ЄУН: 336/10295/25
Провадження №: 2-а/336/123/2025
28.11.25
іменем України
28 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду, за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, адміністративну справу ЄУН 336/10295/25 (провадження №2-а/336/123/2025) за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови № 313 від 07 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, -
встановив:
22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 313 від 07 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 вересня 2025 року із застосунку «Дія» він дізнався про відкрите виконавче провадження про стягнення з нього 37872,16 грн. № в АСВП 78939691, саме тоді він дізнався про те, що відносно нього була винесена постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 313 від 07.04.2025р. по справі про адміністративне правопорушення. Він з постановою не погоджується та вважає її незаконною.
03.04.2025р. його зупинили біля будинку АДРЕСА_1 працівники поліції та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де утримували до кінця дня.
Після проходження ВЛК його до кінця дня відвезли до навчального центру у Миколаївську область.
Згідно з витягом з наказу Міністерства оборони України № 99 від 03.04.2025р. його (солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ) призначено на посаду водія 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_2 , шпк «солдат» ВОС - 124037А.
Будь якого протоколу про адміністративне правопорушення при ньому складено не було, його права йому ніхто не роз'яснював. Про те, що відносно Позивача буде розглядатися постанова про притягнення до адміністративної відповідальності йому не повідомили.
На нього було здійснено психологічний тиск та порушено його право мати захисника.
Він вважає, що доказів, які б підтверджували його провину в адміністративному правопорушенні відповідно до ст. 251 КУпАП - не має.
Постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 313 від 07.04.2025р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в 17000 грн. за вищевикладених обставин порушує його право та є незаконною через відсутність складу адміністративного правопорушення, процедурні порушення, зокрема при складенні протоколу, а також при вирішенні справи про адміністративне правопорушення і винесенні постанови.
Позивач просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 313 від 07.04.2025р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210-1 КУПАП у вигляді штрафу у 17000 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу було розподілено судді Петренко Л.В.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2025 року поновлено позивачу строк на оскарження постанови про накладення стягнення. Прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цій справі. Прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, урахуванням положень ст. 268, 269, 286 КАС України для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ. Призначено розгляд справи по суті з повідомленням учасників справи. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву.
Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
30 жовтня 2025 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо доводів позивача з посиланням на докази.
Крім того, 30 жовтня 2025 року представник відповідача надав до суду витребувані матеріали.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02 квітня 2025 року офіцером ІНФОРМАЦІЯ_4 лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 313 про те, що ОСОБА_1 02.04.2025 року о 10.00 годині по АДРЕСА_1 у період мобілізації не мав при собі та відмовився пред'явити свій військово-обліковий документ на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .
Відповідно до вимог пункту 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
При проведенні перевірки військово-облікових документів у ОСОБА_1 представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 спільно з представниками поліції складено Акт про відсутність військово-облікового документу від 02.04.2025 року, яким підтверджується відсутність військово-облікового документу у тому числі і військово-облікового документу в електронній формі на момент перевірки та здійснено відеозапис.
В процесі складання протоколу громадянину ОСОБА_1 було роз'яснено зміст статті 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, а також доведено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення під особистий підпис.
Під час складання протоколу ОСОБА_1 надав пояснення, що військово-обліковий документ знаходиться дома, було тільки фото на телефоні.
Справу призначено до розгляду на 07.04.2025 року о 10.00 годині.
Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлений своєчасно під особистий підпис в протоколі №313 від 02.04.2025 року. Заяв, заперечень та клопотань з приводу розгляду справи 07.04.2025 року чи переносу розгляду справи на іншу дату не надав.
У відсутності правопорушника справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання.
Враховуючи те, що громадянин ОСОБА_1 оповіщений своєчасно про місце, дату та час розгляду справи та від нього не надійшло ніяких клопотань справу було розглянуто по суті.
07 квітня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_4 винесена постанова №313 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. Роз'яснено порядок сплати штрафу, порядок оскарження постанови та зазначені реквізити для сплати штрафу.
З тексту постанови слідує, що 02 квітня 2025 року о 10.00 годині по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 у період мобілізації не мав при собі та відмовився пред'явити свій військово-обліковий документ на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 . У зв'язку з чим даний громадянин був доставлений до місця розташування ІНФОРМАЦІЯ_5 , де співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 з використанням відеофіксації у відношенні ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 313 від 02 квітня 2025 року.
Відповідно до вимог пункту 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 25 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Копію постанови було надіслано за вих. № 2102 від 09 квітня 2025 року на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованою кореспонденцією, фіскальний чек №6906800043191.
Постанова набрала законної сили 18 квітня 2025 року.
В зв'язку з несплатою штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова №313 направлена на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби 14.08.2025 року за вих № 5631.
Відповідно до пункту 49-51 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. N 560 (далі - Порядок), у період проведення мобілізації (крім цільової') уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).
Перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися:
- у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України - представниками органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби;
- за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.
Відповідно до пункту 52 Порядку - під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
У разі коли під час перевірки військово-облікового документа встановлено, що особа перебуває на військовому обліку в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи розвідувальних органах, процес фото- і відеофіксації пред'явлення такими особами документів не здійснюється.
Відповідно до абзацу 4 та 5 пункту 54 Порядку - у ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. N 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., N 5, ст. 409), або Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.
Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 16.05.2024 передбачено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559«Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа передбачено, що у військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрих-коду, що містить відомості про зазначений документ (далі QR-код військово-облікового документа) (за наявності таких відомостей), та серед іншого: 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові; 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 6) окремий номер запису у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR -коду та не може використовуватися без нього (абз. 2 п. 8-1 Порядку).
Відповідно до п. 8-2 Порядку, військово-обліковий документ в електронній формі може бути роздрукований. У такому випадку він повинен містити QR-код військово-облікового документа, придатний для зчитування.
Пунктами 9-11 Порядку, військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення.
QR-код повинен бути придатним для зчитування технічними засобами ініціатора перевірки, цілісним, неушкодженим, нанесеним на будь-який носій достатнього розміру та необхідної контрастності.
Підставою непідтвердження військово-облікового документа в електронній формі є непридатність QR-коду для зчитування технічними засобами.
Так, уповноважені представники ІНФОРМАЦІЯ_5 діяли в межах своїх повноважень, визначених законодавством.
Доводи позивача, про те, що йому нібито не було відомо про складання протоколу по справі про адміністративне правопорушення, є безпідставним та спростовується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення № 313 від 02.04.2025 року де зазначено, що він був складений у присутності правопорушника, про що свідчить його власноручний підпис у відповідних графах протоколу, а саме: підпис про роз'яснення змісту статті 63 Конституції України та права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, про повідомлення дати, часу та місця проведення розгляду справи; підпис про отримання другого примірника протоколу; даний факт підтверджується і відеозаписом.
Крім того, суд критично оцінює доводи позивача про здійснення на нього психологічного тиску та порушення права на захисника.
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У протоколі №313 міститься підпис позивача про роз'яснення йому прав, у тому числі роз'яснено право користуватися допомогою адвоката, що підтверджує факт доведення йому зазначених прав.
Будь-яких зауважень, клопотань про залучення захисника чи відомостей про небажання надавати пояснення позивач у протоколі не зазначив, що свідчить про добровільність його підпису та відсутність будь-якого тиску.
Крім того, жодних скарг або повідомлень про неправомірні дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 (у тому числі про психологічний тиск) до відповідних органів та посадових осіб не надходило.
Наданий до суду відеозапис достовірно фіксує поведінку позивача, його мову, інтонацію, жести, психоемоційний стан.
На відео відсутні будь-які ознаки примусу, психологічного або фізичного впливу на позивача. Навпаки, його поведінка є спокійною, він не висловлює жодних заперечень чи заяв про незаконні дії щодо нього. Також особа не повідомляє про примус ні на місці події, ні в подальших офіційних документах (наприклад, у протоколі чи письмових поясненнях).
Позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували факти психологічного обмеження його прав, тому такі доводи суд відхиляє.
В матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують законність притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 .
Обов'язок громадянина мати при собі та пред'являти військово-обліковий документ прямо передбачений чинним законодавством.
Факт відсутності військово-облікового документа зафіксовано актом, складеним у встановленому порядку уповноваженими особами.
Позивач у позовній заяві не оскаржує та не заперечує, що не мав військово-обліковий документ, що має юридичне значення для прийняття рішення.
Подія правопорушення мала місце, вина особи виражається у формі необережності або байдужого ставлення до обов'язку, що також охоплюється складом правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Доводи позивача про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, є безпідставними.
Факт призову ОСОБА_1 не спростовує правопорушення вчиненого ним до призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до статті 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію саме, в особливий період.
На підставі наведених фактів, склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, є доведеним.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381.
Відповідно до пункту 2 розділу 1 Інструкції уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19 грудня 2024 року №332 призначено уповноважених осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, в тому числі уповноваженим призначено і офіцера ОСОБА_2 .
Протокол складено посадовою особою ТЦК та СП, яка наділена повноваженнями на складання протоколів за ст. ст.210, 210-1 КУпАП відповідно до вимог чинного законодавства.
Протокол про адміністративне правопорушення №313 від 02 квітня 2025 року відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, п. 3-6 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, ст.9 КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, ст.245 КУпАП.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022. у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації (зі змінами), діє по теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами частини сьомої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Згідно з пунктом 8 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 «Про загальну мобілізацію» місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців доручено, зокрема організувати та забезпечити у встановленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абзацу 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умова х особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до абзацу 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі Порядок) визначає, зокрема: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань. Центрального управління відповідного підрозділу розвідувальних органів.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення. про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово- облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 280 КУпАП, зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог пункту 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З досліджених матеріалів справи слідує, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він є особою чоловічої статі призовного віку, та в порушення описаних вище норм законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період не пред'явив на вимогу представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки військово-обліковий документ.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність дій щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що відповідачем доведено правомірність дій щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, у зв'язку з чим, постанову № 313 від 07 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, слід залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією.
Судові витрати покладаються на позивача, враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Керуючись ст.ст. 5-9, 72-77, 79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 251, 268, 271, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Залишити рішення суб'єкта владних повноважень, а саме постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 313 від 07 квітня 2025 року без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, без задоволення.
У справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , код НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місцезнаходження: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Дата складання повного судового рішення 28 листопада 2025 року.
Суддя: