27 листопада 2025 року
м. Київ
справа №200/1344/25
адміністративне провадження № К/990/47082/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі №200/1344/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У 2025 році ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №056950001383 від 22.05.2024, рішення Головного управління пенсійного фонду України в Вінницькій області про відмову в призначенні пенсії №056950001383 від 20.01.2025 через відсутність необхідного пільгового та страхового стажу, скасувати їх;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 , з 14.05.2024 пенсію (дати звернення) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового (спеціального) стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи на посаді трактористом-машиністом і безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства: з 03.08.1982 по 20.07.1985 (навчання в СПТУ №3 за спеціальністю тракторист-машиніст широкого профілю); з 20.07.1985 по 12.04.1986 на посаді тракториста; з 18.04.1986 по 01.06.1988 (служба в Радянській Армії); з 29.08.1988 по 04.11.1995; з 05.11.1995 по 26.08.1998; з 02.09.1998 по 30.04.2000; 01.05.2000 по 20.03.2002; з 18.03.2004 по 16.04.2005; з 18.04.2005 по 4.05.2011; з 05.05.2011 по 23.10.2013 та до страхового стажу періоди роботи з 29.08.1988 по 04.11.1995; з 05.11.1995 по 26.08.1998 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 17.04.1986.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2025, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі №200/1344/25 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №056950001383 від 22.05.2024 про відмову в призначенні пенсії;
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №056950001383 від 20.01.2025 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати:
- до страхового та пільгового (спеціального) стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи на посаді трактористом-машиністом і безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства: 29.08.1988 по 04.11.1995; з 05.11.1995 по 26.08.1998;
- пільгового (спеціального) стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи на посаді трактористом-машиністом і безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства: з 03.08.1982 по 19.07.1985 (навчання в СПТУ №3 за спеціальністю тракторист-машиніст широкого профілю); з 20.07.1985 по 12.04.1986; з 18.04.1986 по 01.06.1988 роки (служба в радянській армії); з 02.09.1998 по 30.04.2000; з 01.05.2000 по 20.03.2002; з 18.03.2004 по 16.04.2005; з 18.04.2005 по 04.05.2011; з 05.05.2011 по 23.10.2013.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.05.2024 з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
17.11.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій скаржник просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі №200/1344/25, ухвалити рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки.
Натомість, доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Суд, зазначає, що переглядаючи справу У касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити випадки, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі №200/1344/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати у порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін