7 листопада 2025 року місто Київ
справа № 377/296/25
апеляційне провадження № 33/824/4321/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Славутицького міського суду Київської області від 9 червня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 9 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись з постановою судді міського суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову Славутицького міського суду Київської області від 9 червня 2025 року та закрити провадження у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Скаржник зазначає, що матеріли справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, поліцейськими не встановлено ознак наркотичного сп'яніння у скаржника. Наявний у матеріалах справи відеозапис з місця події також не відображає будь-яких ознак наркотичного сп'яніння у скаржника та не фіксує відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також суд розглянув справу в порушення вимог статті 268 КУпАП без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подавалось клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з стаціонарним лікуванням, однак воно не було враховане судом першої інстанції.
Скаржник зазначає, що до протоколу не додано доказів, які свідчать про те, що транспортний засіб працівниками поліції було зупинено з дотриманням вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
В обґрунтування поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що постанова Славутицького міського суду Київської області від 9 червня 2025 року була ухвалена без його участі, а її копію він отримав лише 17 липня 2025 року. Разом з тим, подати апеляційну скаргу в передбачений десятиденний строк скаржник не мав змоги, у зв'язку з контузією, через яку помилково визначив іншу дату закінчення строку на апеляційне оскарження.
В судове засідання призначене на 7 листопада 2025 року ОСОБА_1 та його захисник не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
У попередні судові засідання призначені на 12 вересня 2025 року, 3 жовтня 2025 року скаржник та його захисник також не з'явились, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кебкало Т.М. неодноразово подавала клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Враховуючи обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує причини пропуску строку для подання апеляційної скарги та з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції доходить висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за необхідне його поновити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Перевіряючи підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, апеляційний суд встановив наступне.
2 квітня 2025 року о 15 год. 05 хв. поліцейським СРПП ВП № 2 Вишгородського РУП старшим сержантом Ситенок С.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 288649 за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 2 квітня 2025 року о 14 год. 25 хв. в місті Славутич, по вулиці Атомників, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі в лікаря нарколога, водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на таке.
Відповідно до статті 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 288649, 2 квітня 2025 року о 14 год. 25 хв. в місті Славутич, по вулиці Атомників, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі в лікаря нарколога, водій відмовився.
До протоколу долучено направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене поліцейським СРПП ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Ситенок С.М., відповідно до якого 2 квітня 2025 року о 14 год. 28 хв. ОСОБА_1 було направлено на огляд до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» (КНП «ЧОПНЛ»), у зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння, який від проходження огляду відмовився.
З рапорту поліцейського СРПП ВП № 2 Вишгородського РУП Ситенок С.М. від 2 квітня 2025 року убачається, що 2 квітня 2025 року під час патрулювання із старшим сержантом поліції Кривденко О.С. по вулиці Атомників міста Славутич о 14 год. 25 хв. був помічений автомобіль Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого за наявною інформацією міг перебувати у стані сп'яніння. Вказаний автомобіль на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено неподалік будинку № 3 Київського кварталу. В ході перевірки документів водія встановлено, що вказаним автомобілем керував ОСОБА_1 , 2 червня 1980 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі, що входить до переліку МОЗ, а саме в КНП «ЧОПНЛ» (місто Чернігів, вулиця Івана Мазепи, 3), на що ОСОБА_1 відмовився. У подальшому ОСОБА_1 було роз'яснено права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 КУпАП, статтю 63 Конституції України та складено відносно нього адміністративний матеріал за частиною 1 статті 130 КУпАП за порушення пункту 2.5. ПДР України.
У відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту частини 1 статті 130 КУпАП відповідальність за вказаною статтею також настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями частини 2 статті 266 КУпАП визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як встановлено з відеозаписів із бодікамер № 855520, 855499, які містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, під час спілкування поліцейських з водієм в останнього були виявлені типові зовнішні ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладні охорони здоров'я, який має акредитацію КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» (КНП «ЧОПНЛ»), проте водій неодноразово висловлював відмову від проходження.
Від проходження огляду в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився чітко, однозначно, сумнівів у тому, що він не розуміє суть запропонованої поліцейським процедури проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я записи з відеокамер не викликають.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоровця поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).
Оскільки належним доказом вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з його природи, є протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначені ознаки сп'яніння і дії водія транспортного засобу щодо відмови від проведення огляду у закладі охорони здоров'я, то відеозапис з нагрудної камери поліцейського має містити процесуальну послідовність фіксації відмови водія від проходження такого огляду.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і факт його відмови підтверджується протоколом та відеозаписом.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення визначено статтею 256 КУпАП, згідно з якою в ньому мають зазначатися, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288649 підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень або заперечень щодо викладених у ньому обставин події, правопорушення чи дій працівників поліції. Зокрема, у розділі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено «згоден», що свідчить про відсутність у нього на момент складання протоколу будь-яких заперечень або бажання висловити іншу позицію щодо факту події, правомірності дій працівників поліції або наміру пройти огляд у закладі охорони здоров'я. У контексті загального аналізу матеріалів справи цей факт додатково підтверджує, що ОСОБА_1 усвідомлював зміст правопорушення, яке йому інкримінувалося, не ставив під сумнів дії поліцейських та не скористався своїм правом на надання пояснень або висловлення заперечень, зокрема щодо способу проведення огляду чи місця його здійснення.
Доводи скаржника щодо відсутності підстав для зупинки автомобіля, передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», є необґрунтованими.
Відповідно до частин 1, 3 статті 35 цього Закону поліцейський має право зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі наявності інформації про причетність водія до вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення.
З рапорту поліцейського СРПП ВП № 2 Вишгородського РУП Ситенка С.М. від 2 квітня 2025 року убачається, що за наявною інформацією,водій автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_1 , міг перебувати у стані сп'яніння, що і стало підставою для його зупинки. Аналогічна причина зупинки зафіксована й на відеозаписі з бодікамери.
Отже, встановлені обставини підтверджують наявність законних підстав для зупинки транспортного засобу.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не підтверджуються матеріалами справи та суперечать змісту відеозаписів із бодікамер працівників поліції. Як убачається з відеозапису з бодікамери патрульного поліцейського (на відео час 14:30:00 - 14:32:30), ОСОБА_1 чітко заявляє, що відмовляється їхати до лікаря нарколога.
Твердження апелянта про те, що у нього начебто не було ознак наркотичного сп'яніння, є безпідставним. Відповідно до пункту 6 Порядку проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженого постановою КМУ №?1103, підставою для направлення особи на медичний огляд є наявність у поліцейського обґрунтованої підозри. Такі ознаки були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288649 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не звертався із позовом до суду в порядку КАСУ на дії працівників поліції, а також не звертався із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, що позбавляє можливості враховувати доводи скаржника щодо неправомірності дій працівників поліції.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідальність згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема, у випадках, коли водій відмовляється пройти встановлений законодавством огляд на стан сп'яніння. Про обов'язок пройти такий огляд водія було проінформовано працівниками патрульної поліції відповідно до чинних правил.
Крім того, розгляд справи судом першої інстанції за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у контексті розгляду цієї справи, не є порушенням, оскільки частиною 2 статті 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності такої особи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП. При цьому судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням ОСОБА_1 .
Також районний суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, оскільки останній не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували його перебування на стаціонарному лікуванні саме станом на 9 червня 2025 року.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть свідчити про порушення норм КУпАП при прийнятті постанови суддею Славутицького міського суду Київської області.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, судом першої інстанції досліджені повно та об'єктивно, постанова судді Славутицького міського суду Київської області від 9 червня 2025 року до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування не встановлені.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Славутицького міського суду Київської області від 9 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Славутицького міського суду Київської області від 9 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов