25 листопада 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 759/14281/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/17712/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Горбенко Н.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги -
У червні 2025 року директор ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» - Ярчевський О.Г. звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , у якому просив стягнути:
- з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» суму заборгованості за період з 08 червня 2023 року по 31 травня 2025 року у розмірі 21 160, 33 грн за спожиті житлово-комунальні послуги, 2 149, 70 грн - інфляційне збільшення, 479, 38 грн - три відсотки річних, а разом 23 789, 41 грн;
- з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» суму заборгованості за період з 08 червня 2023 року по 31 травня 2025 року у розмірі 21 160, 33 грн за спожиті житлово-комунальні послуги, 2 149, 70 грн - інфляційне збільшення, 479, 38 грн - три відсотки річних, а разом 23 789, 41 грн;
- з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» суму судового збору у розмірі 3 028, 00 грн, по 1 514, 00 грн з кожного (т. 1 а.с. 1-5).
10 серпня 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в якій вони просили:
- визнати неправомірними дії ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» щодо управління/утримання багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , організації контрольно-пропускного режиму на прибудинкові території будинку; нарахування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 плати за управління/утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення контрольно-пропускного режиму на прибудинковій території, обслуговування системи відео-нагляду на прибудинковій території, домофону та шлагбаумів пропорційно до загальної площі житлового приміщення, а також плати на електропостачання, опалення в тому числі місць загального користування та допоміжних приміщень;
- визнати недійсним договір № К-SF2-182 від 01 липня 2023 року на управління/утримання будинку та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт та компенсацію витрат;
- стягнути з ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» судові витрати, включно з витратами на правничу допомогу (т. 2 а.с. 01-60).
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» про визнання неправомірним дій та визнання недійсним договору № R-SF2-182 від 01 липня 2023 року до спільного розгляду з первісним позовом у цивільній справі за позовом ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Повернуто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву. Роз'яснено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, вони можуть звернутися до суду для самостійного розгляду (т. 2 а.с. 65-66).
Не погодившись з ухвалою суду, 09 жовтня 2025 року представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвокат Вербицький Я.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій ТОВ «УК «Атмосфера» та визнання недійсними договору № R-SF2-182 від 01 липня 2023 року на управління/утримання будинку та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт та компенсацію витрат, прийняти до спільного розгляду з первісною позовною заявою у справі № 759/14281/25 (т. 2 а.с. 70-73).
На обґрунтування скарги вказав, що оскаржувана ухвала є незаконною і постановленою з порушенням процесуального права, обставини справи суд не дослідив, у зв'язку з чим прийняв помилкове рішення про повернення зустрічної позовної заяви.
Вказував, що підставою для подання зустрічного позову стали відсутність у позивача належних прав та повноважень управителя багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та незаконне управління спільним майном співвласників цього будинку за відсутності рішення загальних зборів співвласників цього будинку, а як наслідок - відсутність права на нарахування житлово-комунальних послуг та витрат на утримання (чи управління) будинком та права на укладення договору № К-SF2-182 від 01 липня 2023 року на управління/утримання будинку та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт та компенсацію витрат.
Зокрема, відповідачі у зустрічному позові посилались на те, що у позивача відсутнє порушене право на отримання оплати за житлово-комунальні послуги, між сторонами відсутні відносини щодо надання житлово-комунальних послуг, позивач не має права управляти спільним майном будинку і нараховувати за це плату, оскільки не обраний у відповідності до закону управителем будинку та колективним споживачем комунальних послуг, а тому: у позивача відсутні повноваження на управління багатоквартирним будинком і надання житлових послуг, як і відсутні докази надання цих послуг позивачем відповідачам; у позивача відсутні повноваження на управління багатоквартирним будинком і надання комунальних послуг як і відсутні докази надання цих послуг позивачем відповідачам і споживання цих послуг відповідачами; у відповідачів відсутній обов'язок утримувати багатоквартирний будинок та оплачувати послуги позивача, а отже і відсутня заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг; у будинку АДРЕСА_1 не виконані технічні умови з приєднання будинку до комунальних мереж, а отже позивач не може надавати комунальні послуги у будинку; у позивача відсутні докази фактичної оплати послуг підрядникам надання житлових послуг, які вказані у позові, а також відсутні докази фактичної оплати послуг надавачам комунальних послуг (поводження з твердими побутовими відходами) (т. 2 а.с. 70-73).
Відзив на апеляційну скаргу не надходив до апеляційного суду.
Судом апеляційної інстанції було забезпечено право ТОВ «УК «Атмосфера» подати відзив (заперечення) проти апеляційної скарги, а саме 28 жовтня 2025 року ТОВ «УК «Атмосфера» було повідомлено до Електронного кабінету в ЄСІТС про надходження апеляційної скарги і розгляд справи апеляційним судом із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення (т. 2 а.с. 107).
