іменем України
25 листопада 2025 рокуСправа №451/1777/25
Провадження № 2/451/684/25
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого судді Магонь О.З.
секретар судового засідання Федорук І.Б.
з участю представника позивача Фрей А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1777/25 за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
Стислий виклад позиції учасників процесу
23 жовтня 2025 року адвокат Фрей Андріан Васильович в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Радехівської міської ради Львівської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що Позивач - ОСОБА_1 є внучкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 проживала в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з чоловіком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті ОСОБА_2 залишилась проживати сама. У зв'язку з передчасною смертю у 2006 році батька Позивачки (сина спадкодавиці) - ОСОБА_4 , Позивачка переїхала жити до бабусі ОСОБА_2 , у її будинок в с. Станин, оскільки була ще дитиною, а її мати змушена була постійно працювати щоб забезпечувати сім'ю і не мала часу та можливості приділяти їй належну увагу та догляд. Тому Позивачка фактично постійно проживала разом із спадкодавицею ОСОБА_2 на постійній основі до її смерті. Заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі до нотаріуса Позивачка не подавала, оскільки на момент смерті спадкодавця їй було лише 13 років. Приватний нотаріус Шептицького районного нотаріального округу Львівської області Юрченко О.В. відмовила Позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її баби, гр. ОСОБА_5 , оскільки Позивачка не подала нотаріусу документів, що підтверджують факт прийняття нею спадщини після смерті її баби гр. ОСОБА_2 . З огляду на вищезазначене Позивач - ОСОБА_1 не може реалізувати свої майнові права як Спадкоємець у позасудовому порядку, у зв'язку з чим змушена звертатись до суду з цією позовною заявою (а.с.3-6).
Заяви та клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою від 28 жовтня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання (а.с.1-2).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив такі задовольнити.
Представник відповідача Радехівської міської ради в судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання, у якому зазначив, що просить розгляд справи провести без участі представника Радехівської міської ради та прийняти рішення на розсуд суду (а.с.32).
Фактичні обставини справи, установлені судом
Із Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 19 травня 1994 року, виданого Поздимирською сільською радою Радехівського району Львівської області видно, що Позивач - ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Поздимир Радехівського району Львівської області, про що 19 травня 1994 року було складено відповідний актовий запис №10. Батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_7 (а.с.17).
Згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 16 вересня 2017 року виданого виконавчим комітетом Половецької сільської ради Радехівського району Львівської області вбачається, що Позивач ОСОБА_5 та ОСОБА_8 уклали шлюб 16 вересня 2017 року. Після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище чоловіку- ОСОБА_9 та дружині- ОСОБА_9 (а.с.21).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер дідо Позивачки - ОСОБА_3 у віці 76 років, про що 24 жовтня 1990 року зроблено відповідний актовий запис №23 та підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданого 24.10.1990 Павлівською сільською радою народних депутатів Радехівського району Львівської області (а.с.22).
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько Позивачки - ОСОБА_4 у віці 55 років, про що 15 жовтня 2006 року зроблено відповідний актовий запис №9 та підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_4 , виданого 15.10.2006 Станинською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба Позивачки - ОСОБА_2 у віці 93 роки, про що 23 листопада 2007 року зроблено відповідний актовий запис №10 та підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_5 , виданого 23.11.2007 Станинською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.21).
Із Заповіту, складеного в селі Станин Радехівського району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за №1 секретарем виконкому Станинської сільської ради Радехівського району Львівської області, видно, що ОСОБА_2 на випадок моєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день моєї смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла синові - ОСОБА_4 , 1951 року народження (а.с.13).
Із довідки №286 від 08.08.2025 року виданої в. о. старости сіл Павлів, Станин Радехівської міської ради Львівської області про те, що згідно погосподарської книги №1 по с. Станин за 1986-1990 рр., гр. ОСОБА_3 до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з померлим на день смерті були зареєстровані: · ОСОБА_10 - дружина (а.с.11).
Із довідки №231 від 28.05.2025, виданої старостою сіл Павлів, Станин Радехівської міської ради Львівської області про те, що згідно погосподарської книги №1 по с. Станин за 2006-2010 рр., гр. ОСОБА_2 до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з померлою на дату смерті зареєстрованих осіб не було (а.с.10).
Відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на будівлі, виданого 07.12.1987 на основі рішення Радехівського райвиконкому №239 від 19.11.1987 засвідчено, що в цілому, будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 належить до колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_3 (а.с.18).
Даний житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 (зараз АДРЕСА_1 ). Технічний паспорт на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 був виготовлений за заявою ОСОБА_1 (а.с.24-26).
Із довідки №79-д від 07.08.2025, виданої Центром надання адміністративних послуг Радехівської міської ради Львівської області, видно, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був останнім і єдиним членом бувшого колгоспного двору, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.9).
Із довідки №3610 від 05.08.2025, виданої КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» ОСОБА_1 , видно, що в КП ЛОР «Шептицького МБТІ», станом на 31 грудня 2012 житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Павлівської сільради 07.12.1987 на основі рішення Радехівського райвиконкому №239 від 19.11.1987 та записано 07.12.1987 в реєстрову книгу за реєстровим №88 (а.с.12).
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №81363944 від 30.05.2025, наданого приватним нотаріусом Юрченко О.В. до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого спадкова справа №74145337 (номер у реєстрі), заведена приватним нотаріусом Юрченко О.В. 30.05.2025 №65/2025. Спадкодавець: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 Дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.8).
Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії винесеної приватним нотаріусом Шептицького районного нотаріального округу Львівської області Юрченко О.В. від 26.08.2025 №204/02-31, 30 травня 2025 року до ОСОБА_11 , приватного нотаріуса Шептицького районного нотаріального округу Львівської області звернулася гр. ОСОБА_1 з питань оформлення спадщини після смерті гр. ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємець за законом відповідно до ст. 1266 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Гр. ОСОБА_1 не подала нотаріусу документів, що підтверджують факт прийняття нею спадщини після смерті її баби гр. ОСОБА_2 . Згідно вищезазначеного нотаріусом було постановлено - відмовити спадкоємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її баби, гр. ОСОБА_5 (а.с.16).
Крім того, факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом спільного проживання з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , не довіряти показам яких у суду немає підстав ( а. с. 33-34).
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину, оскільки у спадкоємця відсутні документи, що підтверджують факт прийняття спадщини.
Позиція суду
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Джерела права та мотивована оцінка наведених сторонами аргументів
До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, суд застосував норми Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України).
Як роз'яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
За правилами п. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. У ст. 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно із ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Тобто прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).
Факт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
У цьому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
У п. 9 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» також зазначено, що при встановлені факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення статей 1268, 1269 ЦК, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності ЦК України (після 1 січня 2004 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Правилами ст. 1268 ЦК України встановлено, що прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою.
Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Метою звернення ОСОБА_13 із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для реалізації своїх спадкових прав після смерті своєї бабусі ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За змістом ч. 1-2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що сторона позивача довела суду, належними та допустимими доказами, факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом спільного проживання з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими і, відповідно такі необхідно задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат
У зв'язку з клопотанням позивача, суд не вирішував питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 211, 229, 247, 258-259, 263-265, 315, 354 ЦПК України; на підставі ст. 41 Конституції України; ст. 328, 392, 1221, 1266, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України; суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Установити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом спільного проживання з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони та інші учасники у справі
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Фрей Андріан Васильович, юридична адреса: проспект Відродження, 14, місто Радехів, Шептицький район, Львівська область, 80200.
Відповідач: Радехівська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ: 26361149, місцезнаходження: проспект Відродження, 3, місто Радехів, Шептицький район, Львівська область, 80200.
Головуючий суддяМагонь О. З.
Повний текст судового рішення виготовлено 28.11.2025.