Справа №755/17162/21
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/3692/2024
11 вересня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
при секретарі Кононової Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД» - адвоката Онищенка Тараса Олеговича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року (суддя Чех Н.А.) у цивільній справі за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Автокемпінгу «Київ» Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпарк», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД», ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів та скасування рішень про державну реєстрацію,
встановив:
у жовтні 2021 року керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва Дейнека С.В. в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом, та з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу б/н від 10 грудня 2003 року, відповідно до якого Українське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» Дочірнє підприємство автокемпінг «Київ» продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпарк» придбало нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , що складаються з групи нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - індексний номер рішення №44473905 від 7 грудня 2018 року, номер запису про право власності №29318225 від 5 грудня 2018 року, відповідно до якого 5 грудня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на нежитлові приміщення за ТОВ «Будпарк» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714870280000);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу №8847 від 20 грудня 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А., за яким право власності на групу нежитлових приміщень №1 та №2 в
літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м від ТОВ «Будпарк» перейшло до ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - індексний номер рішення №44737189 від 20 грудня 2018 року, номер запису про право власності №29564825 від 20 грудня 2018 року, відповідно до якого 20 грудня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на об'єкти нерухомості за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714870280000);
- визнати недійсним правочин, щодо передачі від ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД» групи нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м., групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м, оформлений Актом приймання - передачі майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД» від 10 квітня 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстрованим у реєстрі за №883,884, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на об'єкти нерухомості за ТОВ «Грант 7 ЛТД» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714870280000);
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - індексний номер рішення №48003470, номер запису про право власності №32600959 від 24 липня 2019 року, відповідно до якого 30 липня 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на об'єкти нерухомості за ТОВ «Грант 7 ЛТД» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714870280000);
- визнати недійсним договір іпотеки, серія та номер 5505 від 13 листопада 2019 року, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Грант 7 ЛТД», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченком В.Ю. в частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , що складаються з групи нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м;
- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - індексний номер рішення №49665024, номер запису про іпотеку №34132664 від 13 листопада 2019 року, відповідно до якого 13 листопада 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про іпотеку на об'єкти нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714870280000);
- стягнути з відповідачів сплачений за подання позовної заяви судовий збір.
Мотивуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», було виявлено факт порушення інтересів держави при реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, розташованих за адресою:
АДРЕСА_1 , а також нездійснення Київською міською радою повноважень по їх захисту. Зокрема, встановлено факт проведення незаконної реєстрації об'єктів нерухомого майна - групи нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна - 1714870280000).
Прокурор зазначав, що Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно акту обстеження №21-0245-04 від 24 березня 2021 року земельної ділянки, площею 1,3516га, розташованої по АДРЕСА_1 , встановлено, що остання огороджена парканом, використовується для розміщення та експлуатації автостоянки, будівель та споруд невстановленого призначення. На земельній ділянці ростуть багаторічні зелені насадження. За результатами обстеження встановлено, що земельна ділянка, площею 1,3516га, використовується без документів на право власності чи користування земельною ділянкою, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Прокурор стверджував, що державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомого майна та бізнесу» Прошкіним О.В. 5 грудня 2018 року прийнято рішення про відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на об'єкти нерухомого майна за індексним номером 44473905, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , групи нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м, номер запису про право власності 29318225. Як підставу для реєстрації вказаних об'єктів нерухомості використано договір купівлі-продажу без номеру від 10 грудня 2003 року, згідно з яким Українське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» Дочірнє підприємство автокемпінг «Київ» продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпарк» придбало вищевказані об'єкти нерухомого майна.
Прокурор посилався на те, що в подальшому, 20 грудня 2018 року між ТОВ «Будпарк», в особі директора ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до якого продавець ТОВ «Будпарк» продав, а ОСОБА_1 придбав нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , групи нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. 20 грудня 2018 року за реєстровим №8847.
Прокурор зазначав, що рішенням засновника №1 ТОВ «Гранд 7 ЛТД» ОСОБА_1 14 березня 2019 року створено ТОВ «Грант 7 ЛТД», для забезпечення діяльності якого створено статутний капітал у розмірі 1 450 000грн, який формується нерухомим майном, що складається з групи нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м,
групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м. На виконання вказаного рішення 10 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С. посвідчено Акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу ТОВ «Грант 7 ЛТД», відповідно до якого учасник ТОВ «Грант 7 ЛТД» ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_4 , передав, а директор товариства ОСОБА_1 прийняв для подальшої передачі на баланс товариства після його державної реєстрації вищезазначене майно. Факт передачі майна підтверджено рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С. від 24 липня 2019 року №48003470 (номер запису про право власності 32600959).
Прокурор зазначав, що 13 листопада 2019 року між ТОВ «Грант 7 ЛТД» (іпотекодавець) та ОСОБА_2 (іпотекодержатель) укладено Договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_2 передала товариству грошову позику у сумі 1500000грн. Згідно п. 2.1 вказаного договору, в якості забезпечення основного зобов'язання ТОВ «Грант 7 ЛТД» передає ОСОБА_2 належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються з групи нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м.
Прокурор вважав, що вказані реєстраційні дії здійснено з метою створення уявності законності набуття права власності на спірне майно, що розміщено на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , з метою подальшого заволодіння нею.
Прокурор зазначав, що державним реєстратором Прошкіним О.В. в порушення установленого Законом порядку та всупереч передбаченій процедурі державної реєстрації речових прав, прийнято рішення про відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на об'єкти нерухомого майна за ТОВ «Будпарк» спірних нежитлових приміщень, номер запису про право власності 29318225.
Прокурор посилався на те, що діючим законодавством визначено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено Законом. Крім того, згідно Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №21, державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснювали державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Аналогічні норми містилися у Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5, яким визначено, що державна реєстрація прав, в тому числі станом на 10 грудня 2003 року, проводилася реєстраторами бюро технічної інвентаризації.
Прокурор стверджував, що в порушення вказаних норм законодавства України державний реєстратор Прошкін О.В. не вчинив жодної дії задля отримання інформації щодо спірного нерухомого майна. В свою чергу, ТОВ «Будпарк» також не надало
необхідні документи для державної реєстрації права власності, у зв'язку з їх відсутністю. З листа КП «Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» убачається, що по АДРЕСА_1 нерухоме майно на праві власності не реєструвалось. З урахуванням даної інформації державний реєстратор Прошкін О.В. мав винести рішення про відмову у державній реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення.
Також прокурор зазначав, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, згідно листа №073-2581 від 26 березня 2021 року, не видавав та не реєстрував документів, що надають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об'єктів будівництва - групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, в ТОВ «Будпарк» 100% частками у статутному капіталі володіли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вони 27 листопада 2018 року передали ОСОБА_3 , та на момент їх передачі становили 11 800грн. Того ж дня, ОСОБА_3 звільнив ОСОБА_5 з посади директора товариства та призначив ОСОБА_3 . Лише після зміни засновників ТОВ «Будпарк» 5 грудня 2018 року за товариством зареєстровано право власності на спірні об'єкти нерухомого майна.
Прокурор стверджував, що за свідченнями свідка ОСОБА_7 , від імені якого у 2003 році товариство придбало нежитлові приміщення, ним жодних договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень не підписувалось, підпис у договорі йому не належить. Крім того, товариство ніколи не мало у своїй власності нерухомого майна, в тому числі по АДРЕСА_1 . Дані обставини підтверджуються і показами засновника товариства ОСОБА_5 та директора ОСОБА_5 (директор з 2009 року по 2018 рік). Підтверджується це і Додатком 1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства» за 2016-2018 роки.
Враховуючи вищезазначене прокурор зазначав, що ТОВ «Будпарк», не маючи у власності спірне нерухоме майно, здійснило його реєстрацію та в подальшому відчужило на користь інших осіб, що являється незаконним.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу б/н від 10 грудня 2003 року, відповідно до якого Українське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» Дочірнє підприємство автокемпінг «Київ» продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпарк» придбало нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , що складаються з групи нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - індексний номер рішення №44473905 від 7 грудня 2018 року, номер запису про право власності №29318225 від 5 грудня 2018 року, відповідно до якого 5 грудня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на нежитлові приміщення за ТОВ «Будпарк» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714870280000).
Визнано недійсним договір купівлі-продажу №8847 від 20 грудня 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
Василенком О.А., за яким право власності на групу нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м від ТОВ «Будпарк» перейшло до ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - індексний номер рішення №44737189 від 20 грудня 2018 року, номер запису про право власності №29564825 від 20 грудня 2018 року, відповідно до якого 20 грудня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на об'єкти нерухомості за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714870280000).
