березня 2025 року вибув у відрядження для участі у судовому засіданні до Кіровського районного суду міста Кіровограда на 3 (три) доби з 25 по 27 березня 2025 року, у зв'язку з чим повинен був о 08 год. 00 хв. 28 березня 2025 року прибути на службу до тимчасового місця дислокації 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
Проте ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно без поважних причин на службу до тимчасового місця дислокації 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза межами місця служби, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який не з'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби до 13 квітня 2025 року, тобто до моменту повернення ним на службу до військової частини НОМЕР_1 .
Крім того, ОСОБА_6 , 25 квітня 2025 року близько 08 год. 00 хв., діючи повторно, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - тимчасове місце дислокації 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза межами місця служби, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби, до 24 серпня 2025 року, моменту його виявлення співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у самовільному залишенні військової частини в умовах воєнного стану та не з'явленні вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби визнав та показав, що за збігом життєвих обставин змушений був залишити місце служби та поїхати додому. Так, протягом літа 2025 року він працював по господарству та шукав роботу. При цьому, усвідомлював що залишення військової частини є протиправним.
Окрім показань самого обвинуваченого, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду зібраних в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України, письмових доказів, а саме:
-змістом витягу з ЄРДР №62025150010002748 від 18 квітня 2025 року, відповідно до якого солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 28 березня 2025 року о 08 год. 00 хв. будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метаю тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно без поважних причин на службу після винесення йому Кіровським районним судом м. Кропивницького у справі № 404/7168/23 провадження № 1-кп/404/392/23 вироку, яким визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу, до тимчасового місця дислокації 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза межами місця служби, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який не з'явився вчасне на службу без поважних причин тривалістю понад три доби. Крім того, 25 квітня 2025 року о 8 год. 00 хв. самовільно залишив в умовах воєнного стану місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу ( АДРЕСА_2 ) військовослужбовець військової служби за мобілізацією, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_6 , призваний на військову службу 19.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 85-88, 110);
-рапортом командира 3-ї стрілецької роти в/чА4794 від 29 березня 2025 року, за змістом якого солдат ОСОБА_6 , стрілець - помічник гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 не прибув з відрядження; вжиті заходи для встановлення його місця знаходження не дали позитивного результату; на зв'язок не виходить; місце перебування його не відомо; місце несення служби залишив без закріпленої за ним зброї, боєкомплекту (а.с. 89);
-наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 114 від 29 березня 2025 року про проведення службового розслідування за фактом неповернення з Кіровського районного суду м. Кіровограда до підрозділу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 (а.с. 90);
-актом службового розслідування, затвердженого т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 , за змістом якого в ході проведення службового розслідування за фактом не з'явлення ОСОБА_6 28 березня 2025 року на військову службу, прийнято рішення про направлення матеріалів службового розслідування разом із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до Державного бюро розслідувань для вирішення питання про притягнення стрільця - помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності згідно частини 5 статті 407 Кримінального кодексу України (а.с. 91-95);
-змістом письмових пояснень від 04 квітня 2025 року, отриманих від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які пояснили, що ОСОБА_6 не прибув 28 березня 2025 року на військову службу з відрядження (а.с. 102-103);
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 50 від 05 квітня 2025 року про результати службового розслідування, за змістом якого прийнято рішення про направлення матеріалів службового розслідування до Державного бюро розслідувань для вирішення питання про притягнення стрільця - помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності згідно частини 5 статті 407 Кримінального кодексу України (а.с. 104);
-змістом повідомлень від 07 квітня 2025 року та 08 червня 2025 року, адресованих ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 106-107, 108-109);
- постановою про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 02 жовтня 2025 року (а.с. 111-112);
-рапортом командира 3-ї стрілецької роти в/чА4794 від 25 квітня 2025 року, за змістом 25 квітня 2025 року о 08 год. 00 хв. під час перевірки особового складу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 було встановлено факт самовільного залишення частини, яка тимчасово дислокується в АДРЕСА_2 солдатом ОСОБА_6 , колишнім стрільцем - помічником гранатометника 1 стрілецького відділення і стрілецького взводу З стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ; вжиті заходи для встановлення місця знаходження ОСОБА_6 не дали позитивного результату; на зв'язок не виходить; місце перебування його не відомо; місце несення служби залишив без закріпленої за ним зброї, боєкомплекту (а.с. 113);
-наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 135 від 25 квітня 2025 року про призначення службового розслідування (а.с. 114);
-актом службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 від 05 травня 2025 року (а.с. 115-119);
-змістом письмових пояснень від 26 квітня 2025 року, отриманих від військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про те, що 25 квітня 2025 року о 08 год. 00 хв. під час ранкової перевірки особового складу було встановлено факт самовільного залишення ОСОБА_6 військової частини (а.с. 126, 127);
-наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 60 від 24 травня 2025 року про результати проведення службового розслідування (а.с. 130);
-змістом довідки №25/1506 про самовільне залишення військової частини без зброї ОСОБА_6 (а.с. 138-139).
Дослідивши зазначені вище докази і оцінивши їх у сукупності, трактуючи наявні сумніви на користь обвинуваченого відповідно до стандарту доведення поза розумним сумнівом, суд знаходить доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікує його дії за частиною 5 статті 407 КК України - як нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби та самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинених в умовах воєнного стану.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить із класифікації кримінальних правопорушень, встановленої статтею 12 КК України, а також бере до уваги особливості конкретного діяння та обставини його вчинення. Суд оцінює форму вини, мотив і мету злочину, спосіб його вчинення, стадію реалізації злочинного наміру, кількість епізодів злочинної діяльності, а також характер і ступінь тяжкості заподіяних наслідків.
Досліджуючи дані про особу винного, суд враховує його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення в побуті та за місцем несення служби, наявність судимостей, склад сім'ї, а саме те, що він не одружений, дітей не має.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись положеннями ст.ст. 65-67 КК України, враховує, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, за місцем служби характеризується негативно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність обстави, що пом'якшують покарання, та повторність, як обставину, що його обтяжує.
Суд також враховує, що ОСОБА_6 вчинив дані правопорушення після ухвалення вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2025 року за ч. 1 ст. 125 КК України, за яким йому було призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, а тому покарання ОСОБА_6 слід призначити на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків.
Відповідно до частини 3 статті 72 КК України, основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Оцінивши всі обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку, що мета покарання - виправлення особи та запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає принципу невідворотності кримінальної відповідальності, буде досягнута у разі призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.
При цьому суд враховує положення ч. 1 ст. 75 КК України, якими прямо передбачено, що у разі засудження за ст. 407 КК України застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням є неможливим.
Запобіжний захід у виді тримання обвинуваченого під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 373-375 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років та штрафу у розмірі 850 грн, призначеного вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2025 року, який виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту його затримання - з 05 вересня 2025 року.
Запобіжний захід у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуюча: