Справа № 305/3547/25
Провадження по справі 2/305/990/25
28.11.2025 року м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області в складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Верещак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.05.2024 року сторони уклали шлюб. Неповнолітніх дітей від шлюбу у сторін немає. Розірвати шлюб через органи ДРАЦСу немає можливості, оскільки порозуміння між сторонами відсутнє. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивачки. Останнім часом шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу відсутні. Потреба у наданні строку на примирення відсутня.
Враховуючи викладене, позивачка просить, розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після розірвання шлюбу, позивачці залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Позивачка в судове засідання не з'явилась, у прохальній частині позовної заяви просила справу розглядати без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про визнання позову, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, дійсно сторони е мають можливості розірвати шлюб в органах ДРАЦСу, у сторін відсутні претензії майнового характеру один до одного та просив справу розглядати без його участі, не заперечує проти задоволення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач), та ОСОБА_4 (прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (позивачка), 15 травня 2024 року, зареєстровано шлюб у Солом'янському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 15.05.2024 року, актовий запис № 721 від 15.05.2024 року.
Відповідно до позовної заяви, додатків до неї та заяви відповідача, від шлюбу у сторін дітей не народилось, однак сторони не мають можливості розірвати шлюб в органах ДРАЦСу.
З позовної заяви вбачається, що фактичні взаємовідносини подружжя припинені, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, примирення між сторонами неможливе.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Згідно ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За таких обставин, встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, сім'я розпалася остаточно, спільне господарство подружжям не ведеться, суд вважає за необхідне ухвалити рішення відповідно до ст. 112 СК України, яким позовні вимоги задовольнити.
Суд враховує, що позивачка, звертаючись до суду з позовом, у позовній заяві не просила стягувати витрати по сплаті судового збору з відповідача на її користь, тому суд вважає за можливе судові витрати, зі сплати судового збору, залишити за рахунок позивачки.
На підставі ст.ст. 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15 травня 2024 року, у Солом'янському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 721 від 15.05.2024 року.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 .
Шлюб вважається розірваним після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу ДРАЦС.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Попова