27 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 240/34321/23
адміністративне провадження № К/990/29328/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І. В.
суддів - Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року (суддя - Д. М. Гурін) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (головуючий суддя О. О. Сушко, судді Є. М. Мацький, І. Г. Залімський) у справі № 240/34321/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця) звернулась до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік сум додаткової винагороди передбаченої постановою
від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) та індексації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 та індексації.
2. На обґрунтування позовних вимог вказує, що у 2022 році позивачці виплачувалась грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення. При цьому до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних виплат, відповідач не включив суми додаткової винагороди та індексації, які позивачка отримувала щомісячно. У грудні 2023 року представник позивачки звернувся до відповідача із запитом, у якому просив надати інформацію про виплачені позивачці при звільненні суми та у разі, якщо такі суми нараховані невірно, перерахувати та доплатити належні позивачці при звільненні суми. На це звернення позивачка відповіді не отримала, а доплата запитуваних сум не здійснена.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без урахування індексації грошового забезпечення. Зобов'язано відповідача доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум індексації грошового забезпечення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що додаткова винагорода військовослужбовцям виплату якої передбачено Постановою № 168 на період дії воєнного стану, не є тією складовою частиною грошового забезпечення, яка включається до складу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
5. Постановою № 168 запроваджена додаткова винагорода, яка носить тимчасовий характер, оскільки запроваджена на період дії воєнного стану. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168.
6. Водночас, розглядаючи позовні вимоги про включення до складу грошового забезпечення, з якого обраховується грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, сум індексації грошового забезпечення, суд першої інстанцій, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.
7. Оскільки індексація грошового забезпечення не була включена до складу грошового забезпечення, з якого нараховувалася та виплачувалася грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, суди обох інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог в зазначеній частині.
8. Не погоджуючись із рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року в частині відмовлених позовних вимог, позивачка звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
9. На обґрунтування касаційної скарги представник позивачки зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували, за відсутності висновку Верховного Суду, пункт 1 розділу XXIII Порядку № 260, та дійшли помилкового висновку про неможливість включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
10. За доводами скаржниці, зазначена додаткова винагорода виплачувалася позивачці щомісячно за рахунок коштів фонду грошового забезпечення з моменту впровадження Кабінетом Міністрів України такої виплати до дня звільнення, виплата мала постійний характер, а отже, за своєю природою є складовою грошового забезпечення, а тому має бути врахована під час розрахунку розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
11. Він посилається на правовий висновок Верховного Суду у рішенні від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, де зазначено, що встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов'язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.
12. Скаржниця також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 620/2878/20, предметом якої було питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обраховано одноразову грошову допомогу при звільненні, щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889. Верховний Суд зазначив, що додаткова грошова винагорода на підставі Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, нараховувалася і виплачувалася позивачці щомісяця, а отже, не може вважатися одноразовим видом грошового забезпечення відсутні. У зв'язку з цим Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 620/2878/20 констатував, що суд першої інстанції, визнавши дії відповідача неправомірними, дійшов цілком правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
13. З урахуванням наведеного вище, представник позивачки просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року в частині відмовлених позовних вимог, та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовільнити повністю.
Позиція інших учасників справи
14. На момент розгляду справи, відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив.
15. Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
17. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06 серпня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Дубка С. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 240/34321/23.
18. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, головуючим суддею визначено Желєзного І. В., суддів Білак М. В. та Мельник-Томенко Ж. М.
19. Ухвалою від 26 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
20. Як встановлено судами попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року до 08 липня 2023 року проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуває на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до наказу начальника від 08 липня 2023 року № 173 позивачку звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу.
21. У грудні 2023 року представник позивачки звернувся до відповідача із запитом, у якому просив надати інформацію, про виплачені позивачці при звільненні суми та у разі, якщо такі суми нараховані невірно, перерахувати та доплатити належні позивачці при звільненні суми.
22. У відповідь на свій запит представник позивачки відповіді не отримав, доплату спірних сум позивачці не здійснено.
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
23. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
25. Спір у цій справі виник у зв'язку з невключенням до складу грошового забезпечення, з якого позивачці обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік сум додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 та індексації;
26. Частково задовольняючи заявлений позов, суди першої та апеляційної інстанцій вважали обґрунтованими вимоги позивачки про включення до складу її місячного грошового забезпечення, з якого обраховується грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, сум індексації грошового забезпечення.
27. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій уважали, що передбачена Постановою №168 додаткова винагорода не є складовою частиною грошового забезпечення, оскільки її включення не передбачено жодним нормативно-правовим актом, а також вона не має регулярного характеру. Так, підстав для включення її до складу одноразової грошової допомоги на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у відповідача не було, а отже суди відмовили в цій частині позовних вимог.
28. У цьому касаційному провадженні судові рішення у цій справі оскаржується позивачкою у частині відмовлених позовних вимог про включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
29. Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 розділу XXIII Порядку №260, зокрема у контексті включення, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
30. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд зазначає таке.
31. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
33. Положеннями частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
34. За правилами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
35. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
36. Частиною третьою статті 15 Закону № 2011-XII передбачено, що військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
37. За змістом частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
38. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
39. Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
40. Згідно з пунктом 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.
41. Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII, Постанови № 704 затверджено Порядок № 260, пунктами 1 та 6 розділу XXIII якого передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
42. Пунктами 1 та 7 розділу XXIV порядку № 260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
43. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункт 6 розділу XXXI Порядку № 260).
44. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, у пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
45. Колегія суддів звертає увагу, що після подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд у постановах від 08 серпня 2024 року у справі № 240/26703/23 та 10 квітня 2025 року у справі № 240/31708/23 вже висловив правову позицію щодо питання включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу грошової допомоги для оздоровлення на відповідний рік, яка виплачується військовослужбовцю за правилами Порядку № 260.
46. Відповідаючи на це питання, Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23 зазначив, що приписи частини першої статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення.
47. Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.
48. Такими нормативно-правовими актами є Постанова № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок № 260.
49. Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
50. За правилами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).
51. У підсумку, Верховний Суд констатував, що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку № 260 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.
52. За такого правового регулювання Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23 дійшов висновку, що, обчислюючи розмір допомоги на оздоровлення за 2022 рік, без щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, відповідач діяв правомірно.
53. Указані висновки підтримані Верховним Судом у низці постанов, зокрема від 23 вересня 2024 року у справі № 240/32125/23, від 23 вересня 2024 року у справі № 240/33138/23, від 28 жовтня 2024 року у справі № 240/23483/23, від 07 листопада 2024 року у справах № 240/1597/24 та № 240/28177/23, від 20 грудня 2024 року у справі № 240/21650/23, від 16 січня 2025 року у справі № 240/31239/23 та від 10 квітня 2025 року у справі № 240/31708/23, та є релевантними до обставин цієї справи. Суд не бачить підстав для відступу від цих висновків, уважає їх застосовними в межах цього спору.
54. Посилання скаржниці на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2021 року у справі №620/2878/20 не заслуговує на увагу, оскільки у цій справі вирішувалося питання щодо включення/невключення до складу грошового забезпечення, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». Натомість у справі № 240/34321/23, яка розглядається питання стосується включення/невключення до складу місячного грошового забезпечення, з якого нарахована грошова допомога для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 на період дії воєнного стану. Тому обставини у справі № 620/2878/20, на яку посилається скаржниця, та у справі № 240/34321/23, яка розглядається, не є подібними.
55. Також не є подібними й обставини у справі № 260/3564/22, рішення у якій Верховний Суд ухвалив 06 квітня 2023 року (яке переглянуте Великою Палатою Верховного Суду 21 вересня2023 року), оскільки висновки у ній стосуються грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, механізм і умови виплати додаткової винагороди на період воєнного стану яким визначено відповідним порядком, затвердженим наказом Державної служби охорони від 31 жовтня 2022 року № 396.
56. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення означених позовних вимог ОСОБА_1 . Наведені у касаційній скарзі доводи такого висновку не спростовують.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
57. За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
58. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
59. Таким чином, з огляду на приписи частини першої статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про нарахування грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, обчисливши її розмір із місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, - без змін.
60. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу адвоката Дубка Сергія Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №240/34321/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко