27 листопада 2025 року
м. Київ
справа №560/21179/23
адміністративне провадження № К/990/42257/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Радишевської О.Р.,
суддів- Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №560/21179/23, за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні за період січень 2023 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні за період січень 2023 року, з урахуванням проведених виплат за цей період;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Сьомого апеляційного адміністративного суду з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року задоволено клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено цей строк на п'ять днів з дня отримання скаржником копії цієї ухвали.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
18 квітня 2025 року військова частина НОМЕР_1 вдруге звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі №560/21179/23.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; визнано неповажними наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
16 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №560/21179/23.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2025 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №560/21179/23 залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали, шляхом сплати судового збору та надіслання належних доказів на підтвердження його сплати.
На виконання вимог Суду скаржник надіслав клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, яке мотивує відсутністю коштів на його рахунках за кодом економічної класифікації видатків 2800, що унеможливлює у встановлений ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2025 року строк усунути недоліки касаційної скарги та сплатити судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків касаційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи.
Водночас продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав.
Умовою продовження строку усунення недоліків касаційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Частиною третьою статті 2 КАС України визначено, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в клопотанні про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для продовження строку для усунення недоліків.
Отже, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Суд також зауважує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права.
З урахуванням наведеного, підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відсутні.
Отже, станом на 27 листопада 2025 року вимоги ухвали Суду від 21 жовтня 2025 року скаржником не виконано.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки скаржником не усунуто недоліків касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, її необхідно повернути скаржнику.
Керуючись статтями 2, 44, 169, 121, 248, 332 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №560/21179/23 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, установленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська О.В. Кашпур В.Е. Мацедонська