Справа 754/15379/24 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/3125/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
16 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12023100050001865 від 06.09.2023 за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року, -
Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року,-
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Артемівськ Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, засуджено:
за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;
за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
за ч.1 ст.263-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;
на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки та покладено обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України;
вирішене питання про процесуальні витрати та речові докази.
Відповідно до вироку, ОСОБА_9 , з Особою 1, провадження щодо якої виділено в окреме провадження, діючи спільно та узгоджено, попередньо розподіливши ролі, як співвиконавці, наприкінці вересня 2023 року, у ході оперативної закупки за грошову винагороду у сумі 38 000 грн. здійснили збут ОСОБА_11 пістолета Тульський Токарєв «ТТ», який ОСОБА_9 придбав не пізніше 22.09.2023, у непридатному для стрільби стані, а саме з корозійними змінами, які унеможливлювали використання пістолета за призначенням, і у подальшому, використовуючи свої знання та підручні засоби, частково видалив сліди корозії, та встановив інший ствол, виготовлений саморобним механічним способом, який зберігав без передбаченого законом дозволу з метою збуту. Також ОСОБА_9 протягом 2023-2024 років за адресою: АДРЕСА_2 , виготовив саморобним способом із застосуванням обладнання, вогнепальну зброю та боєприпаси.
Крім того, ОСОБА_9 у невстановлений органом досудового розслідування дату та час, у невстановленої органом досудового розслідування особи, придбав бойові припаси та вогнепальну зброю, які зберігав у себе дома без передбаченого законом дозволу і які були вилучені у нього 17.09.2024 в ході проведення обшуку.
В апеляційній скарзі прокурора указано на незаконність вироку у зв'язку з порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність в частині вирішення питання долі речових доказів, процесуальних витрат, неправильним застосуванням ст.75 КК України, що не підлягала застосуванню та невідповідністю призначеного покарання внаслідок м'якості. Так, прокурор вказує, що під час вирішення питання про розподіл процесуальних витрат судом помилково ухвалено про покладення солідарного стягнення витрат на обвинувачених. Прокурор вказав, що відповідно до положень чинного законодавства у разі засудження в одному кримінальному провадженні кількох осіб, процесуальні витрати підлягають стягненню у частковому порядку з урахуванням вини та ступеня відповідальності. На думку прокурора, відшкодування обвинуваченими процесуальних витрат повинно бути в рівних частинах. Крім того, судом першої інстанції помилково вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку із ухваленням рішення про повернення речових доказів: зброї та патронів. З огляду на вчинені кримінальні правопорушення, вказаними предметами обвинувачені заволодіти законним шляхом не могли, а тому такі докази підлягають знищенню. Також прокурор вказав на необгрунтованість застосування положень ст.75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням обвинуваченого ОСОБА_9 . У оскаржуваному вироку як підстави для звільнення визнано дані про особу обвинуваченого, який є особою похилого вироку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має сім'ю, постійне місцепроживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, обставини вчинення кримінальних правопорушень під час збройної агресії проти України, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Натомість, прокурор вказав, що судом не враховано конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, підвищений рівень суспільної небезпеки, вчинення декількох кримінальних правопорушень, а саме збуту, виготовлення зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу. Просив вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_9 призначити покарання:
- за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;
- за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки,
- за ч.1 ст.263-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
- на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;
- стягнути в рівних частинах з ОСОБА_9 та Особи 1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз;
- речові докази по справі знищити;
- в решті вирок залишити без змін.
В поданих на апеляційну скаргу прокурора заперечення захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_8 вказав на законність та обгрунтованість вироку суду першої інстанції. Так, під час судового розгляду в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_9 повністю визнав свою вину, не оспорював фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, надав показання та щиро розкаявся у вчиненому. Крім того, обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є особою похилого віку, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вдівець, має двох повнолітніх дітей та постійне місце проживання. Також, відповідно до характеристики з технічного департаменту ПрАТ «АК Київводоканал», в якому працює обвинувачений, ОСОБА_9 характеризується позитивно, скарг і заяв щодо нього не надходило, порушень трудової діяльності не виявлено. Крім того, відповідно до характеристики ЖБК «Арсеналець-26» обвинувачений характеризується позитивно, від сусідів та мешканців також не було скарг та жодних порушень громадського порядку за місцем проживання, а згідно виписки з медичної картки має фізичні вади зі здоров'ям та потребує сторонньої допомоги. Захисник звернув увагу, що у судовому засіданні у промові в судових дебатах прокурорка просила визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, призначити покарання та звільнити від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку. Також захисник зазначив, що ОСОБА_9 вже сплатив на користь держави процесуальні витрати, понесені під час досудового розслідування, пов'язані із призначенням експертиз та дорівнює половині всіх понесених витрат, що підтверджується квитанціями. Так, захисник вказав, що судом першої інстанції при призначенні покарання належним чином враховано дані про особу обвинуваченого та пом'якшуючі обставини такі як: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність судимостей, позитивні характеристики, похилий вік та наявність від зі здоров'ям. Просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який подану прокурором скаргу підтримав, підтвердив доводи цієї скарги і просив її задовольнити;
захисника та обвинуваченого, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, просили залишити вирок суду першої інстанції без змін;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Висновки суду першої інстанції щодо обставин кримінального провадження, докази стосовно яких судом першої інстанції, за згодою учасників судового розгляду не досліджувались і щодо яких не надійшло апеляційних скарг, апеляційним судом не перевірялися. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги, відповідно до положень ч.2 ст. 404 КПК України, колегія суддів не знаходить.
Вимоги апеляційної скарги в частині вирішення питання речових доказів колегія суддів вважає за потрібне залишити без розгляду, у зв'язку з виділенням провадження щодо Особи 1 в окреме провадження для подальшого вирішення питання розпорядження речовими доказами за наслідками розгляду вказаного провадження.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора в частині стягнення процесуальних витрат за проведення судових експертиз в рівних частинах з обвинувачених, колегія суддів звертає увагу, що оскільки провадження щодо Особи 1 виділено в окреме провадження та зупинено, майбутній результат розгляду апеляційної скарги у вказаному провадженні не відомий, тому всі процесуальні витрати покладаються на обвинуваченого ОСОБА_9 . Проте, колегія суддів наголошує, що у разі розгляду провадження щодо особи, провадження щодо якої виділено в окреме, обвинувачений ОСОБА_9 не позбавлений можливості звернутись за поверненням коштів в порядку регресу.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого та тяжкості кримінальних правопорушень внаслідок м'якості, то такі не грунтуються на матеріалах кримінального провадження та є такими, що необгрунтовані належним чином.
Засади призначення покарання визначені ст. 65 КК України. Відповідно до цієї норми закону суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зазначених вимог закону при призначенні покарання суд першої інстанції дотримався у повному обсязі. Так, покарання обвинуваченому ОСОБА_9 було призначене в межах санкції кримінального правопорушення, поставленого обвинуваченому у вину та яке визнано доведеним у ході судового розгляду. Вимоги Загальної частини КК України, які регламентують покарання та його призначення судом першої інстанції були дотримані. Судом при призначенні покарання тяжкість вчиненого злочину врахована у повному обсязі. При призначенні покарання судом враховані наступні дані які характеризують особу обвинуваченого, зокрема те, що останній є особою похилого віку та вперше притягується до кримінальної відповідальності, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з середньо-спеціальною освітою, вдівець, має двох повнолітніх дітей та постійне місце проживання тощо. Судом враховано конкретні обставини вчинення ним цього кримінального правопорушення під час збройної агресії проти України, наявності всіх обставин, які пом'якшують покарання: щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, та водночас відсутності обставини, які обтяжують покарання.
Врахувавши наведене суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у межах санкцій, передбачених статтями кримінальних правопорушень інкримінованих ОСОБА_9 , належним чином мотивувавши своє рішення. На думку колегії суддів, призначене обвинуваченому, за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років та в подальшому звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з покладенням відповідних обов'язків є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. За своїм видом та розміром це покарання є таким, яке у повній мірі сприятиме досягненню мети покарання, визначеній у ст. 50 КК України.
Апеляційна скарга прокурора в частині невідповідності призначеного покарання не містить доводів, які би указували на необхідність посилення призначеного обвинуваченому покарання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що питання невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого урегульоване ст. 414 КПК України. Відповідно до цієї норми закону, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість. Тобто, ознакою покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинувачення є його явна несправедливість. Так, прокурором не доведено те, що покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, та подальше звільнення від його відбування з випробування з встановленням іспитового строку 3 роки, яке призначене обвинуваченому, є явно несправедливим через його м'якість, враховуючи усі обставини, які враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни вироку Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року щодо ОСОБА_9 шляхом приведення його у відповідність до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року щодо ОСОБА_9 змінити.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати, понесені під час досудового розслідування за проведення судових експертиз:
- висновок експерта від 03.10.2023, № СЕ-19/111-23/52066-БЛ, у розмірі 1 912 грн;
- висновок експерта від 02.10.2024, № СЕ-19/111-24/54078-БЛ, у розмірі 6 367,20 грн;
- висновок експерта від 20.09.2024, № СЕ-19/111-24/53703-БЛ, у розмірі 7 572,80 грн;
- висновок експерта від 14.10.2024, № СЕ-19/111-24/58638-БЛ, у розмірі 3 979,50 грн;
- висновок експерта від 01.10.2024, № СЕ-19/111-24/53869-БЛ, у розмірі 5 679,60 грн;
- висновок експерта від 31.10.2024, № СЕ-19/111-24/58633-БЛ, у розмірі 1 591,80 грн;
- висновок експерта від 10.10.2024, № СЕ-19/111-24/58615-БЛ, у розмірі 1 591,80 грн;
- висновок експерта від 15.10.2024, № СЕ-19/111-24/58610-БЛ, у розмірі 2 387,70 грн;
- висновок експерта від 16.10.2024, № СЕ-19/111-24/58629-БЛ, у розмірі 1 989,75 грн;
- висновок експерта від 14.10.2024, № СЕ-19/111-24/58624-БЛ, у розмірі 3 183,60 грн;
- висновок експерта від 15.10.2024, № СЕ-19/111-24/58644-БЛ, у розмірі 3 183,60 грн;
- висновок експерта від 25.10.2024, № СЕ-19/111-24/58632-БЛ, у розмірі 3 183,60 грн;
- висновок експерта від 28.10.2024, № СЕ-19/111-24/58620-БЛ, у розмірі 3 183,60 грн;
- висновок експерта від 18.09.2024, № СЕ-19/111-24/53520-БЛ, у розмірі 1 893,20 грн;
- висновок експерта від 12.02.2024, № СЕ-19/111-24/8783-БЛ, у розмірі 3 029,12 грн.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.
______________________ ___________________________ __________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4