Справа № 757/4503/25-к Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2879/2025 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
24 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2025 року,
ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 29.11.2024 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовлено.Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_6 заяву про вчинення кримінальних правопорушень від 29.11.2024 року та доказів її направлення не надав, що позбавило слідчого суддю можливості проаналізувати зміст вказаної заяви та встановити чи виник в уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора обов'язок внести відомості до ЄРДР.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказав про незаконність оскаржуваної ухвали, посилаючись на те, що 29.11.2024 року ним було направлено до Офісу Генерального прокурора заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка містила об'єктивні та очевидні докази із зазначенням обставин його вчинення, однак всупереч положенням ст. 214 КПК України жодної відповіді прокуратура не надала, що і стало підставою для звернення до слідчого судді зі скаргою, під час розгляду якої прокурор був відсутній та жодних підстав для відмови у внесенні відомостей до ЄРДР за його заявою не повідомив. Також вказав, що надати свої пояснення з приводу поданої скарги та докази направлення заяви про кримінальне правопорушення він був позбавлений можливості через те, що суд не забезпечив проведення ВКЗ з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», хоча він та представник слідчого ізолятора очікували підключення протягом всього дня. Вважає, що незабезпечення його присутності під час розгляду скарги, з урахуванням того, що його явка є обов'язковою, порушило його права та суперечить вимогам закону. За таких обставин просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд скарги.
ОСОБА_6 , який утримувався під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», однак згідно з повідомленою працівниками СІЗО інформацією спочатку був переміщений до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4», а потім до ДУ «Криворізька установа виконання покарань № 3» в судове засідання до суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференції підключений не був, на зв'язок не вийшов.
Адвокат ОСОБА_7 до суду апеляційної інстанції не з'явився, був повідомлений про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Уповноважена особа Офісу Генерального прокурора до суду апеляційної інстанції також не з'явилась, були повідомлені про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомили.
Неявка учасників, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає до задоволення,виходячи із наступного.
Приймаючи рішення про необхідність відмови у задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя вказав, що ОСОБА_6 заяву про вчинення кримінальних правопорушень від 29.11.2024 року та доказів її направлення не надав, що позбавило слідчого суддю можливості проаналізувати зміст вказаної заяви та встановити чи виник в уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора обов'язок внести відомості до ЄРДР.
При цьому, як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2025 року, слідчий суддя визнав за можливе розглянути скаргу за відсутності ОСОБА_6 з огляду на те, що останній про день, час, місце розгляду скарги повідомлявся у встановленому законом порядку, а Державна установа «Запорізький слідчий ізолятор» 07.02.2025 року на зв'язок для проведення засідання в режимі відеоконференції не вийшла, відтак проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку з Державою установою «Запорізький слідчий ізолятор» не відбулось.
Однак, такий висновок зроблений внаслідок неправильного застосування положень КПК України і погодитись із ним не можливо.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, серед яких зокрема законодавцем визначені принципи верховенства права, доступу до правосуддя, змагальності та забезпечення права на захист.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано ст. 306 КПК України, частиною третьою якої встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника, тоді як відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 справедливий судовий розгляд має ґрунтуватись на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Крім цього, згідно з практикою ЄСПЛ сторони провадження повинні мати можливість ознайомитися з наявними в суді доказами, а також можливість висловити зауваження щодо їх наявності, змісту та автентичності у відповідній формі та протягом належного часу, якщо це необхідно, письмово та заздалегідь (див. Krcmar and Others v. the Czech Republic, № 35376/97, § 42, 3 березня 2000 року, та Colloredo Mannsfeld v. the Czech Republic, № 15275/11 та 76058/12, § 33, 15 грудня 2016 року).
Розгляд скарги за відсутності ОСОБА_6 , який як на день подання скарги в суд першої інстанції, так на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, утримується під вартою, на думку колегії суддів, не можна визнати таким, що відповідає вимогам принципу змагальності, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя, оскільки заявника фактично позбавили можливості бути особисто присутнім в судовому засіданні та надати пояснення з приводу поданої ним скарги та її мотивів, що безумовно свідчить про порушення права про справедливий розгляд в контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є неприпустимим.
Окремо колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі неможливості встановити зв'язок з Державою установою «Запорізький слідчий ізолятор» для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, слідчий суддя не позбавлений був можливості відкласти судовий розгляд на іншу дату та вжити всіх можливих заходів для подальшого забезпечення відеоконференції за участю ОСОБА_6 .
Водночас, не надаючи можливості ОСОБА_6 надати будь-які пояснення та зауваження з приводу поданої ним скарги, яка викладена в короткій формі, без долучення будь-яких доказів, слідчий суддя був позбавлений можливості здійснювати розгляд скарги по суті, адже відповідно до положень кримінального процесуального закону прийняти рішення про відмову в задоволенні скарги слідчий суддя може лише за результатами розгляду такої скарги, тобто після всебічного та повного дослідження всіх обставин, які стосуються поданої скарги, що призвело до прийняття слідчим суддею рішення без перевірки всіх наведених у скарзі доводівта неповного з'ясування всіх обставин справи.
Наведені вище порушення вимог КПК України перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому вони, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України визнаються істотними порушеннями кримінального процесуального закону, за наявності яких ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 29.11.2024 року, не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду скарги в суді першої інстанції, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2025 року скасувати.
Призначити новий розгляд скарги ОСОБА_6 в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4