Визнано недійсним правочин щодо передачі від ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД» групи нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м, оформлений Актом приймання - передачі майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД» від 10 квітня 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстрований у реєстрі за №883,884, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на об'єкти нерухомості за ТОВ «Грант 7 ЛТД» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714870280000).
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - індексний номер рішення №48003470, номер запису про право власності №32600959 від 24 липня 2019 року, відповідно до якого 30 липня 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на об'єкти нерухомості за ТОВ «Грант 7 ЛТД» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714870280000).
Визнано недійсним договір іпотеки, серія та номер 5505 від 13 листопада 2019 року, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Грант 7 ЛТД», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченком В.Ю. в частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , що складаються з групи нежитлових приміщень №1 та №2 в літері «А» - 141,4кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літері «Г» - 246,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №6 в літ. «Д» - 175,7кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «Ж» - 227,3кв.м, групи нежитлових приміщень №1 - №4 в літ. «З» - 442,2кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «И» - 72,8кв.м, групи нежитлових приміщень №1 в літ. «К» - 147,1кв.м.
Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - індексний номер рішення №49665024, номер запису про іпотеку №34132664 від 13 листопада 2019 року, відповідно до якого 13 листопада 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про іпотеку на об'єкти нерухомого майна, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1714870280000).
Стягнуто з Автокемпінгу «Київ» Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпарк», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД», ОСОБА_2 на користь Київської міської прокуратури
судовий збір з кожного по 3 178грн.
У поданій апеляційній скарзі представник ТОВ «Грант 7 ЛТД» - адвокат Онищенко Т.О. просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що прокурором при подачі позовної заяви не доведено, які конкретно права Київської міської ради порушені станом на дату звернення до суду з даним позовом, як і не підтверджено того, що дійсно існують певні перешкоди для реалізації Київською міською радою особистих немайнових чи майнових прав.
Представник відповідача зазначає, що під час звернення із позовною заявою прокурором не надано жодних обґрунтованих пояснень на рахунок того, яким чином, у разі задоволення позову про визнання недійсними правочинів та скасування рішень про державну реєстрацію прав за відповідачами, відновляться порушені права Київської міської ради як органу, уповноваженого розпоряджатися землями територіальної громади міста Києва, якщо будівлі та споруди продовжать перебувати на земельній ділянці.
Також представник відповідача звертає увагу апеляційного суду, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що територіальна громада, зокрема Київська міська рада, позбавлена реальної можливості користуватися своєю землею внаслідок укладення саме оскаржуваних правочинів, з огляду на передачу у користування вказаної земельної ділянки ТОВ Фірма «Київ-Авто».
Крім того, представник відповідача посилається на неналежний спосіб захисту, так як з матеріалів справи вбачається, що прокурор обрав спосіб захисту порушених прав шляхом визнання недійсними ряду правочинів, що стосуються не створення та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, а виключно щодо зміни власника цих споруд. При цьому, Київська міська рада не заявляє свого права на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , що не спростовано прокурором, оскільки жодних вимог щодо нерухомого майна не заявлялося.
Представник відповідача вважає, що в даному випадку існує фактично не вирішений у встановленому порядку спір про право власності на об'єкт нерухомого майна, а задоволення судом першої інстанції заявлених позовних вимог без вирішення по суті спору про право власності між сторонами вочевидь не тільки не матиме наслідком поновлення прав позивача, а й призведе до стану правової невизначеності щодо спірного нерухомого майна внаслідок вилучення з державного реєстру відповідного реєстраційного запису щодо власника цього майна, що само по собі може призвести до негативних наслідків.
Також представник відповідача звертає увагу апеляційного суду, що первинною позовною вимогою є вимога про визнання недійсним договору від 10 грудин 2003 року, укладеного між двома юридичними особами, та застосування наслідків недійсності щодо такого правочину, зокрема, скасування реєстраційних дій/записів, визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу тощо, що за своєю правовою природою є предметом спору, що виникає з корпоративних правовідносин. Зважаючи на викладене, розгляд похідних вимог про визнання недійсним правочинів, укладених між фізичними особами є неможливим до вирішення первинної вимоги в порядку господарського судочинства, а тому суд першої інстанції своєю ухвалою від 12 грудня 2022 року безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Грант 7 ЛТД» про закриття провадження у даній справі.
Крім того представник відповідача вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що прокурором не пропущено строк позовної давності, з огляду на встановлення обставин під час досудового розслідування у червні 2020 року.
Представник відповідача зазначає, що прокурором надано докази, що користування земельною ділянкою, на якій розміщено спірні об'єкт нерухомого майна, з 2006 року здійснювалось ТОВ Фірма «Київ-Авто», вказана земельна ділянка, як стверджував
прокурор, у 2016 року була повернута Київській міській раді. За вказаних обставин, як територіальна громада в особі Київської міської ради, так і органи прокуратури, починаючи з 2016 року не були позбавлені можливості звернутися до суду з позовом про оскарження правочину купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна. Разом з цим, посилання прокурора та висновки суду про наявність кримінального провадження, порушеного у 2020 році, не свідчать про неможливість своєчасного звернення до суду із відповідною позовною вимогою, а лише вказують на подію щодо початку розслідування виявлених обставин. Крім того представник відповідача вважає, що той факт, що прокуратурою виявлено начебто правопорушення лише у 2020 році, жодним чином не скасовує презумпцію можливості та обов'язку знати про свої права та належно і ретельно виконувати власні обов'язки.
У поясненнях щодо апеляційної скарги Київська міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги та зазначає, що прокурором обрано належний спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва Дейнека С.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що знаходження на земельній ділянці, власником якої є Київська міська рада, самочинно збудованої нерухомості істотно обмежує права власника землі, оскільки Київська міська рада не може використовувати земельну ділянку ані для власної забудови, не може надати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника нерухомого майна, тобто товариству з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД».
Також прокурор зазначає, що оскаржувані в судовому порядку правочини спрямовані виключно на створення позаконкурентних умов та підстав, направлених на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, оскільки порушують права та охоронювані законом інтереси держави в особі Київської міської ради, як органу, уповноваженого розпоряджатися землями територіальної громади міста Києва.
Крім того прокурор стверджує, що в даному випадку має місце спір, в тому числі, щодо визнання недійними правочинів, сторонами яких були фізичні особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , які не виступали у них як суб'єкти господарювання, а отже вказаний спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Київська міська рада, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення судової повістки-повідомлення до електронного кабінету в системі «Електронний суд» (с.с.164 т.4), явку свого представника у судове засідання не забезпечила, клопотання про його перенесення не подала.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення судової повістки-повідомлення на її поштову адресу (с.с.172 т.4), у судове засідання не з'явилася, клопотання про його відкладення не подавала.
Відповідачі ОСОБА_1 , ТОВ «Будпарк» та Автокемпінг «Київ» Українського ЗАТ по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись за наявними в матеріалах справи адресами, однак судові повістки-повідомлення повернулись до апеляційного суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» (с.с.166-167, 205-208 т.4).
Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день
проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Матеріали справи не містять іншої адреси місця проживання або місця знаходження відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ «Будпарк» та Автокемпінг «Київ» Українського ЗАТ по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур».
Виходячи з вищезазначених норм процесуального права, відповідачі ОСОБА_1 , ТОВ «Будпарк» та Автокемпінг «Київ» Українського ЗАТ по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явились, клопотання про його перенесення не подали.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність вищезазначених учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача ТОВ «Грант 7 ЛТД» - адвоката Зінченка О.В., який доводи апеляційної скарги підтримав, прокурора Винника О.О., який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 10 грудня 2003 року між ТОВ «Будпарк» (покупець) та Українським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» Дочірнє підприємство Автокемпінг «Київ» був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (далі - Договір купівлі-продажу 1), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив нежитлові приміщення в АДРЕСА_1, які складаються з: групи нежитлових приміщень № 1 та № 2 в літ. «А», загальною площею 141,4 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Г», загальною площею 246,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Д», загальною площею 175,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ. «Ж», загальною площею 227,3 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ «З», загальною площею 442,2 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ «И», загальною площею 72,8 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ. «К», загальною площею 147,1 кв. м, що належать продавцю згідно акту приймання передачі від 15 березня 1994 року (с.с.32-34 т.1).
Як вбачається зі змісту протоколу засідання правління Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» № 53 від 4 серпня 2005 року засіданням правління товариства ухвалено рішення № 53/6 про ліквідацію Дочірнього підприємства Українського ЗАТ по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» - Автокемпінг «Київ» (с.с.118-121 т.1).
Згідно акту приймання-передачі часток статутного капіталу ТОВ «Будпарк» від 27 листопада 2018 року ОСОБА_5 (продавець 1) та ОСОБА_6 (продавець 2) передали, а ОСОБА_3 (покупець) прийняв у власність частки у статутному капіталі ТОВ «Будпарк», статутний капітал якого складає 11 800грн, та зобов'язався сплатити за неї належну грошову суму за домовленістю сторін (с.с.115 т.1).
30 листопада 2018 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 на замовлення ПАТ «Граве Україна» виготовлено технічний паспорт на громадський будинок (нежитлові будівлі) за адресою: АДРЕСА_1 (с.с.35-51 т.1).
5 грудня 2018 року державним реєстратором КП «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкіним О.В. прийнято рішення про відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на об'єкти нерухомого майна за індексним номером 44473905, щодо об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються з: групи нежитлових приміщень № 1 та № 2 в літ. «А», загальною площею 141,4 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ
«Г», загальною площею 246,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Д», загальною площею 175,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ. «Ж», загальною площею 227,3 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ «З», загальною площею 442,2 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ «И», загальною площею 72,8 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ. «К», загальною площею 147,1 кв. м, вказавши як підставу для здійснення вказаної реєстраційної дії Договір купівлі-продажу (с.с.27-31 т.1).
12 грудня 2018 року між ТОВ «Будпарк» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. (далі - Договір купівлі-продажу 2), згідно якого продавець передав, а покупець прийняв у власність, належні продавцю на праві приватної власності нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються з: групи нежитлових приміщень № 1 та № 2 в літ. «А», загальною площею 141,4 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Г», загальною площею 246,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Д», загальною площею 175,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ. «Ж», загальною площею 227,3 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ «З», загальною площею 442,2 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ «И», загальною площею 72,8 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ. «К», загальною площею 147,1 кв. м (с.с.52-53 т.1).
Рішенням засновника ТОВ «Грант 7 ЛТД» № 1 від 14 березня 2019 року ОСОБА_1 вирішено створити ТОВ «Грант 7 ЛТД» із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 . Для забезпечення діяльності ТОВ «Грант 7 ЛТД» вирішено створити статутний капітал у розмірі 1 450 000грн, який формується нерухомим майном, а саме нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 : групи нежитлових приміщень № 1 та № 2 в літ. «А», загальною площею 141,4 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Г», загальною площею 246,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Д», загальною площею 175,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ. «Ж», загальною площею 227,3 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ «З», загальною площею 442,2 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ «И», загальною площею 72,8 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ. «К», загальною площею 147,1 кв. м, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу 2 (с.с.54-56 т.1).
Відповідно до акту приймання-передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу ТОВ «Грант 7 ЛТД» від 10 квітня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 883, 884, учасник ТОВ «Грант 7 ЛТД» ОСОБА_1 на підставі рішення засновника товариства № 1 від 14 березня 2019 року передав свій майновий вклад до статутного (складеного) капіталу товариства (майно), що оцінене на суму 1 450 000грн, а директор товариства ОСОБА_1 прийняв для подальшої передачі на баланс товариства після його подальшої державної реєстрації наступне майно: нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1: групи нежитлових приміщень № 1 та № 2 в літ. «А», загальною площею 141,4 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Г», загальною площею 246,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Д», загальною площею 175,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ. «Ж», загальною площею 227,3 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ «З», загальною площею 442,2 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ «И», загальною площею 72,8 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ. «К», загальною площею 147,1 кв. м, загальною вартістю 1 450 000грн (с.с.57 т.1).
13 листопада 2019 року між ОСОБА_2 (позикодавець) та ТОВ «Грант 7 ЛТД» (позичальник) був укладений договір позики, відповідно до умов якого позичальник
отримав від позикодавця, а позикодавець передав у власність позичальникові грошові кошти у сумі 1 500 000грн до 13 листопада 2020 року (с.с.95-96 т.1).
Також, 13 листопада 2019 року між ОСОБА_2 (іпотекодержатель) та ТОВ «Грант 7 ЛТД» (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченком В.Ю. (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого в якості забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю, в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника, належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 : групи нежитлових приміщень № 1 та № 2 в літ. «А», загальною площею 141,4 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Г», загальною площею 246,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Д», загальною площею 175,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ. «Ж», загальною площею 227,3 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ «З», загальною площею 442,2 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ «И», загальною площею 72,8 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ. «К», загальною площею 147,1 кв. м (с.с.91-94 т.1).
З матеріалів справи вбачається, що за дорученням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Бондаренка В.В. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто лист Дніпровської окружної прокуратури від 19 березня 2021 року стосовно надання інформації щодо порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки на АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 8000000000:66099:0199) у Дніпровському районі міста Києва та складено акт обстеження зазначеної земельної ділянки № 21.-0245-04 від 24 березня 2021 року, згідно якого встановлено, що дана земельна ділянка на підставі рішення Київської міської ради від 28 вересня 2006 року № 93/150 була передана в оренду на 10 років ТОВ «Київ-Авто» для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування, обслуговування, торгівлі, паркінгом (договір оренди земельної ділянки від 27 грудня 2006 року № 66-6-00376). Термін дії договору до 27 грудня 2016 року. На даний час у Державному земельному кадастрі в результаті поділу сформовано земельні ділянки площею 1,3516 га (кадастровий номер: 8000000000:66099:0199) та площею 0,2175 га (кадастровий номер: 8000000000:66099:0200). При обстеженні ділянки площею 1,3516 га встановлено, що земельна ділянка огороджена парканом, використовується для розміщення та експлуатації автостоянки, будівель та споруд невстановленого призначення. Наявні багаторічні зелені насадження (сосни). Відповідно до відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно - нежитлові приміщення: групи нежитлових приміщень № 1 та № 2 в літ. «А», загальною площею 141,4 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Г», загальною площею 246,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ «Д», загальною площею 175,7 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ. «Ж», загальною площею 227,3 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ «З», загальною площею 442,2 кв. м.; групи нежитлових приміщень № 1 в літ «И», загальною площею 72,8 кв. м; групи нежитлових приміщень № 1 в літ. «К», загальною площею 147,1 кв. м, 24 липня 2019 року зареєстровано на праві власності за ТОВ «Грант 7 ЛТД». Дана земельна ділянка використовується без документів на право власності чи користування земельною ділянкою, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Акт складено на підставі порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві, затвердженого рішенням Київради від 25 вересня 2003 року № 16/890 та запиту Дніпровської окружної прокуратури міста Києва (с.с.59 т.1).
Листом № 062/14-3656 (И-2021) від 24 березня 2021 року на звернення Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило про те, що згідно з
даними реєстрових книг по нежитловому фонду на АДРЕСА_1, нерухоме майно на праві власності не реєструвалося (с.с.60-61 т.1).
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 6 липня 2021 року у кримінальному провадженні № 42021102040000052, він з 19 грудня 2009 року був призначений на посаду директора ТОВ «Будпарк». Попереднім директором Товариства був ОСОБА_7 . На посаді директора свідок пропрацював до кінця 2018 року, а саме до часу продажу корпоративних прав ОСОБА_3 . За своїми обов'язками свідок здійснював загальне керівництво підприємством, укладав угоди та вчиняв юридичні дії від імені товариства, відкривав рахунки в банках, приймав та звільняв на роботу працівників, вирішував питання в межах повноважень, визначених зборами учасників. В ТОВ «Будпарк» у власності об'єктів нерухомого майна, за весь період діяльності, не було, в тому числі і по АДРЕСА_1. Про договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10 грудня 2003 року між ТОВ «Будпарк» та Українським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», предметом якого були нежитлові приміщення - групи нежитлових приміщень № 1та № 2 в літері «А» - 141,4 м2, групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літері «Г» - 246,7 м2, групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ. «Д» - 175,7 м2, групи нежитлових приміщень №1 - № 4 в літ. «Ж» - 227,3 м2, групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ. «З» - 442,2 м2, групи нежитлових приміщень № 1 в літ. «И» - 72,8 м2, групи нежитлових приміщень № 1 в літ. «К» - 147,1 м2, нічого не відомо, вважав, що його не могло бути. Крім того, засновником ТОВ «Будпарк» була його дружина ОСОБА_5 , яка йому (свідку) повідомила би про наявність такої кількості майна на підприємстві. Окрім того, така кількість майна мала би бути відображена у податкових звітах та у звітах в органи статистики, які він, як директор, підписував та подавав (с.с.62-66 т.1).
ОСОБА_5 8 липня 2021 року під час допиту в якості свідка у кримінальному провадженні № 42021102040000052 повідомила про те, що вона та ОСОБА_6 30 жовтня 2000 року створили ТОВ «Будпарк» зі статутним фондом у розмірі 11 800,00 грн. Володіли товариством порівну 50 % на 50 %. З 19 грудня 2009 року була директором товариства. До 26 листопада 2003 року директором був ОСОБА_6 , а з того часу директором призначено ОСОБА_7 В ТОВ «Будпарк» у власності об'єктів нерухомого майна за весь період його діяльності не було, в тому числі і по АДРЕСА_1. Договір від 10 грудня 2003 року товариство ніколи не укладало, і не могло цього зробити. Крім того, майно товариства слід відображати у податкових звітах, у звітах в органи статистики та пенсійних органів. В звітах такого майна не було (с.с.68-72 т.1).
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 8 липня 2021 року у кримінальному провадженні № 42021102040000052, він з 28 листопада 2003 року був призначений на посаду директора ТОВ «Будпарк», звільнений 18 грудня 2009 року. За час перебування його на посаді товариство не мало на балансі жодного об'єкту нерухомого майна, в тому числі і по АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу від 10 грудня 2003 року ніколи не бачив, підпис на ньому не його (с.с.74-78 т.1).
Листами від 4 червня 2021 року № 073-4817, № 073-5022 від 11 червня 2021 року та № 073-2581 від 26 березня 2021 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва повідомив Дніпровську окружну прокуратуру м. Києва про те, що департамент не видавав, не реєстрував документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують приймання в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема і щодо нежитлових приміщень - групи нежитлових приміщень № 1та № 2 в літері «А» - 141,4 м2, групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літері «Г» - 246,7 м2, групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ. «Д» - 175,7 м2, групи нежитлових приміщень №1 - № 4 в літ. «Ж» - 227,3 м2, групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ. «З» - 442,2 м2, групи нежитлових приміщень № 1 в літ. «И» - 72,8 м2, групи нежитлових приміщень № 1
в літ. «К» - 147,1 м2 (с.с.87,88,89 т.1).
Згідно звітності ТОВ «Будпарк», наданої Головним управлінням статистики у м. Києві, за період з 2003 року, Товариство станом на 2003 рік не мало на балансі нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (с.с.122-193 т.1).
Відповідно до Висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/111-21/59201-ПЧ від 24 грудня 2021 року підписи в графі покупець «Директор ______ ОСОБА_7 » в договорі купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10 грудня 2003 року та в графі покупець «Директор ______ ОСОБА_7 » в акті приймання-передачі (до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10 грудня 2003 року) від 12 грудня 2003 року, виконані однією особою, не ОСОБА_7 , а іншою особою (с.с.58-69 т.2).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення Договору купівлі продажу 1 ТОВ «Будпарк» не мало на балансі жодного нерухомого майна, зокрема і по АДРЕСА_1, у тому числі і спірних нежитлових будівель, при цьому, згідно висновку експерта, складеного в рамках кримінального провадження, директор товариства ОСОБА_7 , який на момент укладення цього договору був директором ТОВ «Будпарк», зазначений договір не підписував. Крім цього, не було здійснено державної реєстрації набуття права власності на спірне нерухоме майно в органах БТІ.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Дочірнє підприємство Українського закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях «Укрпрофтур» - Автокемпінг «Київ» не набувало право власності на спірні об'єкти нерухомого майна. Більше того, у подальшому спірне нерухоме майно не було введено в експлуатацію, на нього у встановленому законом порядку не видавались дозвільні документи.
Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності у даному випадку не пропущений, оскільки обставини, на які посилається прокурор, були встановлені у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021102040000052 від 9 червня 2020 року.
Також, суд першої інстанції відхилив доводи представника ТОВ «Грант 7 ЛТД» стосовно неналежного позивача та дійшов висновку про обрання позивачем належного способу судового захисту.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає про наступне.
Щодо позовних вимог, пред'явлених до Автокемпінгу «Київ» Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпарк», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД» про визнання правочинів недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію.
Частина 1 статті 19 ЦПК України визначає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із
здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 вказано, що «критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов'язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20, від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18, від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що: «прокурор просить, серед іншого, визнати недійсними свідоцтва на право власності, видані ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн»; визнати недійсними рішення Головного територіального управління юстиції в Київській області про державну реєстрацію за ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн» права власності на земельні ділянки; визнати недійсними договір іпотеки, укладений між ТОВ «Сілквей комунікейшн» і ТОВ «Зелена садиба», та договір іпотеки, укладений між ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Зелена садиба»; витребувати земельні ділянки на користь держави з незаконного володіння ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України в чинній редакції господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (іпотеки), державної реєстрації таких прав.
Отже, з огляду на суб'єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
Отже, судові рішення в частині зазначених у цьому розділі вимог слід скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити».
Відповідно до статті 113 ЦК України господарським товариством є юридична
особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Частиною третьою статті 80 ГК України встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства (частини перша та друга статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Аналізуючи положення пункту 4 частини першої статті 20 ГПК, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 дійшла висновку, що справи в спорах щодо правочинів незалежно від їх суб'єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов'язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що спір в частині вимог прокурора про визнання недійсним договору купівлі продажу нежитлових приміщень б/н від 10 грудня 2003 року, укладеного між ТОВ «Будпарк» та Українським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» Дочірнє підприємство Автокемпінг «Київ», визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за ТОВ «Будпарк», про визнання недійсним договору купівлі-продажу №8847 від 20 грудня 2018 року, укладеного між ТОВ «Будпарк» та ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на об'єкти нерухомості за ОСОБА_1 , визнання недійсним правочину, щодо передачі від ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД» спірних нежитлових приміщень, оформлений Актом приймання - передачі майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД» від 10 квітня 2019 року, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності на спірні об'єкти нерухомості за ТОВ «Грант 7 ЛТД» підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (частина перша та друга статті 377
ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції необхідно було закрити провадження у справі у зазначеній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Щодо позовних вимог прокурора в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_2 та ТОВ «Грант 7 ЛТД» про визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію іпотеки.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 1 серпня 2019 року у справі № 638/14632/14-ц.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21).
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).
Заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 13 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Грант 7 ЛТД» в частині передачі в іпотеку спірних нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , та про скасування рішення державного реєстратора про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку на об'єкти нерухомого майна,
прокурор в інтересах Київської міської ради зазначав, що дані позовні вимоги є похідними від попередніх позовних вимог.
Прокурор в інтересах Київської міської ради посилався на те, що ТОВ «Грант 7 ЛТД» у незаконний спосіб набуло право власності на спірні нежитлові приміщення, а відтак і не мало законних підстав передавати їх в іпотеку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частина 1 статті 5 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умов, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Враховуючи, що позовні вимоги про правомірність набуття ТОВ «Грант 7 ЛТД» права власності на спірні нежитлові приміщення не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, колегія суддів вважає, що підстав для висновку, що ТОВ «Грант 7 ЛТД» неправомірно передало в іпотеку спірні нежитлові приміщення, що є підставою для визнання недійсним договору іпотеки, у даній справі немає, а зазначені позовні вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню у даному спорі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 13 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Грант 7 ЛТД» в частині передачі в іпотеку спірних нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 та скасування рішення державного реєстратора про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку на об'єкти нерухомого майна без вирішення спору про правомірність набуття товариством права власності на спірні нежитлові приміщення, не відновить прав Київської міської ради на спірну земельну ділянку.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.
Оскільки встановлено підстави для скасування рішення суду, відмови у позові та закриття провадження у справі в оскарженій частині, колегія суддів інші доводи апеляційної скарги не аналізує.
Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішенням суду підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні двох позовних вимог немайнового характеру та закриття провадження в частині інших позовних вимог, на користь ТОВ «Грант 7 ЛТД» підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 4 540грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 377, 381- 383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД» - адвоката Онищенка Тараса Олеговича задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким провадження за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Автокемпінгу «Київ» Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпарк», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД» про визнання правочинів недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію закрити, роз'яснивши, що розгляд зазначених позовних вимог віднесений до юрисдикції господарських судів.
Позов керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію залишити без задоволення.
Стягнути з Дніпровської окружної прокуратури міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант 7 ЛТД» сплачений судовий збір у сумі 4 540грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І Ящук