справа № 369/6337/23
провадження № 22-ц/824/16591/2025
головуючий у суді І інстанції Скрипник О.Г.
25 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Скрипник О.Г. від 17 вересня 2024 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та призначено підготовче засідання.
У підготовче судове засідання 14 листопада 2024 року позивач не з'явився, хоча належним чином та завчасно був повідомлений про дату, час та місце його проведення, про причини своєї неявки суд не повідомив.
У друге підготовче судове засідання на 25 березня 2025 року позивач, який належним чином та завчасно був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився у судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив та будь-яких заяв до суду не подав.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишено без розгляду.
Не погоджуючись із указаною ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Єфімік Олена Олександрівна звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що апелянт не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи жодного разу від судді Скрипник О.Г., по справі апелянта 3 рази змінювались судді. Крім того, адвокатом позивача подавалось клопотання про винесення заочного рішення і розгляд справи без представника позивача і позивача, тобто суд першої інстанції не мав підстав на залишення позову без розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, що підтверджується звітом про доставку поштової кореспонденції суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався ч. 5 ст. 223 ЦПК України, ч. 3 ст. 257 ЦПК України та обґрунтовував свої висновки тим, що справа неодноразово призначалась до розгляду на 14 листопада 2024 року та 25 березня 2024 року, однак позивач в призначені судові засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи.
Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07.12.2020 у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20.01.2021 у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 22.03.2021 у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19) та інших.
Встановлено, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала вказана справа.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 3 травня 2023 року відкрито загальне позовне провадження.
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи №510 від 31 жовтня 2023 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 1 листопада 2023 року, який проведений, у зв'язку з припиненням повноважень судді Ковальчук Л.М. в провадження судді Дубас Т.В. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. від 6 листопада 2023 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та призначено підготовче засідання.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 1025 від 16 вересня 2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/6337/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2024 року у зв'язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т.В. вказану справу передано на розгляд судді Скрипник О.Г.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що адвокатом позивача подавалось клопотання про винесення заочного рішення і розгляду справи без представника позивача і позивача не відповідають дійсності, оскільки такі клопотання у матеріалах справи відсутні.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Скрипник О.Г. від 17 вересня 2024 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та призначено підготовче засідання на 14 листопада 2024 року.
В матеріалах справи наявна сформована для представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко А.А. судова повістка про виклик на 14 листопада 2024 року, однак матеріали справи не містять доказів направлення такої повістки представнику позивача.
Відповідно до довідки Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року, розгляд справи було відкладено на 25 березня 2024 року у зв'язку із неявкою в судове засіданні учасників справи.
Про розгляд справи призначений на 25 березня 2024 року, позивачка повідомлялась шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, що підтверджується поштовою кореспонденцією суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У друге підготовче судове засідання призначене на 25 березня 2024 року позивач, який належним чином та завчасно був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомила та будь-яких заяв до суду не подавала.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відсутній», з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій на адресу, вказану в позовній заяві самою стороною позивача.
Помітки пошти «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - свідчать, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки. (Пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, Постанови ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).
З матеріалів справи вбачається, що надіслана за місцем проживання позивача судова повістка на 25 березня 2024 року, повернулася з відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою». З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції виконав обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 та вона була належно повідомлена про розгляд справи на 25 березня 2024 року.
В той же час, матеріали справи не містять доказів належного направлення та отримання судової повістки про розгляд справи на 14 листопада 2024 року адвокату позивачки.
Саму позивачку ОСОБА_1 суд першої інстанції також не повідомляв про розгляд справи, призначений на 14 листопада 2024 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба