26 листопада2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 760/1137/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/16301/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Майстренка О.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У січні 2025 року представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» - Тараненко А.І. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 559590076 від 31.01.2023 року у розмірі 45 885,80 грн., стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та 7000 грн. витрат на правничу допомогу (т. 1 а.с. 1-17).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.01.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 559590076 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилась з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перевіривши особисті дані відповідача та платіжну картку, з метою ідентифікації, надало останній грошові кошти в розмірі 9000 грн. шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_1 .
Відповідач зобов'язалась повернути вказану суму кредиту та сплатити проценти, проте свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 45 885,80 грн., з яких 8 999,00 грн. заборгованість по кредиту, 36 885,90 грн. заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019, та в подальшому сторони погодили продовжити строк дії договору рядом додаткових угод до 31.12.2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 225 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 23 893,40 грн.
31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» укладено договорів факторингу № 31/0724-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Предметом договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 45 885,80 грн.
02.12.2024 ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 01/12/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 01/12/24 від 02.12.2024, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 45 885,80 грн.(т. 1 а.с. 1-17).
10 квітня 2025 року до суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - адвоката Мусієнко О.О., в якому остання позов визнала частково, а саме заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за відсотками в сумі нарахованій у межах строку кредитування. Вказувала на неспівмірність нарахованих відсотків, що ставить відповідача у явно нерівне становище поряд із позивачем (т. 1 а.с. 191-196).
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року, з урахуванням ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року про виправлення описки, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість у розмірі 8984 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 474, 30 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 370, 00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено (т. 1 а.с. 215-219, 223).
Не погодившись з рішенням районного суду, 01 вересня 2025 року керівник ТОВ «Юніт Капітал» -Хлопкова М.С. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі (т. 1 а.с. 226-238).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції посилався на те, що суд вважав, що сума процентів, які нараховані позикодавцем є очевидно неспівмірною із сумою кредитних коштів, які отримала відповідач у позику, і створюють умови надмірного боргового тягаря для відповідача. Однак, позивач не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до п. 14.1. кредитного договору, невід'ємною частиною Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору .Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.
Алгоритм нарахування заборгованості узгоджений Кредитним договором.
Звертала увагу, що умови кредитного договору відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, при укладенні договору Відповідачу надано в повному обсязі всю необхідну інформацію щодо умов кредитування, розміру загальної вартості кредиту, його вартісну величину.
Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Дані обставини також вставлені судом першої інстанції.
За Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 10900 грн 00 коп. (десять тисяч дев'ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила).
Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.
Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 9000 грн 00 коп. одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 10.02.2023 р. (п. 2.3. Кредитного договору).
Якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду (з урахуванням всіх Пролонгацій), то зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом за період від дати видачі Кредиту до 10.02.2023 р. (включно) будуть визначаться на умовах п. 8.5.1. Договору за Дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 10.02.2023 р. за ставкою 697,94 (шістсот дев'яносто сім цілих дев'яносто чотири сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,91 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). У разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій Кредитодавець може зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті (відповідно до п. 8.5.2. Кредитного договору).
Нарахування відсотків здійснювалось за такою формулою: 9000,00 грн. (сума виданого кредиту)* 10 (строк Кредиту)* 1,91 (процентна ставка)/100 = 1719,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 10 днів).
1719/10 = 171,90 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 31.01.2023 - 11.03.2023 (що підтверджується розрахунком, підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).
11.02.2023 року Відповідач відповідно з Графіком платежів до Кредитного договору внесла суму - 1891,00 грн., чим погасила проценти за користування кредитними коштами в розмірі 0,10 грн. та частково погасила тіло кредиту в розмірі 1 890,90 грн.
15.03.2023 - Відповідач відповідно з Графіком платежів до Кредитного договору внесла суму -15,00 грн.
Щодо процентної ставки, відповідно до п. 8.4. Кредитного договору, зобов'язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
9000,00 грн. (сума виданого кредиту)* 10 (строк Кредиту)* 2,98 (процентна ставка)/100 = 2682,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком9 днів).
2682/10 = 268,20 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 17.03.2023 - 18.04.2023 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).
Уклавши договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід'ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Наголошувала, що суд першої інстанції в своєму твердженні про «не співмірні нараховані проценти позикодавцем, які є надмірним борговим тягарем для відповідача», не надав чіткого обґрунтування свого твердження з посиланням на чинне законодавство України і ухвалив рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи (а.с. 226-238).
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказала, що суд першої інстанції ухвалив справедливе, законне та обґрунтоване рішення, в якому, зокрема, зазначив, що сума процентів, нарахована позивачем, є явно неспівмірною із сумою отриманих у позику кредитних коштів та створює умови надмірного боргового навантаження. Суд також вказав на порушення прав споживача відповідно до статей 11, 18 та 21 Закону України «Про захист прав споживачів», що передбачають заборону несправедливих умов договору, право споживача на належну інформацію та захист від економічного примусу. Частина позовних вимог була визнана необґрунтованою, а нарахування - неправомірним. У поданій апеляційній скарзі відсутні будь-які нові докази або аргументи, які б могли спростувати висновки суду першої інстанції. Позивач не надав матеріалів справи, не обґрунтував заявлені вимоги належними доказами, не додав копії рішення суду першої інстанції, не надав підтвердження надсилання копії скарги учасникам справи. Це прямо суперечить вимогам частини третьої статті 356, а також статей 185 і 357 ЦПК України. Апеляційна скарга має виключно формальний характер, не містить конкретних правових підстав для її задоволення, а також не відповідає принципам правової визначеності (legal certainty), остаточності судових рішень та справедливого судового розгляду. Позивач фактично вдруге намагається стягнути суму, яка вже була визнана судом як нарахована з порушенням вимог чинного законодавства, без наведення нових юридичних або фактичних підстав, що суперечить практиці Верховного Суду, зокрема постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19. Вважала, що подання апеляційної скарги в такій формі є зловживанням процесуальними правами, має на меті затягування процесу та створення додаткового тиску на відповідача. Просила рішення суду першої інстанції залишити без змін (т. 1 а.с. 243-244).
Керівник ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкова М.С.у відповіді на відзив зазначила, що підписавши кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. При укладенні кредитного договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та такий правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів відповідачем. Звертала увагу й на те, що відповідач здійснював часткові оплати, чим фактично підтвердив факт підписання та ознайомлення з умовами кредитного договору, а також із порядком нарахування відсотків (т. 2 а.с. 9-11).
Відповідач у своїх запереченнях зауважила, що апелянт помилково тлумачить ст. 625 ЦК України, ототожнюючи її з продовженням дії договірних умов. Насправді ця норма передбачає відповідальність за прострочення, а не пролонгацію плати за користування кредитом (т. 2 а.с. 14-16).
За частиною першою ст. 1048 ЦК України проценти є платою за користування грошима лише протягом строку кредитування. Після його спливу або пред'явлення вимоги кредитор може вимагати тільки наслідки прострочення, визначені у частині другій ст. 625 ЦК: індекс інфляції та 3% річних. Отже, вимога про 45 885,80 грн як «проценти» - це не реалізація ст. 625 ЦК, а її спотворене тлумачення з метою багаторазового збільшення боргу та фактично подвійна відповідальність, прямо заборонена частиною третьою ст. 551 ЦК України.
Заявлена апелянтом сума у 45 885,80 грн при отриманому кредиті 9 000,00 грн означає п'ятикратне перевищення тіла кредиту, що створює надмірний борговий тягар для споживача та суперечить основним принципам цивільного законодавства. Статті 3, 13, 15 ЦК України закріплюють засади добросовісності, розумності та справедливості у здійсненні цивільних прав. Вимога у багато разів більшої суми, ніж тіло кредиту, прямо порушує ці принципи. Закон України «Про захист прав споживачів» (ст. 11, 18) забороняє включати до договорів умови, що ставлять споживача у невигідне становище або призводять до дисбалансу прав та обов'язків. Фактичне множення боргу у п'ять разів є прикладом такого дисбалансу. Таким чином, вимога апелянта не лише виходить за межі договору, але й прямо суперечить принципу співмірності та добросовісності у споживчих правовідносинах. Суд першої інстанції обґрунтовано визначив до стягнення лише 8 984,00 грн, що відповідає критеріям розумності та пропорційності.
Відповідач вважає, що добровільне підписання договору не легалізує несправедливі умови, сам по собі факт згоди не означає, що будь-які умови можуть вважатися законними та підлягати виконанню. Добровільне підписання договору не означає автоматичного схвалення нарахувань, які суперечать закону та принципам справедливості. Спроба апелянта прикритися «свободою договору» не може виправдати вимогу у п'ять разів більшої суми, ніж отриманий кредит.
Також вказувала, що часткові платежі не є визнанням боргу в повному обсязі. Часткове виконання не означає автоматичного погодження з усіма умовами чи сумами, заявленими кредитором. Оплата 1 906, 00 грн була проявом добросовісності з її боку та частковим виконанням зобов'язань. Але це не може тлумачитися як безумовне визнання незаконних нарахувань, які у п'ять разів перевищують тіло кредиту.
За правилами частини тринадцятої ст. 7, частини першої ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини першої ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків на суму у розмірі 36 885, 90 грн, суд першої інстанції посилався на те, що сума процентів, які нараховані позикодавцем є очевидно неспівмірною із сумою кредитних коштів, які отримала відповідач у позику, і створюють умови надмірного боргового тягаря для відповідача, оскільки нарахована позивачем сума боргу втричі перевищує вартість кредиту за договором.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 31 січня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 559590076 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (т. 1 а.с. 34-50).
Згідно з п. 2.1 вказаного договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 10 900, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до пункту 2.2. договору, сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Згідно з пунктом 2.3. договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 9 000, 00 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 10 лютого 2023 року.
Як передбачено пунктами 2.4. і 2.5. договору кредитної лінії другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором.
Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником, як закріплено у пункті 2.5. договору.
Відповідно до пункту 3.1. договору кредитної лінії позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) у межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 10 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується у порядку, передбаченому п. 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що встановлений у п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження стоку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Пунктом 7.1 та 7.2 договору, визначено, що на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 10.02.2023, а саме протягом 10 (десяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником. Основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. договору.
Відповідно до п.7.3 договору, проценти за договором сплачуються в наступному порядку:
- протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору (пп. 7.3.1);
- після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (пп. 7.3.2).
Пунктом 8.3 договору, визначено, що за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5 договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Згідно з пунктом 8.4. договору зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70% відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98% у день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Пунктом 8.5.1. договору кредитної лінії від 31 січня 2023 року № 559590076 визначено, що якщо позичальник здійснить дострокове повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом будуть визначатися за процентною ставкою 697,15% річних, що на день укладення договору становить 1,91% відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (т. 1 а.с. 42).
Згідно з пунктом 8.5.2. договору кредитної лінії від 31 січня 2023 року № 559590076, якщо позичальник вчинить описані у п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду (з урахуванням всіх пролонгацій), то зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом за період від дати видачі кредиту до 10 лютого 2023 року (включно) будуть визначатися на умовах п. 8.5.1. договору за дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 10 лютого 2023 року за ставкою 697,94% річних, що на день укладення договору становить 1,91% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі здійснення позичальником двох та більше пролонгацій кредитодавець може зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 8.7 договору, якщо позичальник користуватиметься кредитом без продовження дисконтного періоду, умови про розрахунок загальних витрат за кредитом та загальної вартості кредиту на умовах, описаних в п. 8.5 договору не застосовуються. Відповідно загальна вартість кредиту на період всього дисконтного періоду визначається відповідно до розміру Базової процентної ставки вказаної в п. 8.3 Договору.
Як передбачено пунктом 8.10. договору проценти у розмірі, визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору.
Як передбачено пунктом 11.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом п'яти років, а у частині розрахунків - до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Пунктом 12.4. договору передбачено, що сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов'язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами у розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 12.5. вказаного договору, у період дії в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (Covid-19), та/або воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану відповідальність передбачена пунктами 12.3. та 12.4. договору застосовується з обмеженнями, передбаченим чинним законодавством України.
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 31.01.2023 року зазначені персональні дані позичальника ОСОБА_1 , дата укладення договору - 31.01.2023 року, сума кредиту 9000 грн., строк кредиту - 10 днів, номер карти позичальника НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 65).
У довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 зазначена як позичальник, сума кредиту - 9 000 грн., строк кредиту - 10 днів, процентна ставка - 2,710 % в день, акцепт оферти позичальником - підписання договору одноразовим ідентифікатором MNV568B відбувся 31.01.2023 о 21:58:08 (т. 1 а.с. 66-67).
Відповідно до платіжного доручення № 04989afe-e14c-4305-abba-f08900ecd4b4 від 31 січня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 на її картковий рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ «Альфа-Банк», суму у розмірі 9 000, 00 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 559590076 від 31 січня 2023 року (т. 1 а.с. 84).
28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (т. 1 а.с. 95-101).
Згідно п. 1.3 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.
Згідно п. 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.
Згідно п. 8.2 договору строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
28.11.2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої п. 8.2 договору викладено в новій редакції, за яким строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (т. 1 а.с. 106).
31.12.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції (т. 1 а.с. 107-113).
Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 договору під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 договору встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 8.2. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 81.1 цього договору та закінчується 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором
31.12.2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року (т. 1 а.с. 117).
31.12.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №31, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2023 року (т. 1 а.с. 118).
31.12.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 32, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року (т. 1 а.с. 119).
18.04.2023 року представники ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підписали реєстр вимоги № 225, в якому під № 586 значиться ОСОБА_1 , за якою рахується заборгованість за кредитним договором 559590076 від 31.01.2023 на загальну суму 23 893,40 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 8 999 грн., по відсоткам 14 893,50 грн., що підтверджується витягом з вказаного реєстру (т. 1 а.с. 120-121).
31.07.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 31/07/0724-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язалось відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (т. 1 а.с. 123-129).
31.07.2024 року представники ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу 31/07/0724-01 підписали реєстр вимоги № 1, в якому під № 2 866 значиться ОСОБА_1 , за якою рахується заборгованість за кредитним договором 559590076 від 31.01.2023 на загальну суму 45 885,80 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 8 999,90 грн., по відсоткам 36 885,80 грн., що підтверджується витягом з вказаного реєстру (т. 1 а.с. 133-135).
02 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 02/12/24-У, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (т. 1 а.с. 137-143).
02.12.2024 року представники ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» на виконання договору факторингу № 02/12/24-У підписали реєстр боржників, в якому під № 136 значиться ОСОБА_1 , за якою рахується заборгованість за кредитним договором 559590076 від 31.01.2023 на загальну суму
45 885,80 грн, з яких 8 999, 90 грн - прострочене тіло кредиту, 36 885, 90 грн - прострочені відсотки (т. 1 а.с. 137-150).
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 559590076 від 31.01.2023, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 45 885,80 грн., з яких 8 999, 90 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 36 885, 90 грн. - заборгованість за відсотками (т. 1 а.с. 151-153, 154-156). Зазначене також підтверджується випискою з особового рахунка ОСОБА_1 за кредитним договором № 559590076 від 31.01.2023 (т. 1 а.с. 157).
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 січня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 559590076 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (т. 1 а.с. 34-50).
Договір кредитної лінії підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Зазначений правочин вчинено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Стороною відповідача обставина укладання відповідного кредитного договору в електронній формі не заперечується.
Відтак, доведеним є факт укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору № 559590076 від 31 січня 2023 року.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на виконання умов укладеного договору кредитної лінії № 559590076, перерахувало ОСОБА_1 на її картковий рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ «Альфа-Банк», суму у розмірі 9 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 04989afe-e14c-4305-abba-f08900ecd4b4 від 31 січня 2023 року (т. 1 а.с. 84).
Договором кредитної лінії від 31 січня 2023 року було встановлено строк повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків за користування до 10 лютого 2023 року, який був продовжений до 12 березня 2023 року внаслідок оплати позичальником часткового погашення заборгованості.
Таким чином, у період з 31 січня 2023 року по 12 березня 2023 року було нараховано суму відсотків у розмірі 4 985, 00 грн за користування кредитними коштами у розмірі 9 000, 00 грн.
Колегією суддів встановлено, що сторони, укладаючи договір кредитної лінії від 31 січня 2023 року № 559590076, у пункті 8.4. передбачили, що зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70% відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98% у день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
З розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором № 559590076 від 31 січня 2023 року, борг по тілу кредиту становить 8 999, 90 грн, заборгованість по відсоткам від суми кредиту за кожний день користування ним, - 4 985, 00 грн, що нараховувалася по 12 березня 2023 року включно, враховуючи часткову оплату боргу за тілом кредиту, а решта суми боргу, що становить 31 900, 90 грн, - за користування кредитними коштами, яка була розрахована відповідно до п. 8.4. кредитного договору за процентною ставкою 1087,70% відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98% у день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Суд першої інстанції посилався на те, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Сума процентів, які нараховані позикодавцем є очевидно неспівмірною із сумою кредитних коштів, які отримала відповідач у позику, і створюють умови надмірного боргового тягаря для відповідача, оскільки нарахована позивачем сума боргу втричі перевищує вартість кредиту за договором
Однак, колегія суддів вважає помилковими такі висновки суду, оскільки у спірному договорі кредитної лінії строк кредитування визначено за п. 11.1 Договору (5 років).
Разом з тим, період з 31.01.2023 по 12.03.2023 року є дисконтним періодом, в межах якого застосовувалась знижена відсоткова ставка, а не строком кредитування.
При цьому, як передбачено пунктом 11.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом п'яти років, а у частині розрахунків - до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Відповідачкою підписано вказаний кредитний договір, а відтак, остання погодилась з визначеними договором умовами та розуміла наслідки невиконання його положень.
Відтак, позикодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитом і після закінчення дисконтного періоду за процентною ставкою 2,98/день, як це передбачено договором.
Надані позивачем розрахунки заборгованості та нараховані суми заборгованості відповідають визначеним умовам договору, не спростовані відповідачем, а відтак, підтверджують наявність заборгованості у відповідачки у розмірі 45 885,80 грн., з яких 8 999, 90 грн. - тіло кредиту, заборгованості по відсоткам - 36 885,90 грн.
Таким чином, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Щодо судового збору.
Відповідно до частини першої, другої ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята ст. 141 ЦПК України).
Так, за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн (т. 1 а.с. 18), а за подання апеляційної скарги - 3 633,60 грн (т. 1 а.с. 235).
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 422, 40 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3 633,60 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у судах першої та апеляційної інстанцій, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що звертаючись до суду апеляційної інстанції представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкова М.С. просила суд стягнути із відповідачки на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрати на професійну допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7 000, 00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу сторона апелянта надала копію договору про надання правової допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року, що підписано сторонами АО «Тараненко і партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» (т. 1 а.с. 158-160).
Відповідно до п 3.3 договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року.
Відповідно до п. 3.4. після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.
Також, позивачем надано протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року, який є додатком до договору, додаткову угоду № 3 до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року, а також акт прийому-передачі наданих послуг від 03 грудня 2024 року (т. 1 а.с. 161-164).
Актом прийому-передачі наданих послуг від 09 вересня 2024 року, який є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року, АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: складання позовної заяви - 5 000, 00 грн (2 год.), вивчення матеріалів справи - 1 000, 00 грн (2 год.), підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 грн (1 год.), підготовка і подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 грн (1 год.). Всього надано послуг на загальну суму 7 000, 00 грн (т. 1 а.с. 164).
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат в суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката підтверджені.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 7 000, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» -задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163)заборгованість за договором кредитної лінії № 559590076 від 31 січня 2023 року у загальному розмірі 45 885,80 грн., що складається суми боргу за тілом кредиту - 8 999, 90 грн, заборгованості по відсоткам -36 885,90 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163)2 422,40 грн судового збору та 7 000, 00 грн витрат на правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції, а також 3 633,60 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов