27 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/77/22
адміністративне провадження №К/990/45808/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року
у справі №990/77/22
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до голови Сьомого апеляційного адміністративного суду
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач), у якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду;
- зобов'язати відповідача розглянути його скаргу від 25 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 990/77/22 позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду.
14 червня 2022 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 20 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
До Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі №990/77/22.
11 липня 2022 року до Верховного Суду надійшло розпорядження Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року №148, яким передано апеляційну скаргу у справі № 990/77/22 за позовом ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення підсудності.
Ухвалою Верховного суду від 18 липня 2022 року визначено підсудність даної справи №990/77/22 за Шостим апеляційним адміністративним судом.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
08 травня 2023 року матеріали адміністративної справи №990/77/22 надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 16 травня 2023 року дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України та встановлено 7-денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків. Зокрема, на усунення виявлених недоліків, запропоновано особі, яка подала позовну заяву надати:
- надання до суду оригіналу позовної заяви, який був повернутий на адресу позивача згідно ухвали суду від 20 червня 2022 року, із доданими до неї доказами, засвідченими у встановленому законом порядку, в тому числі в примірнику для відповідача;
- надання завірених у встановленому порядку копій заповнених сторінок паспорта позивача;
- уточнення змісту позовних вимог, зокрема, конкретизувати, які саме дії (бездіяльність) відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких він звертається з позовом до адміністративного суд;
- надання доказів звернення до відповідача із скаргою 25 листопада 2022 року та реєстрацію такої у відповідному порядку Сьомим апеляційним адміністративним судом;
- надання доказів сплати судового збору за заявлені позовні вимоги в сумі 992,40 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись з ухвалою суду про повернення позовної заяви, позивач 02 січня 2025 року подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року направлена Сьомим апеляційним адміністративним судом за підсудністю до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20січня 2025 рокапеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
17 лютого 2025 року до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання щодо виконання ухвали, в якому заявник просить врахувати його майновий стан та звільнити від сплати судового збору. Щодо строку на звернення до суду з апеляційною скаргою, останній вказує на те, що звернувся до канцелярії суду з проханням надати такі докази про отримання ухвали суду першої інстанції, однак таку інформацію не отримав у зв'язку з відсутністю самих матеріалів, тому просить розгляд клопотання про поновлення строку розглянути після витребування матеріалів справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року.
До Верховного Суду вкотре надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №990/77/22.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно положень пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Так, підставою для відмови у відкритті апеляційної провадження слугувало те, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою 02 січня 2025 року (що підтверджується відміткою Сьомого апеляційного адміністративного суду), тобто з пропуском 15-денного строку на оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, апелянтом так і не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об'єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно.
Щодо доводів скаржника про те, що він звернувся до канцелярії з проханням надати такі докази про отримання ухвали суду першої інстанції, однак таку інформацію не отримав у зв'язку з відсутністю самих матеріалів, тому просить розгляд клопотання про поновлення строку розглянути після витребування матеріалів справи, суд апеляційної інстанції їх не врахував, позаяк, апелянтом вдруге подано апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, за наслідком чого, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року повернуто апелянту, тобто, суд виснував, що апелянт був обізнаний про постановлення ухвали суду першої інстанції.
В той же час, за правилами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У свою чергу, порушення норм права може виявлятися у:
застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації;
незастосуванні норми, яку належало застосувати;
наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України є повернення такої скарги.
Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Скаржник оскаржує ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження, у зв'язку з пропуском строку. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року вперше подану апеляційну скаргу повернуто. Повторно з апеляційною скаргою позивач звернувся 02 січня 2025 року.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга містить посилання на рішення Конституційного Суду України та рішення ЄСПЛ та зазначено, що порушено право позивача на апеляційний перегляд проте, не містить жодних обґрунтувань стосовно у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права із посиланням на відповідні норми права та жодним чином не спростовано встановлені судом обставини, а отже вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Скаржник жодним чином не обґрунтовує, що стало підставою такого значного пропуску строку з повторною апеляційною скаргою та не спростовує висновки суду апеляційної інстанції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Разом з тим, Верховним Суд встановлено, що скаржник вже тричі звертався з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції. При цьому, скаржник вчетверте так і не наводить обґрунтування підстав касаційного оскарження.
Позивачем так і не враховано зауваження, викладених Верховним Судом в ухвалах від 30 квітня 2025 року, від 23 червня 2025 року та 28 липня 2025 року, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавалися Верховним Судом, оскільки скаржником подано ідентичну касаційну скаргу, в частині наведення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Крім того, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 25 лютого 2025 року Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено оскаржувану ухвалу. Повний текст судового рішення складено того ж дня, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 27 березня 2025 року, а скаргу подано 03 листопада 2025 року.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку, в обґрунтування якого зазначено, що копію оскаржуваної ухвали отримано скаржником 12 березня 2025 року.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів зазначає наступне.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об?єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов?язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Так, Верховний Суду встановлено, що скаржник вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою надіславши її засобами поштового зв'язку 02 квітня 2025 року.
Верховний Суд ухвалою 30 квітня 2025 року повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №990/77/22. Підставою повернення касаційної скарги слугувало відсутність в касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
27 травня 2025 року скаржник повторно звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скарго, яку ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року повернуто скаржнику, у зв'язку з відсутністю підстав касаційного оскарження судових рішень.
Позивач втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2025 року визнано неповажними зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №990/77/22 залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції: уточненої касаційної скарги, в якій обґрунтувати наявність передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, підстав касаційного оскарження судових рішень; копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи; заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
Верховний Суд ухвалою від 02 жовтня 2025 року повернув касаційну скаргу позивача, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 28 липня 2025 року в частині надання уточненої касаційної скарги.
Копію ухвали Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року вручено скаржнику 10 жовтня 2025 року , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Водночас, лише 03 листопада 2025 року скаржник вчетверте звернувся до Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №990/77/22.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об?єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов?язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов?язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим.
Крім того, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі N 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Висновок Верховного Суду у справі № 200/3692/21 є актуальним і щодо вирішення питання поновлення строків на касаційне оскарження.
Колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Зазначений підхід щодо застосування положень статті 44 КАС України відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 14 лютого 2023 року у справі №240/462/22 та від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21.
Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).
Усталеною є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
Так скаржником звертаючись з повторною касаційною скаргою допустив значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та потворного звернення.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Скаржником не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші терміни.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що скаржником не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги.
Крім того, скаржником не продемонстровано добросовісного ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження оскільки, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги так і не усунуті станом на момент повторного звернення з касаційною скаргою.
Суд звертає увагу, що подання заявником тієї касаційної скарги, яку вже було повернуто Верховним Судом, свідчить про формальний підхід при реалізації ним права на касаційне оскарження.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Також, відповідно до частини 4 статі 330 КАС України до касаційної скарги додається зокрема її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет.
Всупереч наведеному, скаржником не додано копію касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи, хоча в додатках до касаційної скарги вказано про долучення такої копії про, що Верховним Судом складено акт від 06 листопада 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду: уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог; заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів; копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Реквізити для сплати судового збору:
ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,
1. Визнати неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №990/77/22 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- уточненої касаційної скарги, в якій обґрунтувати наявність передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до кількості учасників справи;
- копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
- заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
5. У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Л.О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду