Справа № 452/2371/25
Провадження № 2/452/1154/2025
"28" листопада 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Пташинського І.А.,
з участю секретаря судового засідання Макаревич Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що 09.08.2024 року між ТзОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 16725, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн., строком на 365 днів (до 09.08.2025 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором «045093» направлявся відповідачу 09.08.2024 року о 20:18:24 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер, НОМЕР_2 який зазначений у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір було підписано 09.08.2024 року о 20:19:07 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «045093» в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти були відправлені відповідачу 09.08.2024 року на платіжну картку
№ НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПриватБанк», що підтверджується чеком.
Відповідно до пункту 1.3. Договору, періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 30 днів. Відповідач в порушення умов кредитного договору не сплатила нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість. Позивач звертає стягнення виключно на заборгованість на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 09.08.2024 року по 09.08.2025 року. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість відповідача за кредитним договором по нарахованим та несплаченим процентам станом на 03.07.2025 року становить: 47 120,00 грн. за період з 09.08.2024 року по 09.08.2025 року, що нараховані відповідно до пункту 1.2. кредитного договору за ставкою 1,5 % за кожен день користування кредитом (547,5% річних) та графіку платежів. Враховуючи наведене, а також те, що станом на сьогодні відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить суд позов задовольнити, стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1559297 від
10.07.2025 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 .
При цьому позивач клопотав розгляд справи проводити без участі його представника, не заперечував проти винесення заочного рішення у справі.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем у строк встановлений судом відзиву на позов не подано. При цьому, суд звертає увагу на те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання, що зазначена у відповіді з ЄДДР № 1559297 від
10.07.2025 року, однак повернута суду з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання, а тому в силу положень ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається такою, що повідомлена про розгляд справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі. Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило та суд не вбачає підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
З врахуванням наведеного та положень ч. 13 ст.7, ч. 2 ст.247 ЦПК України, розгляд справи проводиться судом за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 листопада
2025 року постановлено провести заочний розгляд даної справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Відповідно до статей 11,13,14 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Договір є обов'язковим для виконання сторонами, як це передбачено статтею 629 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що 09.08.2024 року між ТзОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 16725, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн., строком на 365 днів (до 09.08.2025 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 045093 направлявся відповідачу 09.08.2024 року о 20:18:24 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер, НОМЕР_2 який зазначений у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір було підписано 09.08.2024 року о 20:19:07 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 045093 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти були відправлені відповідачу 09.08.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПриватБанк», що підтверджується чеком.
Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних).
Згідно з п. 1.3. Договору, строк надання кредиту становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно з Додатком № 1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.4.1. Договору, позичальник зобов'язується у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит.
Згідно з п. 4.2. Договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у Додатку 1 цього Договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору), включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки до Кредитного договору, сторони погодили, що загальна вартість кредиту за розрахунковий період з 09.08.2024 року по 09.08.2025 року становить 47 120,00 грн.
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «045093», який було відправлено йому на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , вказаний у Кредитному договорі та інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «ФК «Процент», шляхом його введення в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.
Згідно з квитанції про виплату коштів № 42322-39544-21744 від 09.08.2024 року ТзОВ «ФК «Процент» здійснено переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 у розмірі 8 000,00 грн., відповідно до договору № 16725 від 09.08.2024 року.
Із детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Договором № 16725 від 09.08.2024 року вбачається, що станом на 03.07.2025 року загальна сума заборгованості відповідача становить 47 360,00 грн., з яких: - 8 000 грн. строкова заборгованість за сумою кредиту; - 3 360,00 грн. строкова заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом; - 36 000,00 грн. прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.
Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
З матеріалів справи вбачається, що 09 серпня 2024 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора, кредитний договір № 16725 та додатки до нього, за змістом якого ТзОВ «Фінансова компанія «Процент» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 8 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України,одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України,у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Враховуючи наведене вище, оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконала зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 16725 від 09.08.2024 року в розмірі 47 120,00 грн.
Щодо судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в матеріалах справи містяться: договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03 червня 2024 року, акт приймання - передачі наданих послуг № 36 від 30.04.2025 року, витяг з реєстру № 1 до Акту приймання - передачі наданих послуг № 36 від 30.04.2025 року.
Матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2412 від 23 жовтня 2018 року, виданого Руденку Костянтину Васильовичу на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області №18 від 23 жовтня 2018 року.
Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг № 36 від 30.04.2025 року Фізичною особою-підприємцем Руденко К.В. надані юридичні послуги ТзОВ «ФК «Процент» на суму 110 000,00 грн. за підготовку позовних заяв по стягненню заборгованості по боржникам ТзОВ «ФК «Процент» згідно з реєстром № 1 від 30.04.2025 року.
Відповідно до витягу з реєстру №1 до Акту приймання - передачі наданих послуг №36 від 30.04.2025 року, вартість підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 16725 від 09.08.2024 року становить 9 000,00 грн.; складання адвокатського запиту про витребування доказів 1 000,00 грн.
На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем надано платіжну інструкцію № 2414 від 30.04.2025 року, згідно з якою ТзОВ «ФК «Процент» перерахувало Руденко К.В. 110 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за надання юридичних послуг по договору № 03/06/2024 від 03 червня 2024 року, згідно з актом № 36 від 30.04.2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України,для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата Верховного Суду від 26 червня 2024 року (справа №686/5757/23) виснувала, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду на їх неспівмірність складності справи та обсягу наданої правничої допомоги, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 10 000,00 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, з матеріалів справи слідує відсутність співмірності з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю. Однак, беручи до уваги, що рішенням суду позов задоволено, чим відновлено порушене право позивача, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом належного захисту в суді, але з урахуванням принципу співмірності затрат на правничу допомогу, необхідно зменшити розмір стягнень з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн., яка відповідає розумному розміру.
Окрім цього, з врахуванням вимог частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст.10,12,76,77,80,81,133,137,141,259,263-265 ЦПК України,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, заборгованість за Кредитним договором
№ 16725 від 09.08.2024 у розмірі 47 120 (сорок сім тисяч сто двадцять) гривень
00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388 судові витрати в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Самбірського міськрайонного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», юридична адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, ЄДРПОУ 41466388.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя