Справа № 456/5956/25
Провадження № 3/456/2271/2025
іменем України
25 листопада 2025 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , з участю захисника Огородника О.І., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Формулювання правопорушення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_1 18.10.2025 о 10:34 год. в м. Стрий по вул. Нижанківського,28 керував транспортним засобом Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме поведінка не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Стаття (частина статті) Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає відповідальність за вищезазначене адміністративне правопорушення.
Частина 1 статті 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правова позиція сторони захисту.
В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що почервоніння обличчя це природній колір його обличчя, він поводив себе в ситуації, яка склалася. Він по іншому розмовляти не вміє. Був випадок, коли до його будинку увірвався працівник поліції в стані сп'яніння, вдома на той час була важкохвора дружина. Цього чоловіка забирали працівники двох оперативних груп. У іншому випадку працівники поліції створили аварійну ситуацію. У ще одному випадку 20.03.2022 він викликав працівників поліції при проникненні невідомих осіб на його територію і знеструмлення певних об'єктів і працівники поліції нічого не вчинили. Тому він немає довіри до них. Працівники поліції йому причину зупинки не пояснили. На відео чітко видно, що руки у нього не тремтять. Він просив надати документи на прилад Драгер, але такі документи йому надано не було. Вважає, що на відео видно, як працівники поліції хотіли йому надати для продуття якусь трубку, при цьому працівник поліції її самостійно відкрив. Під час цієї події він телефонував на лінію 102, щоб прислали працівників поліції з належним приладом з відповідними документами. О 13 год. цього ж дня він пройшов в медичному закладі огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Захисник Огородник О.І. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 не визнає вину, оскільки не було адекватного спілкування між ним та працівниками поліції. Поведінка ОСОБА_1 відповідала ситуації, яка склалася. Працівники поліції з самого початку поводили себе неадекватно, навмисно створили конфліктну ситуацію. І як наслідок склали протокол на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Зупинки транспортного засобу не було. Водій стояв на місці, коли працівники поліції підійшли до нього. Складання протоколу за ст.130 КУпАП також не було. Протокол містить чисельні порушення вимог чинного законодавства. ОСОБА_1 просив надати йому сертифікат на прилад Драгер. Крім цього, працівники поліції не надали ОСОБА_1 можливість скористатися правовою допомогою адвоката, а також надати письмові пояснення. Процес складання протоколу відбувався без відео фіксації. Інший екіпаж працівників поліції, яких викликав ОСОБА_1 приїхав після складання протоколу відносно нього.
Крім цього, 25.11.2025 адвокат Огородник О.І. подав на адресу суду письмові пояснення, в яких вказав наступне. Як вбачається з відеоматеріалів, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинився за власною ініціативою, для надання можливості проїзду кареті швидкої допомоги. Її чітко видно на відео з реєстратора, що міститься в кабіні автомобіля Національної Поліції та яке долучено до адміністративних матеріалів. Тобто, працівники поліції не зупиняли транспортний засіб на підставі ст.35 ЗУ “Про національну поліцію». Відповідно до усталеної судової практики з аналогічних питань, та як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Зупинка транспортного засобу не мала місце, оскільки із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В матеріалах справи міститься копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5 ст.121 КУПАП, проте дана постанова ОСОБА_1 оскаржена. Надумане працівниками поліції порушення ПДР в частині невикористання ременя безпеки водієм в свою чергу теж не було підставою для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 . Цю причину зупинки працівники поліції вигадали на ходу, після того як підішли до автомобіля, який не рухався. Окрім цього, як вбачається з відеоматеріалів, працівники поліції не тільки не зупиняли ОСОБА_1 на підставі ст.35 ЗУ “Про національну поліцію» (чи то по п.1 чи п.3 ч.1 даної статті), вони також не надали суду доказів руху водія ОСОБА_1 без використання паска (ременя) безпеки, відтак, підстав для його зупинки за п.3 ч.1 ст.35 ЗУ “Про національну поліцію» вони не мали. Протокол, який міститься у матеріалах справи 456/5956/25, не відповідає вимогам ні Додатку 1, ні Додатку 2 до Інструкції, отже, не може вважатися належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП. Як вбачається з відеоматеріалів, долучених до справи, процес складення протоколу за ст.130 КУПАП відбувався без відеофіксації, працівник поліції підійшов до транспортного засобу ОСОБА_1 вже із заповненим протоколом та запропонував йому розписатися за отримання копії протоколу. Про жодне роз'яснення ОСОБА_1 його прав згідно ст.268 КУПАП не йшлося, цього не було зроблено, що є грубим порушенням прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 заявив про недовіру працівникам поліції, тобто фактично заявив їм відвід. Окрім цього, він вимагав надати йому для ознайомлення свідоцтво про повірку Драгера та сертифікат відповідності, проте цього зроблено не було, чим було порушено п.п. 3 та 5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735) Як вбачається з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, відео не є суцільним, складається з кількох окремих відеофайлів, та фіксує процес перевірки частково. Якщо додати час тривалості всіх фрагментів відео, то його загальна тривалість менша ніж тривалість проміжку часу між початком відеозйомки та завершенням такої. Відтак, відео не може вважатися таким, що об'єктивно відображає безперервний процес фіксації дій працівників поліції. В матеріалах справи міститься направлення на огляд водія на стан сп'яніння, однак всупереч вимогам ст.266 КУПАП та п.7 розділу 1 Інструкції, ОСОБА_1 на огляд в медичний заклад КНП ЛІЛ ТМО СМОЛ. Проте, працівники поліції не доставляли ОСОБА_1 до медичного закладу, чим прямо порушили вимоги згаданих вище нормативних актів. Проте в направленні вказано, що він доставлений на огляд ст.сержантом ОСОБА_2 до закладу охорони здоров'я. У зв'язку з цим цей документ теж не вважає належним та допустимим доказом у справі. Як вбачається із відеоматеріалів, які долучені до протоколу, фіксація моменту роз'яснення прав та обов'язків ОСОБА_1 такі не містять, окрім цього, працівники поліції не надали особі скористатися правом на правову допомогу, що свідчить про те, що працівниками поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано процедури його складення, що являється істотним порушення прав особи яка притягається до відповідальності та вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушенням законодавчо встановленої процедури. Сам протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону. Крім цього, з відеоматеріалів вбачається, що всупереч вимогам п. 5 розділу II Інструкції, ОСОБА_1 не було роз'яснено порядок застосування спеціального технічного засобу, та не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а одразу запропоновано пройти огляд. Найважливіший момент - відсутність правових підстав для освідування та перевірки водія, як було описано в п.1 пояснень. В силу судової практики, ОСОБА_1 не повинен був виконувати незаконні та безпідставні вимоги працівників поліції. Отже, наведені вище доводи та мотиви свідчать про те, що протокол та долучені до нього документи, є недопустимими та неналежними доказами і не можуть бути законною підставою для притягнення особи до відповідальності. На підставі наведеного, просить суд провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення.
Показання свідка.
Свідок ОСОБА_3 - поліцейський ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, допитаний в судовому засіданні повідомив, що ними ОСОБА_1 було зупинено за порушення ПДР проблисковими маячками та звуковим сигналом. Водій зупинився не одразу. Вони з ОСОБА_4 підійшли, представилися, повідомили водія, що він був не пристебнутий паском безпеки. Водій повідомив, що йому було недалеко їхати. ОСОБА_1 було роз'яснено права та обов'язки, а також повідомлено про причину зупинки транспортного засобу. Водій почав поводити себе агресивно, кричати на них. Обличчя у нього було червоне. Тому ними було вирішено запропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння. При цьому така пропозиція була неодноразова, але водій ухилявся від відповіді, постійно кудись телефонував. ОСОБА_1 повідомляв, що приладу не довіряє, однак документів на прилад представити не просив. Під час телефонних дзвінків казав, що вирішить з ними це питання, що їм мають зателефонувати. В подальшому, зважаючи на його відмову та їхні неодноразові пропозиції пройти огляд, було складено протокол за ч.1 ст.130 КупАП, копію якого отримати водій також відмовився. За кермом службового автомобіля був він, протокол складав ОСОБА_4 . Вони бачили через вікно, що водій був не пристебнутий паском безпеки. Вони рухалися за автомобілем ОСОБА_1 . Відеореєстратор в автомобілі звуку немає. Карета швидкої допомоги проїхала, вже коли вони вийшли з автомобіля і ОСОБА_1 зупинився. Боді камери ними вмикаються вже тоді, коли вони підходять до водія.
Свідок ОСОБА_4 - інспектор ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, допитаний в судовому засіданні повідомив, що вони зупинили ОСОБА_1 , оскільки той, під час руху транспортним засобом не був пристебнутий паском безпеки. Вони зупинили його за допомогою звукового сигналу та проблискових маячків. В ході розмови у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд, водій відмовився, постійно кудись телефонував. На неодноразові пропозиції ухилявся від відповіді. Коли водій відмовився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, його було попереджено про складання протоколу за ст.130 КУпАП. Від отримання копії протоколу водій відмовився. Порушення водієм ПДР вони побачили, коли рухалися транспортним засобом за водієм, і останній вказаного факту не заперечував. Він вказував, що йому не потрібно було пристібатися, оскільки їхати було недалеко. Наведене чітко зафіксовано на відео. ОСОБА_1 не просив надати сертифікат, а лише вказував, що приладу не довіряє. Водій ухилявся від відповіді, а потім від огляду і на місці зупинки, і в медичному закладі відмовився. Інший екіпаж поліції приїжджав вже після того, як було складено протокол. Він повідомляв, що запис вимикається для складення протоколу.
Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
Заслухавши позицію особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Огородника О.І., показання свідків та дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Суд дотримався норм, визначених КУпАП, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторона захисту користувалася рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторони захисту суд розглянув відповідно до вимог закону.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та здобуті під час розгляду справи.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 18.10.2025 о 10:34 год. в м. Стрий по вул. Нижанківського,28 керував транспортним засобом Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме поведінка не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 486716 від 18.10.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 18.10.2025 о 10:34 год. в м. Стрий по вул. Нижанківського,28 керував транспортним засобом Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме поведінка не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП /а.с.2/;
- довідкою заступника начальника Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Р.Захарчина, відповідно до якої згідно з ІКС ІПНП власником транспортного засобу Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_3 є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 /а.с.3/;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 18.10.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, за допомогою приладу «Dr?ger 6820» ARLJ 0418 /а.с.4/;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.10.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння у ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП «ТМО «СМОЛ» /а.с.5/;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5962110 від 18.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. /а.с. 6/;
- рапортом інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області З.Глушко від 18.10.2025, з якого вбачається, що 18.10.2025 близько 10:34 год. по вул.. Нижанківського,28 в м. Стрий ними було зупинено транспортний засіб Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_2 за керування автомобілем водієм без пристебнутого паска безпеки. Було встановлено, що автомобілем керував ОСОБА_1 , який відмовлявся передати посвідчення водія. Під час розмови у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, за допомогою приладу «Dr?ger 6820» ARLJ 0418 та у ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП «ТМО «СМОЛ», у зв'язку з чим на останнього було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та попереджено про заборону керування транспортним засобом /а.с.7/;
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, оглянутих в судовому засіданні, з яких вбачається, що працівниками поліції по вул. Нижанківського,28 в м. Стрий слідують за транспортним засобом Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та зупиняють його. Коли працівники поліції підходять до транспортного засобу, водій ОСОБА_1 не пристебнутий паском безпеки. На запитання працівника поліції, чому водій не пристебнутий паском безпеки, ОСОБА_1 відповідає: «Хто сказав, що я не користуюся паском безпеки? Я вийшов з магазину, тут пару метрів. Скільки тут переїхатися, тому я не пристебнувся. Я по 28 годин працюю на добу, якщо потрібно я передзвоню куди треба. Беріть пишіть постанову, Ви всі хамло і неадекватні». Після цього на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 показує документи, працівник поліції роз'яснює йому його права та обов'язки та повідомляє про винесення постанови. В подальшому працівник поліції запитує у водія, чи він вживав алкогольні напої та вказує на видиме почервоніння обличчя, поведінку, яка не відповідає обстановці, зокрема агресивну поведінку. Далі ОСОБА_1 питає, чи сертифікований у працівників поліції прилад Драгер. Працівник поліції відповідає, що так, і якщо потрібно він може надати відповідні документи. Потім працівник поліції неодноразово пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, водій тривалий час відмовляється від відповіді та при цьому стверджує: «Ваш наказ для мене не закон, Ви одягнуті за мої кошти, їдьте захищати Батьківщину». Потім повідомляє працівників поліції про те, що зараз до них передзвонять, на що працівники поліції відповідають, що не братимуть ні від кого слухавку. Пізніше працівник поліції вручає ОСОБА_1 постанову за ч.5 ст.121 КУпАП, та вказує, де на постанові може водій написати свої пояснення. Працівник поліції: «Втретє пропоную Вам пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі». ОСОБА_1 ухиляється від відповіді, вмикає гучномовець на мобільному телефоні, де особа, яка представляється його чином кричить на працівників поліції. Далі працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що його дії будуть розцінені як відмова від проходження огляду і це становить окремий склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Далі ОСОБА_1 стверджує про те, що приладу Драгер не довіряє, і працівник поліції пропонує йому пройти огляд в медичному закладі. ОСОБА_1 «Відмовляюся проходити огляд в медичному закладі і на місці зупинки». Працівник поліції роз'яснює йому його права та наслідки відмови. Далі працівник поліції пропонує ОСОБА_1 ознайомитися зі складеним за ст.130 КУпАП протоколом, в цей час ОСОБА_1 телефонує на лінію 102 і викликає слідчо-оперативну групу. Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про складений відносно нього протокол за ст.130 КУпАП і про заборону в подальшому керування транспортним засобом /а.с.8/.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Норми права, які застосовує суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 .
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протокоів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
Спростування доводів сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд критично оцінює заперечення сторони захисту про наявність підстав для закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, з огляду на таке.
Доводи про те, що вина ОСОБА_1 не доводиться належними доказами та допустимими доказами до уваги судом не беруться, оскільки суд вважає, що сукупність зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
В судовому засіданні не встановлено порушень чинного законодавства при оформленні матеріалів та складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи захисника про те, що технічний відеозапис не є безперервним, а тому не відповідає вимогам п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання та використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України №100 від 03.02.2016 року і п. 5 розділу ІІ та п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписів, засобів фото і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ та п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписів, засобів фото і кінозйомки , затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та / або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їж і тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. При цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Згідно із п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання та використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України №100 від 03.02.2016 року, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Як вбачається з відеозапису, всі значимі обставини для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, починаючи з моменту зупинки транспортного засобу і закінчуючи складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, були зафіксовані, з якої вбачається наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відтак доводи захисника про те, що зазначений відеозапис не є безперервним є безпідставними і правого значення не мають.
З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що працівники поліції слідують за транспортним засобом Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та зупиняють його. Коли підходять до транспортного засобу, водій ОСОБА_1 не пристебнутий паском безпеки. На запитання працівника поліції, чому водій не пристебнутий паском безпеки, ОСОБА_1 відповідає: «Хто сказав, що я не користуюся паском безпеки? Я вийшов з магазину, тут пару метрів. Скільки тут переїхатися, тому я не пристебнувся. Я по 28 годин працюю на добу, якщо потрібно я передзвоню куди треба. Беріть пишіть постанову, Ви всі хамло і неадекватні». Після цього на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 показує документи, працівник поліції роз'яснює йому його права та обов'язки та повідомляє про винесення постанови. В подальшому працівник поліції запитує у водія, чи він вживав алкогольні напої та вказує на видиме почервоніння обличчя, поведінку, яка не відповідає обстановці, зокрема агресивну поведінку. Далі ОСОБА_1 питає, чи сертифікований у працівників поліції прилад Драгер. Працівник поліції відповідає, що так, і якщо потрібно він може надати відповідні документи. Потім працівник поліції неодноразово пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, водій тривалий час відмовляється від відповіді. Пізніше працівник поліції вручає ОСОБА_1 постанову за ч.5 ст.121 КУпАП. Працівник поліції: «Втретє пропоную Вам пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі». ОСОБА_1 ухиляється від відповіді, стверджує про те, що приладу Драгер не довіряє, і працівник поліції пропонує йому пройти огляд в медичному закладі. ОСОБА_1 «Відмовляюся проходити огляд в медичному закладі і на місці зупинки». Працівник поліції роз'яснює йому його права та наслідки відмови. Далі працівник поліції пропонує ОСОБА_1 ознайомитися зі складеним за ст.130 КУпАП протоколом, в цей час ОСОБА_1 телефонує на лінію 102 і викликає слідчо-оперативну групу. Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про складений відносно нього протокол за ст.130 КУпАП і про заборону в подальшому керування транспортним засобом
Оглянуті в судовому засіданні відеозаписи суд вважає належними доказами, на яких зафіксовано, як ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд, уникав надання відповіді, в подальшому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.
При цьому суд зауважує, що відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за своїм правовим змістом є намаганням водія транспортного засобу уникнути відповідного обстеження, яким можливо встановлення факту перебування його у стані сп'яніння.
За таких обставин, при вирішенні питання щодо наявності в діях водія транспортного засобу складу адміністративного правопорушення, яке полягає у відмові виконати вимоги працівника поліції та пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння, суд враховує сукупність обставин, які дозволяють встановити психологічне ставлення водія транспортного засобу до виконання вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху та оцінює його дії на підставі сукупності доказів які містяться в матеріалах провадження.
Щодо доводів сторони захисту стосовно правомірності зупинки транспортного засобу, то суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції.
Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд не бере до уваги твердження захисника про те, що ОСОБА_1 працівники поліції не зупиняли, коли працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 , автомобіль стояв, оскільки такі спростовуються сукупністю зібраних доказів у справі доказів, яким судом надано ретельну оцінку під час прийняття рішення, заперечення факту зупинки транспортного засобу розцінюються судом, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності.
Відповідно роз'яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала т/з. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Доводи сторони захисту спростовуються матеріалами справи. На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейського об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вбачається, що зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію», була обумовлена порушенням водієм Правил дорожнього руху (водій не був пристебнутий паском безпеки) , про що було повідомлено ОСОБА_1 без будь-яких зауважень від останнього, а тому суд не приймає доводи сторони захисту в цій частині. Після зупинки автомобіля, ОСОБА_1 було надані відповідні пояснення щодо мотивів зупинки, та повідомлено про наявність ознак алкогольного сп'яніння, а тому подальші дії ОСОБА_1 регламентуються нормами п.2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв'язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля.
Так, згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5962110 від 18.10.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Така постанова винесена на місці зупинки транспортного засобу і набрала законної сили. Факт оскарження такої не спростовує висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейських вбачається, що працівниками поліції слідують за транспортним засобом Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та зупиняють його. Коли підходять до транспортного засобу, водій ОСОБА_1 не пристебнутий паском безпеки. На запитання працівника поліції, чому водій не пристебнутий паском безпеки, ОСОБА_1 відповідає: «Хто сказав, що я не користуюся паском безпеки? Я вийшов з магазину, тут пару метрів. Скільки тут переїхатися, тому я не пристебнувся. Я по 28 годин працюю на добу, якщо потрібно я передзвоню куди треба. Беріть пишіть постанову, Ви всі хамло і неадекватні».
Свідок ОСОБА_3 - поліцейський ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, допитаний в судовому засіданні повідомив, що ними ОСОБА_1 було зупинено за порушення ПДР проблисковими маячками та звуковим сигналом. Водій зупинився не одразу. Вони з ОСОБА_4 підійшли, представилися, повідомили водія, що він був не пристебнутий паском безпеки. Водій повідомив, що йому було недалеко їхати. ОСОБА_1 було роз'яснено права та обов'язки, а також повідомлено про причину зупинки транспортного засобу. Водій почав поводити себе агресивно, кричати на них. Обличчя у нього було червоне. Тому ними було вирішено запропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння. При цьому така пропозиція була неодноразова, але водій ухилявся від відповіді, постійно кудись телефонував. В подальшому, зважаючи на його відмову та їхні неодноразові пропозиції пройти огляд, було складено протокол за ч.1 ст.130 КупАП, копію якого отримати водій також відмовився. Вони бачили через вікно, що водій був не пристебнутий паском безпеки. Вони рухалися за автомобілем ОСОБА_1 . Карета швидкої допомоги проїхала, вже коли вони вийшли з автомобіля і ОСОБА_1 зупинився.
Свідок ОСОБА_4 - інспектор ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, допитаний в судовому засіданні повідомив, що вони зупинили ОСОБА_1 , оскільки той, під час руху транспортним засобом не був пристебнутий паском безпеки. Вони зупинили його за допомогою звукового сигналу та проблискових маячків. В ході розмови у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд, водій відмовився, постійно кудись телефонував. На неодноразові пропозиції ухилявся від відповіді. Коли водій відмовився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, його було попереджено про складання протоколу за ст.130 КУпАП. Від отримання копії протоколу водій відмовився. Порушення водієм ПДР вони побачили, коли рухалися транспортним засобом за водієм, і останній вказаного факту не заперечував. Він вказував, що йому не потрібно було пристібатися, оскільки їхати було недалеко. ОСОБА_1 не просив надати сертифікат, а лише вказував, що приладу не довіряє. Водій ухилявся від відповіді, а потім від огляду і на місці зупинки, і в медичному закладі відмовився. Інший екіпаж поліції приїжджав вже після того, як було складено протокол. Він повідомляв, що запис вимикається для складення протоколу.
Суд вважає, що показання працівників поліції є послідовними та чіткими, і такими, що повністю підтверджуються матеріалами справи, а тому доводи сторони захисту в цій частині до уваги судом не беруться.
Щодо ознак алкогольного сп'яніння, виявлених у ОСОБА_1 , то виявлення та встановлення таких належить до безпосередньої компетенції працівника поліції згідно Закону України «Про поліцію», вимог КУпАП, вимог спільного наказу МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», і до обсягу перевірки судом не належить.
Поняття «виявлення у особи ознак сп'яніння» та «встановлення стану сп'яніння особи» є різними за своїм змістом. Ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів.
На відеозаписі чітко видно, як працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що у нього є ознаки сп'яніння і пропонує пройти огляд.
На підставі наведеного, судом визнано доведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloranand Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Зокрема, судом встановлено, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини були зафіксовані на відеозаписах наданих працівниками поліції, на яких чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння і останньому роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду.
Суд також зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.
ОСОБА_1 , як під час самої події, так і під час складення протоколу не був позбавлений можливості вказати про те, що він не порушував ПДР, а тому не повинен проходити огляд. Натомість ОСОБА_1 ствердно на відеозаписі вказав, що огляд не проходитиме, що викликає сумніви в версії сторони захисту про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував.
Таким чином, судом визнано доведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів сторони захисту про ненадання ОСОБА_1 можливості скористатися правовою допомогою, то такі доводи на увагу не заслуговують, оскільки по-перше ОСОБА_1 лише вказував, що без адвоката не розмовлятиме, але про залучення адвоката не просив, і по-друге, КУпАП не передбачено обов'язкової участі захисника під час складання протоколу за ст.130 КУпАП
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Жодних об'єктивних даних, які б вказували на упередженість працівників поліції та ставили б під сумнів наявність підстав для складання щодо ОСОБА_1 протоколу, під час розгляду не встановлено.
Доводи захисту про те, що працівниками поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП було порушено норми чинного законодавства, що унеможливлює законне притягнення до адміністративної відповідальності, є безпідставними та такими, що не підтверджуються наявними матеріалами справи.
Безпідставними суд вважає доводи сторони захисту щодо не доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу на огляд, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі, що чітко простежується відеозаписом, а направлення, яке міститься в матеріалах справи свідчить про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, а не був доставлений для огляду в медичному закладі.
Такими, що не відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам є доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції не було надано ОСОБА_1 документів на прилад Драгер, оскільки ОСОБА_1 таких у працівників поліції не просив, а лише запитав, чи є наявними такі документи. Крім цього, працівник поліції пропонував ОСОБА_1 надати йому такі документи, але ОСОБА_1 , почувши, що такі є в розпорядженні працівників поліції, в подальшому жодного разу про них не згадував.
На підставі наведеного, інші доводи сторони захисту не аналізуються та не спростовуються, оскільки на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 не впливають.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для закриття провадження у справі, як про це просить сторона захисту у письмовому поясненні та в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладення стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстави для стягнення судового збору.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605 грн. 60 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
В задоволенні клопотання адвоката Огородника Олега Ігоровича, поданого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, й обрати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605/шістсот п'ять/ грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови буде проголошений о 09:15 год. 27 листопада 2025 року в залі судового засідання в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
Суддя В.Л.Бучківська