справа № 756/10048/25
головуючий у суді І інстанції Шевчук А.В.
провадження № 22-ц/824/14975/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
24 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кисиль-Бойко Аріани Сергіївни на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року
у справі за позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із вищевказаною позовною заявою, у якій просить:
розірвати договір про надання послуг із монтажу, що був укладений 28 вересня 2024 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ;
стягнути із відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі: 451 000 грн у якості повернення сплаченої суми коштів за договором; 77 186 грн у якості пені за договором за період з 23 січня по 04 липня 2025 року; 19 697 грн 65 коп. у якості інфляційних втрат за період з 23 січня по 04 липня 2025 року 6 042 грн 16 коп. у якості 3 % річних за період з 23 січня по 04 липня 2025 року; 77 186 грн у якості відшкодування моральної шкоди; що разом становить 631 111 грн 81 коп.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача, надіслано за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що об'єкт нерухомого майна, відносно якого повинні були надаватись послуги по монтажу елементів покрівлі та водостічної системи, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цей спір не підсудний Оболонському районному суду міста Києва.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кисиль-Бойко А.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року та направити справу до Оболонського районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позовна заява ОСОБА_1 не є позовом, що виникає з приводу нерухомого майна, оскільки стосується розірвання договору із надання послуг із монтажу покрівлі, стягнення коштів у зв'язку із невиконанням умов договору.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги наухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статті 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
Виходячи з аналізу правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Статтею 28 ЦПК України встановлено правила підсудності справ за вибором позивача, яку ще називають альтернативною підсудністю.
Альтернативною називають підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача) вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.
Відповідно до частини 5 статті 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
З матеріалів справи убачається, що звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 просив суд захистити його права, в тому числі як споживача послуг, розірвавши договір про надання послуг із монтажу та стягнувши з відповідача грошові кошти, сплачені ним на виконання умов договору, пеню, інфляційні втрати, 3 % річних та моральну шкоду.
Спірний договір про виконання робіт щодо монтажу елементів покрівлі та водостічної системи є договором про надання послуг між виробником та замовником (споживачем).
Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Пунктами 17, 22 статті 1 цього Закону визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Тобто до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, відносини, які виникають при укладенні договору про надання послуг та виконання робіт (у тому числі підряду).
Оскільки спірні правовідносини виникли з підстав неналежного виконання умов договору, сторонами якого є учасники справи, то на них безумовно поширюється сфера регулювання Закону України «Про захист прав споживачів».
Направляючи справу за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області з тих підстав, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд першої інстанції виходив із помилкового тлумачення статті 30 ЦПК України і не звернув уваги, що предметом позову у цій справі є неналежне виконання умов договору про надання послуг, які не пов'язані із спором з приводу нерухомого майна.
Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кисиль-Бойко Аріани Сергіївни задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська