27 листопада 2025 року
м. Київ
справа №520/8159/22
адміністративне провадження №Зі/990/236/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Людмили Олександрівни у справі №520/8159/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного антикорупційного бюро України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати в частині встановлення іспитового строку 6 (шість) місяців наказ «Про призначення по посаду, присвоєння спеціального звання, оголошення стажу роботи (служби) та грошове забезпечення ОСОБА_1 № 12-П від 03 березня 2022 року»;
- визнати протиправним та скасувати наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » № 1148-Н від 31 серпня 2022 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України або на рівнозначній посаді у Національного антикорупційного бюро України;
- стягнути з Національного антикорупційного бюро України середній заробіток за кожен день вимушеного прогулу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року, позовну заяву в частині вимог про визнання протиправним та скасування в частині встановлення іспитового строку 6 (шість) місяців наказу «Про призначення по посаду, присвоєння спеціального звання, оголошення стажу роботи (служби) та грошове забезпечення ОСОБА_1 » № 12-П від 03 березня 2022 року повернуто позивачу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 08 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
19 жовтня 2023 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №520/8159/22.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Єресько Л.О., суддям Загороднюку А.Г., Соколову В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 520/8159/22 та витребувано з Харківського окружного адміністративного суду матеріали справи № 520/8159/22.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року повторно витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/8159/22.
Згідно з інформацією наявною в компютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» матеріали адміністративної справи до Суду надійшли 08 лютого 2024 року.
24 листопада 2025 року до Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Єресько Л.О. від розгляду касаційної скарги у справі № 520/8159/22.
Як на підставу заявленого відводу ОСОБА_1 посилається на пункт 4 частини першу статті 36 КАС України, відповідно до якої судді не можуть брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягають відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності.
Свою заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що суддя Єресько Л.О. порушила розумні строки розгляду його касаційної скарги та не відреагувала на заявлене ним клопотання про пришвидшення розгляду справи. Такі обставини, на думку заявника, свідчать про небажання судді Єресько Л.О. розглядати касаційну скаргу та викликають у нього сумніви у неупередженості та безсторонності судді.
Верховний Суд ухвалою від 26 листопада 2025 року дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та в порядку частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передав заяву про відвід на автоматизований розподіл для визначення в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, судді, який вирішуватиме питання про відвід за зазначеною заявою.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2025 року заяву про відвід судді Єресько Л.О. у справі №520/8159/22 передано для вирішення судді Радишевській Олесі Ростиславівні.
Вирішуючи заяву про відвід, Суд виходить з такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку, очевидним є те, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів і доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід, Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Єресько Л.О.
Порушення строку розгляду справи пов'язано виключно із значним навантаженням щодо розгляду справ, які перебувають в її провадженні та не свідчить про упередженість судді чи її необ'єктивність щодо розгляду конкретної справи, у зв'язку з чим Суд вважає необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Єресько Л.О. від розгляду справи № 520/8159/22.
Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість судді Єресько Л.О. або її необ'єктивність під час розгляду справи №520/8159/22 заявником не наведено, а Судом не встановлено.
А отже, обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість судді Єресько Л.О. до учасників справи, заінтересованість в результаті розгляду справи №520/8159/22 чи інші обставини, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, заявник не навів, а Верховний Суд - не установив.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України, Суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Єресько Людмили Олександрівни у справі №520/8159/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та не може бути оскарженою.
Суддя О.Р. Радишевська