27 листопада 2025 року
м. Київ
справа №240/25327/24
адміністративне провадження № К/990/42748/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 (колегія суддів: Граб Л.С., Матохнюк Д.Б., Сторчак В.Ю.) у справі № 240/25327/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1, ГУПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 2, ГУПФУ в Житомирській області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ в Донецькій області № 064250009872 від 28.11.2024 про відмову у призначенні їй пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII);
- зобов'язати ГУПФУ в Житомирській області призначити та виплачувати їй з 22.11.2024 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона як особа, потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, станом на 01.01.1993 більше трьох років проживала в зоні гарантованого добровільного відселення, має понад 15 років страхового стажу, станом на час звернення до ГУ ПФУ в Житомирській області досягла віку 54 років, має право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
3. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 17.04.2025 позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення ГУПФУ в Донецькій області від 28.11.2024 № 064250009872 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XIІ.
Зобов'язав ГУПФУ в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону № 796-XIІ з 22.11.2024.
4. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.03.2024 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 скасував та відмовив у задоволенні позовних вимог.
5. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивачка звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Верховний Суд ухвалою від 22.10.2025 відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
8. У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю справа розглядається в порядку письмового провадження.
9. Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Суди встановили, що 22.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУПФУ в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XIІ.
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом ГУПФУ в Донецькій області, яке прийняло рішення від 28.11.2024 № 064250009872 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.
У рішенні вказано, що вік заявника - 54 роки 9 місяців. Необхідний страховий стаж 25 років за наявності права з 2024 року. Страховий стаж особи становить 21 рік 03 місяці 20 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди. Документами підтверджено період проживання (роботи) станом на 01.01.1993 у зоні гарантованого добровільного відселення - 06 років 00 місяців 00 днів.
Врахувавши наведені обставини, ГУПФУ в Донецькій області прийняло рішення відмовити заявниці в призначенні пенсії за віком, відповідно до частини другої статті 55 Закону № 796-ХІІ, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 25 років.
Листом від 03.12.2024 № 0600-0211-8/150455 ГУПФУ в Житомирській області повідомило позивача про прийняте ГУПФУ в Донецькій області рішення від 28.11.2024 № 064250009872 про відмову у призначенні пенсії.
Вважаючи відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку протиправною, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, має право на призначення пенсії за умови наявного страхового стажу не менше 15 років, як це передбачено статтею 56 Закону № 796-XII. Врахувавши, що станом на день звернення до ГУ ПФУ в Житомирській області позивачці виповнився 54 роки, вона мала страховий стаж понад 15 років, у пенсійного органу були відсутні підстави для відмови в призначенні їй пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років.
12. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796-XII. Отже, норми спеціального Закону № 796-XII застосовуються субсидіарно із нормами загального Закону № 1058-ІV, доповнюють і конкретизують їх. Тому погодився з мотивами органу Пенсійного фонду України, що страховий стаж позивачки не є достатнім для призначення пенсії за віком.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. На обґрунтування касаційної скарги позивачка посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 55 Закону 796-XII та дійшов помилкових висновків стосовно відсутності в неї права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Позивачка зауважила, що станом на час звернення до ГУ ПФУ в Житомирській області має понад 15 років страхового стажу, досягла віку 54 років, отже, має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років, як це передбачено статтею 55 Закону № 796-XII.
Вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
15. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
16. Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
17. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46 Конституції України).
18. Згідно з положеннями статті 26 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017.
Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - не менше 25 років; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - не менше 26 років; з 01.01.2020 по 31.12.2020 - не менше 27 років; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років; з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років; з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року; з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років; з 01.01.2026 по 31.12.2026 - не менше 33 років; з 01.01.2027 по 31.12.2027 - не менше 34 років; починаючи з 01.01.2028 - не менше 35 років.
19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
20. Згідно зі статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
21. Тож, виходячи зі змісту статті 16 Основного Закону, обов'язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
22. В ухваленому на виконання статті 16 Конституції України Законі № 796-ХІІ, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, передбачено додаткові гарантії соціального захисту для вказаних осіб - комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій.
23. Фактично ці заходи є компенсацією особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, а також основним засобом реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту таких осіб.
24. Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені у статті 55 Закону № 796-XII, частиною першою якої перебачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
25. Пунктом 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII встановлено, зокрема, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку - 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. При цьому початкова величина зниження пенсійного віку (на 3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
26. Відповідно до частини третьої статті 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
27. Пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) визначені у статті 56 Закону № 796-XII, згідно з частиною другою якої право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
28. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовами для виникнення в особи права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII є:
1) наявність відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу;
2) факт проживання та (або) праці такої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років до 01.01.1993;
3) досягнення необхідного віку для призначення пенсії, зменшеного на відповідну кількість років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
29. Cуд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, виходив виключно з того, що страховий стаж позивача, з урахуванням вимог статті 26 Закону № 1058-ІV, повинен становити 25 років, натомість наявний в неї страховий стаж становить 21 рік 03 місяці 20 днів.
30. З огляду на наведене колегія суддів звертає увагу на те, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 25.02.2020 у справі № 344/9747/17 сформувала правовий висновок згідно з яким, відповідно до статті 56 Закону № 796-ХІІ, громадянам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, надано державою право саме на пенсію в повному розмірі - у розмірі не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону № 1058-ІV.
31. Тобто ОСОБА_1 як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії має право на призначення пенсії за наявності стажу роботи не менше 15 років.
32. Вказаний висновок відповідає викладеному у постанові Верховного Суду від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23, неврахування якого судом апеляційної інстанції стало підставою для відкриття касаційного провадження.
33. Отже, Верховний Суд констатує, що позивачка як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, яка станом на день звернення до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України досягла віку 54 років, мала страховий стаж понад 15 років та проживала в зоні гарантованого добровільного відселення більше 6 років має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, у зв'язку з чим відмова пенсійного органу в призначенні позивачці такої пенсії є протиправною.
34. Суд апеляційної інстанції послався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.03.2025 у справі № 460/27065/23, проте у наведеній справі спірним було питання проживання на відповідній території та, як наслідок, зменшення пенсійного віку на підставі статті 55 Закону № 796-XII, тому спірні правовідносини відрізняються.
35. Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи цей спір, також дійшов помилкових висновків в частині визначення конкретного територіального органу Пенсійного фонду України, який має здійснити призначення пенсії за віком та дати, з якої позивачці має бути призначена така пенсія, з огляду на таке.
36. Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
37. У справі, яка розглядається, суди встановили, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачкою заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Донецькій області, рішенням якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
38. Отже, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачці пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Донецькій області.
39. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
40. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
41. Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
42. Зважаючи на результат касаційного перегляду, сплачений судовий збір за подання позовної заяви та касаційної скарги в сумі 3633,60 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Донецькій області.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 240/25327/24 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2024 № 064250009872 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XIІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XIІ з 22.11.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 3633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 коп.) понесених судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
судді: Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук