26 листопада 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 357/2580/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/16315/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Бондаренко О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2025 року директор ТОВ «Фінпром Маркет» - Ґедзь О.В. звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором позики № 75721794 у розмірі 50 820, 00 грн, з яких 15 000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 35 820, 00 грн - сума заборгованості за відсотками, а також стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500, 00 грн (т. 1 а.с. 1-8).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 травня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір позики № 75721794, за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % у день (базова процентна ставка/фіксована).
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (jT0lOPv1I9), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - canadavdv@icloud.com, у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою позикодавцем, позичальник ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 75721794 від 24 травня 2021 року, був ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор jT0lOPv1I9. Час відправки ідентифікатора позичальнику 25.05.2021 02:08:06. Електронна пошта, на яку направлений ідентифікатор: canadavdv@icloud.com.
Того ж дня, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання п. 1 договору позики № 75721794 від 24 травня 2021 року передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 15000 грн. шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництва платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес», яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.
Згідно листа № 7022025, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № 38643499-3b03-29-ac75-a7fa88b0b1c4 перераховані кошти на виконання умов договору позики № 75721794.
Згідно довідки № КД-000008391/ТНПП, ТОВ «ФК «Фінекспрес» (платіжна установа) підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатора платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного компанією ТОВ «ФК «Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 24.05.2021 року, сума 15000 грн., за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 38643499-3b03-29-ac75-a7fa88b0b1c4. Оскільки компанія не здійснює операції з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється включно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Відповідно до п. 5.2 договору позики № 75721794, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику на умовах ануїтету (далі Правила), розміщені за посиланням https://mycredit.ua/ru/documents-licence/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Таким чином, у договорі встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.
Проте, відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконав, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка складає 50 820,00 грн, зокрема: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 820,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
19 листопада 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено Договір факторингу № 1911, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 75721794 від 24 травня 2021 року.
03 квітня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 75721794 від 24 травня 2021 року.
Так, згідно з п. 5.2. зазначеного вище Договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Позивача/Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей підтверджують факт переходу від Клієнта до Позивача/Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 03 квітня 2023 року до договору факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 50 820,00 грн. (т. 1 а.с. 1-8).
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що дійсно 24 травня 2021 року відповідач уклав договір позики з ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів», згідно з яким він отримав у позику строком на 30 днів грошові кошти в розмірі 15 000, 00 грн шляхом їх зарахування на банківський картковий рахунок в ATКБ «ПриватБанк» за процентною ставкою 1,99 % на день.
У зв'язку із скрутним матеріальним становищем відповідач не зміг своєчасно погасити цей кредит. А з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну він був призваний до Збройних Сили України і з 28 квітня 2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі по мобілізації.
Оскільки строк договору позики складав 30 днів, то його термін закінчився 24 червня 2021 року. Посилання позивача на те, що строк користування позикою пролонговано автоматично ще на 90 днів вважає безпідставним, оскільки у самому договорі чітко зазначено термін дії позики - 30 днів. Пролонгація (автопролонгація) нібито передбачена п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https://mykredit.ua/ua/dokuments-license/, але відповідача з цими Правилами ніхто не ознайомлював, у тексті договору позики є посилання на цей сайт, але його запевнили, що це формальність, свого підпису про ознайомлення з правилами, розміщеними десь на сайті, ОСОБА_1 не ставив, зміст цих Правил йому невідомий.
Якщо вважати, що термін повернення кредиту пролонговано ще на 90 днів, як про це зазначає позивач, то строк дії договору і термін повернення кредиту закінчився ще 22 вересня 2021 року. Цей факт підтверджено розрахунком суми заборгованості, наданим самим позивачем, оскільки відсотки за користування кредитом нараховані по 21 вересня 2021 року включно.
Таким чином, позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності і строк дії договору позики закінчився після спливу 30-денного терміну повернення позики, визначеного п. 2.2. цього договору, 24 червня 2021 року, а враховуючи незаконну пролонгацію - 21 вересня 2021 року. Тобто, 24 червня 2021 року у ТОВ «Безпечне агентство безпечних кредитів» виникло право на звернення до суду, трирічний строк позовної давності закінчився 24 червня 2024 року, тоді як даний позов подано позивачем 25 лютого 2025 року з пропуском строку позовної давності. Заявляла про застосування судом позовної давності до вимог позивача та відмову у позові з цієї підстави.
Також вказувала, що позивач посилається на п. 5.2. договору позики, у якому зазначено, що позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір і Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mykredit.ua/ua/dokuments-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Однак, з цими Правилами і з жодними іншими, крім самого тексту договору позики № 75721794, відповідача ніхто не ознайомлював, він погодився і підписав договір позики на 30-денний термін, про що чітко зазначено в п. 2.2 договору.
Звертала увагу суду, що текст договору позики викладено абсолютно нечитабельним шрифтом, що свідчить про недобросовісність позикодавця і намір ввести ОСОБА_1 в оману щодо умов договору. Надані позивачем до позовної заяви Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не містять підпису ОСОБА_1 як позичальника, а тому їх не можна вважати складовою частиною укладеного 24 травня 2021 року договору позики № 75721794, відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Щодо неналежної особи позивача - ТОВ «Фінпром Маркет». Так, відповідач підтверджує факт укладення 24 травня 2021 року з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору позики № 75721794, натомість, з позовною заявою до ОСОБА_1 з пропуском позовної давності звертається ТОВ «Фінпром Маркет», посилаючись на те, що 19 листопада 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 1911, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором позики № 75721794 від 24 травня 2021 року. 03 квітня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу № 030423, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором позики № 75721794 від 24 травня 2021 року.
При цьому, договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються (п. 49 Постанови ВП ВС від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18), а правова природа відповідного договору незалежно від його назви визначається, виходячи зі змісту прав та обов'язків сторін договору (п. 9.5 Постанови ВП ВС від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20).
Отже, вважала що позивач не довів належними і допустимими доказами, що йому відступлено первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» право грошової вимоги до нього на заявлену у позові суму за договорами факторингу від 19 листопада 2021 року та від 03 квітня 2023 року, оскільки надані ним докази - копії договорів факторингу і акти прийому-передачі реєстру заборгованостей не містять всіх необхідних умов вважати ці договори факторингу дійсними, тобто, такими, що відбулися. Надані позивачем докази жодним чином не містять ознак вчинення договорів факторингу, зазначених вище.
Таким чином, вважала, що ТОВ «Фінпром Маркет» є неналежним позивачем у даному спорі і не має до нього права грошової вимоги за договором позики № 75721794 від 24 травня 2021 року. Враховуючи викладене, просила відмовити у задоволенні позову і стягнути з позивача на його користь понесені витрати на правничу допомогу (т. 1 а.с. 180-187).
Директор ТОВ «Фінпром Маркет» Гедзь О.В. подала до суду відповідь на відзив, в якому остання підтримувала позовні вимоги в повному обсязі (т. 1 а.с. 190-194).
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 75721794 у розмірі 50 820, 00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн та витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 3 500, 00 грн, всього 5 922, 40 грн (т. 1 а.с. 226-245).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 29 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кукса О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення у повному обсязі і постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, відшкодувати за рахунок позивача понесені апелянтом судові витрати і витрати на правничу допомогу (т. 2 а.с. 1-9).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказувала, що позивач посилається на п. 5.2 договору позики, у якому зазначено, що позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір і Правила надання грошових коштів у позику ( на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mykredit.ua/ua/dokuments-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Стверджувала, що з цими Правилами і з жодними іншими, крім самого тексту договору позики № 75721794, відповідача ніхто не ознайомлював, він погодився і підписав договір позики на 30-денний термін, про що чітко зазначено в п. 2.2 договору.
Текст договору позики викладено абсолютно нечитабельним шрифтом, що свідчить про недобросовісність позикодавця і намір ввести позичальника в оману щодо умов договору.
Вказувала, що суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо відсутності підстав вважати Правила надання грошових коштів у позику ( на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mykredit.ua/ua/dokuments-license/, невід'ємною частиною електронного договору (оферти), оскільки, на думку суду, підписавши електронним підписом електронний договір (оферту), відповідач мав безперешкодний доступ і до інших електронних документів, які містять умови договору, і на які є перенаправлення (відсилання).
Зазначала, що відповідач ознайомився, прийняв, погодився і підписав електронним підписом оферту ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», викладену у договорі позики №75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року, письмовий екземпляр якого міститься в матеріалах справи.
Заперечувала, що на момент укладення електронного договору відповідач мав безперешкодний доступ до Правил надання грошових коштів у позику ( на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mykredit.ua/ua/dokuments-license/, мав змогу ознайомитися і зрозуміти їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначену в правилах процедуру і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації в тому варіанті тексту, на який посилається позивач.
Стверджувала про недобросовістність позикодавця TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яке надавши позику в розмірі 15 000 грн строком на 30 днів на умовах 1,99 % процентів в день, ввів в оману суд, що на момент підписання електронного договору (оферти) електронним підписом 24 травня 2021 року Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mykredit.ua/ua/dokuments-license/, на які є відсилання в п. 5.2 договору позики, існували в доступному доступі в мережі Інтернет саме в тому варіанті тексту, який позивач надав суду, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позикодавця), матеріали справи не містять підтверджень, що саме до цих Правил позичальник мав безперешкодний доступ для ознайомлення 24 травня 2021 року у момент підписання електронної оферти.
Звертала увагу на той факт, що сума нарахованих відсотків більш ніж удвічі перевищує розмір самої позики, що суперечить здоровому глузду і добросовісній комерції, за таких умов позичальник в жодному разі не прийняв би оферту позикодавця.
Окрім цього, акти прийому-передачі реєстру заборгованостей не є належними і допустимими доказами визнані дійсними, тобто, такими, що відбулися, вказаних вище договорів факторингу. Дані акти не є платіжними документами, які би підтверджувати плату фактора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» клієнту ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а в подальшому фактора ТОВ «Фінпром Маркет» клієнту ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за право відступу грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , що є обов'язковою умовою дійсності договорів факторингу.
Надані позивачем докази жодним чином не містять ознак вчинення договорів факторингу, зазначених вище. За договором факторингу клієнт ТОВ «Фінансова компанія управління активами» має довести оплату наданої фактором ТОВ «Фінпром Маркет» фінансової послуги. Таких доказів позивачем суду не надано, враховуючи необхідність доказування подвійного факторингу.
Таким чином, ТОВ «Фінпром Маркет» є неналежним позивачем у даному спорі і не має до відповідача права грошової вимоги за договором позики № 75721794 від 24 травня 2021 року (т. 2 а.с. 1-9).
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Фінпром Маркет» -Ґедзь О.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила таку залишити без задоволення (т. 2 а.с. 40-41).
За правилами частини тринадцятої ст. 7, частини першої ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини першої ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.
Колегією апеляційного суду встановлено, що 24 травня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року, який підписаний електронним цифровим підписом позичальника, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (т. 1 а.с. 18).
Відповідно до п. 2 договору визначені основні умови договору: сума позики - 15 000,00 грн, строк позики - 30 днів, дата повернення позики (останній день) -23 червня 2021 року, процентна ставка (фіксована) базова - 1,99% в день, знижена процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) - 1,59% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,7% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 11402,6%, орієнтовна загальна вартість позики - 22 155,00 грн.
Згідно з п. 3. договору позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 4 договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
За пунктом 5.2 договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense//, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Відповідно до п. 17 договору інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору та які містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 20-42).
Згідно з Додатком № 1, до договору позики № 75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту, реальну річну процентну ставку та графік платежів, згідно з якими загальна вартість кредиту строком 30 днів становить у розмірі 22 155,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума кредиту, 7 155,00 грн - проценти за користування кредитом (т. 1 а.с. 19).
З довідки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що клієнта - ОСОБА_1 , з яким укладено договір позики № 75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року, ідентифіковано товариством (одноразовий ідентифікатор jT0lOPv1I9) та здійснено акцепт договору позики № 75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року (т. 1 а.с. 43).
Встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме перерахувало на картковий рахунок № НОМЕР_2 відповідача - ОСОБА_1 позику в розмірі 15 000,00 грн, згідно з договором позики № 75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року, що підтверджується довідкою товариства, у якій вказано, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтверджує переказ за ініціативою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», копією платіжної інструкції від 24 травня 2021 року та випискою по рахунку відповідача, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали про витребування доказів (т. 1 а.с. 45, 46, 143-145).
Згідно із розрахунком заборгованості за договором позики № 75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , нарахованої з 24 травня 2021 року по 24 лютого 2025 року, складає 50 820, 00 грн, з яких 15 000, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35 820, 00 грн - заборгованість за відсотками (т. 1 а.с. 48-53).
19 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 1911, відповідно до якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору права вимоги, зазначені у реєстрі заборгованостей (т. 1 а.с. 54-66, 68).
Відповідно до п. 5.2. договору, перехід від клієнта до фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому передачі реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідних прав вимог. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами цього договору. Акти прийому-передачі реєстру заборгованостей підписуються в день укладення цього договору.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру заборгованостей (в паперовому та електронному вигляді) за Договором факторингу № 1911 від 19 листопада 2021 року клієнт ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а фактор ТОВ «Фінансова компанія управління активами» прийняв реєстр заборгованостей, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги (т. 1 а.с. 67, 69).
Відповідно до реєстру прав вимог № 3 від 19 листопада 2021 року до договору факторингу № 1911 від 19 листопада 2021 року від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року на загальну суму 50 820,00 грн (т. 1 а.с. 70-72).
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з 19 листопада 2021 року по 31 грудня 2023 року за договором факторингу № 1911 від 19 листопада 2021 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» здійснило оплату ціни продажу за договором факторингу (т. 1 а.с. 73, 74).
03 квітня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору права вимоги, зазначені у реєстрі заборгованостей (т. 1 а.с. 75-88).
Відповідно до п. 5.2. договору, перехід від клієнта до фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому передачі реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідних прав вимог. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами цього договору. Акти прийому-передачі реєстру заборгованостей підписуються в день укладення цього договору.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру заборгованостей (в паперовому та електронному вигляді) за Договором факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року клієнт ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передав, а фактор ТОВ «Фінпром Маркет» прийняв реєстр заборгованостей, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги (т. 1 а.с. 89, 90).
Відповідно до реєстру заборгованостей від 03 квітня 2023 року до Договору факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року від ТОВ «Фінансова компанія управління активами» до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 75721794 від 24 травня 2021 року на загальну суму 5 0820,00 грн (т. 1 а.с. 92-94).
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з 03 квітня 2023 року по 01 листопада 2024 року за договором факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року ТОВ «Фінпром Маркет» здійснило оплату ціни продажу за право вимоги за договором факторингу (т. 1 а.с. 91).
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 1 частини другої ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог частини першої ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин третьої, четвертої, шостої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За нормою ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису (т. 1 а.с. 18).
Договір кредитної лінії підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Зазначений правочин вчинено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Стороною відповідача обставина укладання відповідного кредитного договору в електронній формі не заперечується.
Відтак, доведеним є факт укладення між первісним кредитором та відповідачем позики № 75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме перерахувало на картковий рахунок № НОМЕР_2 відповідача - ОСОБА_1 позику в розмірі 15 000,00 грн, згідно з договором позики № 75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року, що підтверджується копією платіжної інструкції від 24 травня 2021 року та випискою по рахунку відповідача, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали про витребування доказів і не заперечується відповідачем ОСОБА_1 у відзиві на позов та власне апеляційній скарзі (т. 1 а.с. 45, 46, 143-145).
Як вбачається із договору позики № 75721794 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 24 травня 2021 року сторони врегулювали у договорі відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, відповідно до 2.3 договору, у розмірі 1,99 %.
Сторонами було погоджено строк дії позики (строк договору), відповідно до п. 2.2 договору - по 23 червня 2021 року (30 днів).
Позивач, нараховуючи заборгованість після 23 червня 2021 року, а саме з 24 червня 2021 року по 24 лютого 2025 року, стверджував, що згідно з п. 5.2 договору позики, строк користування позикою (пролонгація) був продовжено.
Так, відповідно до п. 5.2 договору позики від 24 травня 2021 року підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Суд першої інстанції вважав правильним нарахування заборгованості за відсотками у розмірі 35 820,00 грн, що нарахована за період з 24 травня 2021 року по 21 вересня 2021 року з урахуванням автопролонгації договору (120 днів), відповідно до п. 2, 5.2 договору та Правил надання коштів у позику, які є його невід'ємною частиною, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
З таким висновком районного суду колегія апеляційного суду не може погодитися, оскільки долучені до позовної заяви Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», на які посилається ТОВ «Фінпром Маркет» не містять підпису позичальника ОСОБА_1 , тому їх не можна розцінювати як частину договору позики, укладеного 24 травня 2021 року шляхом підписання електронним підписом.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому можливість пролонгації і відповідно нарахування відсотків протягом довшого строку, ніж 30 днів з дня укладення договору позики і до 23 червня 2021 року включно (т. 1 а.с. 20-42).
У постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та погодженим сторонами умовам договору вимогу позивача про стягнення із відповідача на його користь відсотків за користування позикою у розмірі 8 955, 00 грн, які складаються із відсотків, нарахованих протягом погодженого договором строку позики - по 23 червня 2021 року включно.
Також апелянт оскаржував рішення суду першої інстанції, вважаючи позивача неналежним, і вказував, що ТОВ «Фінпром Маркет» не надав доказів відступлення йому права вимоги.
Згідно із сталою практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі №2221/2373/12).
Як встановлено з матеріалів справи, позивач ТОВ «Фінпром Маркет» надав реєстри прав вимоги, оформлені та підписані відповідно до договорів факторингу, надав Акт прийому-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року та договору факторингу № 1911 від 19 листопада 2021 року, а також докази щодо розміру оплати за договорами факторингу, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Фінпром Маркет» (т. 1 а.с. 54-66, 68-94).
Інші доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини першої ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції допустив ухвалення рішення суду з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими і невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Таким чином рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з позичальника ОСОБА_1 основної суми заборгованості у розмірі 15 000, 00 грн та суми відсотків, нарахованих у межах 30 днів - по 23 червня 2021 року включно, у розмірі 8 955, 00 грн.
Щодо судового збору.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, відповідач сплатив при поданні апеляційної скарги до апеляційного суду - 3 633, 60 грн (т. 1 а.с. 9, 103-107, т. 2 а.с. 11).
Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути пропорційно до задоволеної частини (47,13%) судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції - 1 141, 67 грн., а з позивача на користь відповідача судовий збір за розгляд справ апеляційним судом у розмірі 1 921,08 грн. (52,87 % відмовлених позовних вимог), сплата яких підтверджується доказами у справі.
Щодо витрат на правничу допомогу.
01 листопада 2024 року адвокат Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір про надання правничої допомоги № 01-11/24, п. 4.4 якого погоджено розмір винагороди адвоката, зокрема, вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів - 500 грн. за одну справу; підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі - 3000 грн. за одну справу (а. с. 95-100).
27 січня 2025 року ОСОБА_3 та ТОВ «Фінпром Маркет» склали акт № 6-П приймання-передачі наданої правничої допомоги, згідно якого за договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, згідно з яким по боржнику ОСОБА_1 виконано такі послуги: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів; підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі, всього на 3500 грн. (а. с. 103-106).
Згідно платіжної інструкції від 27 січня 2025 року, адвокатом Ткаченко Ю.О. отримано від ТОВ «Фінпром Маркет» оплату згідно акту № 6-П приймання наданої правничої допомоги від 27 січня 2025 року (а.с. 107).
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Відповідно до статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду позов задоволено частково, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі становлять 1649,55 грн. пропорційно до задоволення позовних вимог та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на положення частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2025 року - скасувати і ухвалити нове.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором позики № 75721794 від 24 травня 2021 року у розмірі 23 955,00 грн, що складається з 15 000, 00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 8 955, 00 грн - суми заборгованості за відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) судовий збір у розмірі 1 141, 67 грн. і витрати на правову допомогу в розмірі 1649,55 грн. за розгляд справи судом першої інстанції.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1 921,08 грн.за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов