1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 20 листопада 2025 року, апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бровари, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку 2014 р.н., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участі: в режимі відеоконферензв'язку прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ОСОБА_6
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшої слідчої слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме по 14 грудня 2025 року 12 год. 57 хв. та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без права внесення застави.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
На думку апелянта, слідчим суддею під час розгляду клопотання не враховано тяжкість вчиненого злочину та особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, не має законних джерел доходу, є наркозалежним.
Також вказує на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Наголошує, що жоден із інших, більш м'яких запобіжних заходів, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечили проти задоволення скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Броварського РУП ГУНП у Київській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 29 липня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування під № 120251161130000361, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309,ч. 2 ст. 307 КК України.
14 жовтня 2025 рокуОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
16 жовтня 2025 року старша слідча слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , звернулась до Броварського міськрайонного суду Київської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 .
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2025 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме по: 14 грудня 2025 року 12 год. 57 хв., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді, виходячи з наступного.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, з чим погоджується і колегія суддів, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи при цьому наявні докази про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що на даний час існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, підтверджується лише тяжкістю покарання за вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Однак, жодних фактів і обґрунтувань, які б свідчили про те, що підозрюваний може в будь-який спосіб впливати на свідків, у кримінальному провадженні, клопотання не містить, таких обставин не встановлено і в суді апеляційної інстанції, а тому вказані ризики є недоведеними.
Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчий суддя врахував тяжкість покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, особу підозрюваного, а саме наявність постійного місця проживання і родини, сталість соціальних та сімейних зв'язків, зокрема наявність на утриманні дитини з інвалідністю, його процесуальної поведінки, що проявляється у бажанні сприяти досудовому розслідуванню. Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов до переконання, що на цій стадії провадження суспільна потреба у позбавленні волі ОСОБА_6 відсутня, а запобігти існуючим ризикам та забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків зможе такий запобіжний захід, цілодобовий домашній арешт за зареєстрованою адресою його постійного місця проживання, з покладенням низки обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КК України. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Окрім цього, колегією суддів враховано, що підозрюваним ОСОБА_6 , за час дії запобіжного заходу не було порушено обов'язки, покладені ухвалою слідчого судді, що підтвердив прокурор, під час апеляційного провадження.
Слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без змін.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Керуючись ст. ст. 176 -178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2025 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 361/11674/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11-сс/824/8472/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України