Справа № 754/17673/24 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3282/2025 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
29 вересня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року, яким:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка, Донецької обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 01.11.2024 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1(один) рік,-
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_9 29.10.2024 приблизно о 15 год. 00 хв., у невстановленому досудовим розслідуванням місці, знайшов 1 (один) згорток фольги з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,057г, а тим самим незаконно придбав наркотичний засіб без мети збуту, який в подальшому заховав до своєї куртки, у яку був одягнений, тим самим почав незаконно зберігати вказаний наркотичний засіб без мети збуту.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_9 , незаконно зберігаючи вказаний наркотичний засіб при собі, 29.10.2024 приблизно о 21 год. 10 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, просп. Червоної Калини,47, був зупинений працівниками поліції.
В подальшому ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції із своє куртки, у яку був одягнений - 1 (один) згорток фольги з кристалоподібною речовиною білого кольору, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,057г, який ОСОБА_9 , незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2024 та за сукупністю вироків призначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі пунктів 1, 2, 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 591 КК України покладено на ОСОБА_9 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Стягнуто з ОСОБА_9 в дохід держави процесуальні витрати в сумі 3183 грн. 60 коп., за проведення експертизи.
Вирішено питання речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанціїпрокурор ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2024 відносно ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 309 КК України, в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. В мотивувальній частині вироку зазначити, що оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_9 до постановлення вироку Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України, остаточне покарання ОСОБА_9 необхідно призначити за сукупністю кримінальних правопорушень, керуючись ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань.
В резолютивній частині вироку призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 1 року пробаційного нагляду. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_9 покарання шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2024, остаточно призначивши 1 рік 6 місяців пробаційного нагляду.
На підставі п. 1,2,3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_9 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги, прокурор, не оспорюючи фактичні обставини та кваліфікацію кримінального правопорушення, зазначає, що вирок суду незаконний та такий, що підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Апелянт звертає увагу на те, що суд в мотивувальній і резолютивній частинах вироку неправильно обґрунтував і призначив остаточне покарання, оскільки призначив ОСОБА_9 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. Разом з цим, остаточне покарання мало призначатися на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком та за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2024.
Крім того, прокурор зазначає, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2024 ОСОБА_9 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року пробаційного нагляду. Однак, правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_9 за оскаржуваним вироком Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2024, вчинене ним до постановлення вироку Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2024, а саме кримінальне правопорушення вчинено 29.10.2024.
Таким чином, після призначення ОСОБА_9 покарання за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України за оскаржуваним вироком суд мав прийняти рішення про призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком та за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2024 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Однак, в мотивувальній частині вироку суд описав призначення покарання за сукупністю вироків і послався на ст. 71 КК України, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Окрім того, прокурор звертає увагу, що в резолютивній частині вироку суд також призначив ОСОБА_9 покарання за сукупністю вироків замість сукупності кримінальних правопорушень і, посилаючись на ст. 71 КК України, частково приєднав до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2024. Часткове приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до нового покарання притаманне саме призначенню покарання за сукупністю вироків, а не за сукупністю кримінальних правопорушень. У той час як покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у відповідності до ст. 70 КК України передбачає принцип повного чи часткового складання покарань або поглинення.
Відтак, судом в мотивувальній та резолютивній частинах вироку відносно ОСОБА_9 , неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409, ст. 408 КПК України є підставою для зміни судового рішення, оскільки цим не погіршується становище обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_9 , належним чином повідомлений про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної не з'явився, будь-яких клопотань не подавав. Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого.
За таких обставин, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення захисника ОСОБА_7 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно були законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 309 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються, а тому, відповідно до положень ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокуроращодо неправильногозастосуваннямсудом першої інстанціїзакону України про кримінальну відповідальністьв частині призначеного покарання, то колегія суддів вважає їх обгрунтованими.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_9 засуджений вироком Оболонського районного суду міста Києва від 01.11.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду.
Кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_9 за оскаржуваним вироком вчинене ним 29.10.2024, тобто до постановлення вироку Оболонського районного суду міста Києва від 01.11.2024.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Таким чином, після призначення ОСОБА_9 покарання за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України за оскаржуваним вироком необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком та за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2024 на підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України.
Разом з тим, на противагу вказаним нормам закону, суд першої інстанції призначив ОСОБА_9 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, що свідчить про неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Окрім того, в резолютивній частині вироку суд першої інстанції призначив ОСОБА_9 покарання за сукупністю вироків замість сукупності кримінальних правопорушень і, посилаючись на ст. 71 КК України, частково приєднав до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2024.
Як вірно зазначає прокурор, часткове приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до нового покарання притаманне саме призначенню покарання за сукупністю вироків, а не за сукупністю кримінальних правопорушень. У той час як покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у відповідності до ст. 70 КК України передбачає принцип повного чи часткового складання покарань або поглинення.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни вироку Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 рокущодо ОСОБА_9 в частині призначеного покарання шляхом приведення його у відповідність до вимог закону. При цьому, оскільки приведення вироку у відповідність до вимог закону, не вплине на остаточно призначене ОСОБА_9 покарання, колегія суддів не вбачає підстав для ухвалення нового вироку.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року щодо ОСОБА_9 - змінити в частині призначеного покарання.
Призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_9 остаточне покарання шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2024, у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі п. 1, 2, 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4