Відповідно до частини другої ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідноз частиною тринадцятою ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вказане, розгляд справи здійснювався без виклику сторін у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом є недоцільним, оскільки не наявні правові підстави, якими зустрічний позов пов'язаний з основним.
Апеляційний суд погодився з такими висновками суду з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом (пункт 3 частина друга ст. 49 ЦПК України).
Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково.
У постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/14499/21, від 06 грудня 2023 року у справі № 638/6226/21, та від 17 січня 2024 року у справі № 369/12814/22 вказано, що відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред'явлення зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним; взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19).
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя ст. 194 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані відповідачам житлово-комунальні послуги (централізоване опалення, управління будинком та прибудинковою територією, організації поводження з твердими побутовими відходами) (т. 1 а.с. 18,19).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копію ухвали направлено сторонам, а відповідачу направлено і копію позовної заяви з додатками та встановлено п'ятнадцятиденний строк подання відзиву (т. 1 а.с. 220-223).
16 липня 2025 року про вступ у справу заявив представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Вербицький Я.В., який ознайомився із матеріалами справи 21 липня 2025 року про що у матеріалах справи є письмова розписка (т. 1 а.с. 224-226).
Таким чином закінчення п'ятнадцятиденного строку подачі відзиву та (або) зустрічної позовної заяви припадає на 05 серпня 2025 року.
10 серпня 2025 року представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Вербицький Я.В подав зустрічний позов сформований в системі «Електронний суд» (т. 2 а.с. 1-60).
Як на підставу свого позову, представник ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» у позовній заяві посилався на те, що Товариство здійснює управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку, позивач надав, а відповідачі отримали житлово-комунальні послуги (централізоване опалення, управління будинком та прибудинковою територією, організації поводження з твердими побутовими відходами), проте на порушення відповідачами взятих на себе зобов'язань перед позивачем, не здійснюють оплату за надані послуги та мають заборгованість (т. 1 а.с. 1-5, 5-14).
Звертаючись до суду з зустрічним позовом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили визнати неправомірними дії ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» щодо управління/утримання багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , організації контрольно-пропускного режиму на прибудинкові території будинку; нарахування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 плати за управління/утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення контрольно-пропускного режиму на прибудинковій території, обслуговування системи відео-нагляду на прибудинковій території, домофону та шлагбаумів пропорційно до загальної площі житлового приміщення, а також плати на електропостачання, опалення в тому числі місць загального користування та допоміжних приміщень, та просили визнати недійсним договір № К-SF2-182 від 01 липня 2023 року на управління/утримання будинку та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт та компенсацію витрат (т. 2 а.с. 44-60).
Таким чином, встановленню та доведенню за первісним позовом підлягають факт надання (отримання) таких послуг та їх обсяг, а також наявність (відсутність) обов'язку (заборгованості) споживачів здійснити їх оплату, натомість, предметом вимог за зустрічним позовом є визнання неправомірними дій позивача як управителя будинку та визнання недійсним договору № К-SF2-182 від 01 липня 2023 року.
Отже, зв'язок між вимогами зустрічного та первісного позовів є лише опосередкованим, при цьому, відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг не виключає можливості стягнення заборгованості за фактично надані (отримані) житлово-комунальні послуги і практика Верховного Суду у цих правовідносинах є сталою.
Відтак, апеляційний суд погодився з висновком районного суду, що спільний розгляд первісного позову та зустрічного є недоцільним, відповідачами не наведено правових підстав, якими задоволення зустрічного позову виключає можливість задоволення первісного позову та навпаки, а спільний розгляд первісного і зустрічного позову призведе до затягування розгляду справи.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду першої інстанції, а відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє права заявника звернутись до суду із зазначеним позовом у загальному порядку.
Відповідно до частини третьої ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, передбаченим процесуальним наслідком недотримання положень вищевказаних норм процесуального закону (частини першої і другої ст. 193 ЦПК України) визначено - повернення зустрічної позовної заяви заявнику.
Оскаржуваною ухвалою районного суду повернуто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву, проте додаткове зазначення в ухвалі ще й про відмову у прийнятті зустрічного позову є зайвим, оскільки не узгоджується зі змістом норми частини третьої ст. 194 ЦПК України. Однак, таких доводів подана апеляційна скарга не містить, а таке зазначення районним судом не призвело до неправильного вирішення заяви щодо прийняття зустрічного позову.
Інші доводи апелянта цих висновків суду не спростовують, тому суд апеляційної інстанції їх відхилив.
Згідно з частиною першою ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки предметом розгляду в апеляційному суді є судове рішення суду першої інстанції, постановлене з процесуального питання, а не перегляд судового рішення по суті, колегія суддів апеляційного суду не вирішує питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 25 листопада 2025 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов