Єдиний унікальний номер 305/3913/25
Номер провадження 1-кп/305/468/25
Іменем України
25.11.2025 м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів та клопотання захисників про зміну запобіжних заходів у кримінальному провадженні № 12025071140000363,
встановив:
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12025071140000363 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ст. 336 Кримінального кодексу України, ухвалою від 17.11.2025 призначено судовий розгляд на 25.11.2025.
14.11.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_6 як захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, у якому стверджує, що 10.11.2025 співмешканка обвинуваченого ОСОБА_9 потрапила у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому другого шийного хребця, закритої хребетно-спінальної травми шийного відділу хребта, нестабільний ротаційний перелом зуба С2 хребця з антелістезом, перелом поперечного відростка С2 хребця справа з форамінальним стенозом на рівні С1-С2 справа та знаходиться на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології» ЗОР. ОСОБА_9 є матір'ю двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 брав участь у вихованні та утриманні дітей, на даний час доглядати за дітьми немає кому. Крім того, ОСОБА_4 є батьком ще трьох неповнолітніх дітей від першого шлюбу, його мати є пенсіонеркою, досудове розслідування закінчено, у обвинуваченого немає резону переховуватись від суду та перешкоджати встановленню істини у справі, він буде з'являтися до суду за першою вимогою. Покликаючись на положення статей 176-205, 331, 392-396 КПК України, захисник просить змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
У подальшому, 20.11.2025 від захисника ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання-доповнення, у якому просить долучити до матеріалів копію витягу з історії хвороби ОСОБА_9 , відповідно до якого остання виписана з лікувалього закладу для продовження амбулаторного лікування.
Також, 17.11.2025 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 як захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу в частині визначення розміру застави, у якому стверджує, що такі кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України як вчинене групою осіб та поєднане з насильством, у діях ОСОБА_5 є необгрунтованими. ОСОБА_5 раніше ОСОБА_4 не знав, приїхав на Рахівщину для відпочинку у горах, де був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних, визнаний придатним до служби та відправлений до військової частини, під час руху ОСОБА_4 через вікно водійської дверки виліз із автобуса, тоді ОСОБА_5 також вийшов із автобуса, при цьому витягнув ключ із замка запалювання та взяв мобільний телефон водія, щоб той не повідомив про його втечу, водій тілесних ушкоджень не отримав. ОСОБА_5 за місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони, є батьком двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, трудовий колектив готовий узяти його на поруки, що свідчить про повагу серед колег на роботі. Просить змінити ухвалу про обрання запобіжного заходу, визначивши заставу у мінімальному розмірі - 20 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Також, 25.11.2025 прокурор подав клопотання про продовження дії запобіжних заходів стосовно обвинувачених, у яких зазначено, що хоча досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час завершено, проте ризики продовжують існувати, тому слід продовжити дію запобіжних заходів строком на 60 діб.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав подане ним клопотання та клопотання захисника ОСОБА_7 , заперечив проти задоволення клопотань прокурора, просив змінити запобіжний захід ОСОБА_4 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, вважає, що на даний час відсутня потреба у триманні ОСОБА_4 під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та захисника ОСОБА_7 , заперечив проти задоволення клопотань прокурора.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав подане клопотання, разом з тим, просив змінити запобіжний захід ОСОБА_5 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, у разі відмови у задоволенні такого клопотання та продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою просив визначити розмір застави у межах визначеного законом (від 20 до 80 прожиткових мінімумів доходів громадян).
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника, згоден на запобіжний захід із визначенням розміру застави.
З приводу свого матеріального стану пояснив, що працює водієм на автопідприємстві, отримує щомісячну зарплату в розмірі близько 20 тис грн, дружина також працевлаштована, отримує мінімальну зарплату, діти ніде не працюють. Має у власності легковий автомобіль марки «Опель Астра» випуску 2000 року, проживає у власному будинку, який на даний час є недобудованим, наявність нерухомості, земельних ділянок, рахунків у банківських установах заперечив.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подані прокурором клопотання про продовження дії запобіжних заходів, застосованих до обвинувачених, заперечив проти задоволення клопотань сторони захисту.
Потерпілий ОСОБА_12 з приводу питання зміни/продовження запобіжних заходів обвинуваченим не висловився.
Суд заслухав думку учасників, дослідив матеріали справи та прийшов до таких висновків.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 199 КПК України (що входить до глави 18), клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (ч. 1 ст. 201 КПК України).
Слідчим відділенням Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025071140000363 стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 186, ст. 336 КК України, за результатами якого 16.10.2025 до суду скеровано обвинувальний акт.
Ухвалами слідчого судді Рахівського районного суду від 21.10.2025 у справі № 305/3030/25, номери проваджень 1-кс/305/425/25, 1-кс/305/426/25 у порядку ч. 6 ст. 199 КПК України задоволено клопотання прокурора, продовжено строк запобіжних заходів у виді тримання під вартою, застосованих ухвалами слідчого судді від 26.08.2025 стосовно підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ст. 336 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно, до 20.12.2025 без можливості внесення грошової застави.
Ухвали мотивовані тим, що під час досудового розслідування ухвалами слідчого судді Рахівського районного суду ОСОБА_13 від 26.08.2025 щодо підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком до 23.10.2025, ухвалами Закарпатського апеляційного суду від 15.10.2025 та 16.10.2025 відповідно вказані ухвали залишено без змін. Стороною обвинувачення було проведено ряд слідчих та процесуальних дій щодо доведеності вини підозрюваних у вчиненні злочинів. Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, їх вік та стан здоров'я, відомості про особи обвинувачених, суд прийшов до висновку, що застосування відносно обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів на даний час є неможливим, оскільки в даному випадку реально існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор. Обставини, які виклав прокурор у клопотанні, свідчать про те, що після обрання запобіжних заходів щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявлені ризики не зменшилися, кримінальне провадження хоч і направлене до суду, але наразі у ньому підготовче засідання ще не призначене, тому клопотання є обґрунтованим і підлягає до задоволення.
У клопотанні захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу наведено доводи про перебування на лікуванні співмешканки обвинуваченого ОСОБА_4 та неможливість у зв'язку із цим доглядати за двома неповнолітніми дітьми, але відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 3328 ОСОБА_9 виписана з лікувального закладу з поліпшенням 18.11.2025, тобто тиждень тому, рекомендовано, зокрема, продовжити лікування у невролога та сімейного лікаря за місцем проживання та повсякденна активність зі сторонньою допомогою та наглядом.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що неповнолітні діти ОСОБА_9 на даний час залишаються без догляду, крім того, батьківство ОСОБА_4 щодо молодшої дитини ОСОБА_9 не доведено доказами, її батьком записаний ОСОБА_14 .
Разом з тим, у клопотанні не обгрунтовано, яким чином наявність у ОСОБА_4 трьох дітей від першого шлюбу, що проживають окремо, впливає на необхідність зміни запобіжного заходу на не пов'язаний із триманням під вартою.
З наведеного вбачається, що обставини, які могли б бути підставою для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу, в клопотанні не наведено, встановлені щодо підозрюваного ризики, що були підставою для застосування щодо нього запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави, на даний час не відпали, відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Що стосується клопотання захисника ОСОБА_7 , то стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 також не наведено нових обставин, які були б підставою для зміни запобіжного заходу, разом з тим, доводи щодо визначення розміру застави є слушними.
Клопотання прокурора додатково мотивовані тим, що хоча досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено та до суду направлено обвинувальний акт, однак судовий розгляд по суті ще не розпочато, наявні ризики продовжують існувати та обвинувачені можуть ухилитися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати здійсненню правосуддя іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, є тяжким злочином, санкція його передбачає покарання у виді тримання під вартою строком від 7 до 10 років. Обвинувачені намагалися переховуватися від правоохоронних органів після вчинення дій, що їм інкримінуються, місцезнаходження викраденого мобільного телефона на даний час не встановлено, можливий вплив на свідків і потерпілого. Крім того ОСОБА_4 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12025071140000295 за ч. 2 ст. 307 КК України, де порушив покладені на нього обов'язки, не має постійного місця роботи, достатньо міцних соціальних зв'язків.
При вирішенні питання щодо продовження строку тримання обвинувачених під вартою відповідно до вимог ст. 199 КПК України слід надати оцінку питанням щодо обґрунтованості обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень (1), наявності заявлених у клопотаннях ризиків (2), можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів (3), а в разі наявності підстав для продовження запобіжних заходів - чи визначати заставу і в якому розмірі, та які обов'язки необхідно покласти на обвинувачених (4).
1. Стандарт обґрунтованості обвинувачення означає, що наявні докази повинні бути достатніми, щоб переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, проти якої висунуто обвинувачення, дійсно вчинила кримінальне правопорушення. Це не означає, що потрібно довести вину поза розумним сумнівом, але необхідно, щоб зібрані докази створювали достатньо переконливу картину для обґрунтованого висновку про вчинення злочину.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що 23.08.2025 ухилились від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, а саме під час перевезення на мікроавтобусі «Фольксваген» до військової частини 184 НЦ Старичі Львівської області, вдалися до втечі, змусивши погрозами та нанесенням ударів водія ОСОБА_12 зупинитися, при цьому відкрито, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, із застосуванням насильства відкрито викрали належний ОСОБА_12 мобільний телефон марки Xiaomi Redmi, вартістю 3 615,97 грн, та ключ від замка запалювання.
Обґрунтованість обвинувачення підтверджується матеріалами досудового розслідування, перевірена слідчим суддею та судом апеляційної інстанції, показаннями потерпілого ОСОБА_8 , допитаного у судовому засіданні.
Отже, описана у клопотаннях та обвинувальному акті фабула кримінальних правопорушень у сукупності з матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об'єктивно зв'язують обвинувачених із відповідними кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 4 ст. 186, ст. 336 КК України, що є достатнім для продовження строку дії запобіжних заходів.
2. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.
Тому, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення обвинуваченим відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні прокурором зазначено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, можлива наявність інших ризиків не обґрунтована і судом питання про їх наявність не вирішується, обставини кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують наявність указаних ризиків.
3. Неможливість застосування до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу обґрунтовано стороною обвинувачення такими ж доводами і з ними слідчий суддя погоджується.
Слідчий суддя керується положеннями статті 178 КПК України щодо обов'язку при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини справи та зазначає, що обвинувачені раніше не судимі, разом з тим, у провадженні суду перебуває обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, де до нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави 181 680 грн, після сплати якої звільнено з-під варти, однак у подальшому пред'явлено обвинувачення вже у даних кримінальних правопорушеннях.
Обвинувачений ОСОБА_4 неодружений, проживає у фактичному шлюбі, має трьох неповнолітніх дітей, які з ним не проживають, відсутні відомості про сплату аліментів або інше перебування їх на його утриманні. Наявних доказів недостатньо, щоб вважати ОСОБА_4 батьком малолітньої дитини його співмешканки ОСОБА_9 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як він у свідоцтві про народження останньої таким не вказаний. Також, ОСОБА_4 не працює, рівень його соціальних зв'язків низький, не має постійних джерел доходів, визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень частково.
Обвинувачений ОСОБА_5 одружений, має постійне місце роботи, щомісячний дохід та міцні соціальні зв'язки, на утриманні четверо дітей, із яких двоє неповнолітні, позитивно характеризується, разом з тим, є мешканцем іншої області та також визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень частково.
Відповідно до вимог ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя враховує, що ризики, які були наявні під час застосування запобіжних заходів, частково зменшились, оскільки досудове розслідування завершено, розпочатий судовий розгляд, у судовому засіданні допитано потерпілого, однак на даний час не допитано свідків, не досліджено докази.
Заслухавши доводи сторін, з урахуванням вимог наведених норм кримінального процесуального законодавства слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 підлягають задоволенню, строк їх дії необхідно продовжити по 22.01.2026.
4. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У даній справі наявний виняток, передбачений ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства, однак із урахуванням обставин справи, тривалості досудового розслідування та судового провадження, відсутності тілесних ушкоджень у потерпілого від застосування насильства, суд вирішує визначити обвинуваченим розмір застави у межах, визначених законодавством для тяжких злочинів, а саме ОСОБА_4 - у максимальному розмірі, ОСОБА_5 - у розмірі вище середнього.
Відомості на підтвердження неможливості застави у вказаному розмірі забезпечити виконання покладених на обвинувачених обов'язків та виключність такого випадку, що може бути підставою для визначення розміру застави понад максимальний, прокурором не надано та не обґрунтовано.
Щодо переліку обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на обвинувачених у разі внесення застави, то до ОСОБА_4 підлягають застосуванню обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 8, до ОСОБА_5 - передбачені пунктами 1, 3, 8 (з урахуванням місця роботи в іншому населеному пункті та пов'язаної з автоперевезеннями).
Керуючись статтями 199, 201, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.
2. Клопотання захисника ОСОБА_7 про визначення обвинуваченому ОСОБА_5 розміру застави задовольнити частково.
3. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 задовольнити.
4. Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , по 22.01.2026.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 181 680 грн.
Покласти у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 на строк по 22.01.2026 такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5. Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_2 , по 22.01.2026.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 242 240 грн.
Покласти у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк по 22.01.2026 такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений зареєстрований та проживає (смт. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області), без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали у розмірі, визначеному судом, на спеціальний рахунок, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, призначення платежу: кошти застави згідно з ухвалою Рахівського районного суду від 25.11.2025 по справі № 305/3913/25).
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити обвинувачених з-під варти, з моменту звільнення з-під варти вважати їх такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Попередити обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на них обов'язків після внесення застави, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України, та звернуто заставу в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 28.11.2025 о 08:15 год.
Суддя ОСОБА_15