27 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/19487/24 пров. № А/857/21360/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 380/19487/24 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Сокальжитлокомунсервіс" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
місце ухвалення судового рішення м.Львів
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїКарп'як Оксана Орестівна
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 380/19487/24 задоволено повністю позов Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» (вул. Героїв УПА, 11 м. Сокаль, 80000; код ЄДРПОУ - 31963156) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ - 43968090) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області, що полягають у зарахуванні коштів з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, пені та уточнюючим розрахункам податкових зобов'язань з податку на додану вартість по платіжних дорученнях Комунального підприємства Сокальжитлокомунсервіс за:
№ 373 від 24 квітня 2024 року на суму 200 000,00 грн.;
№ 352 від 19 квітня 2024 року на суму 146 734,00 грн.;
№ 511 від 27 травня 2024 року на суму 68 031,17 грн.;
№ 506 від 23 травня 2024 року на суму 100 000,00 грн.;
№ 513 від 28 травня 2024 року на суму 128 418,83 грн.
№ 523 від 29 травня 2024 року на суму 100,00 грн.;
№ 640 від 25 червня 2024 року на суму 217 398,55 грн.;
№ 645 від 27 червня 2024 року на суму 42 046,45 грн.;
№ 763 від 29 липня 2024 року на суму 87 000,00 грн.;
№ 759 від 26 липня 2024 року на суму 245 057,00 грн.;
№ 858 від 28 серпня 2024 року на суму 350 170,00 грн.;
Зобов?язано Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованих карток /облікових/ платника податків Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» по ПДВ, шляхом відображення платежу, сплаченого по платіжних дорученнях за № 373 від 24 квітня 2024 року на суму 200 000,00 грн.; № 352 від 19 квітня 2024 року на суму 146 734,00 грн.; № 511 від 27 травня 2024 року на суму 68 031,17 грн.; № 506 від 23 травня 2024 року на суму 100 000,00 грн.; № 513 від 28 травня 2024 року на суму 128 418,83 грн.; № 523 від 29 травня 2024 року на суму 100,00 грн.; № 640 від 25 червня 2024 року на суму 217 398,55 грн.; № 645 від 27 червня 2024 року на суму 42 046,45 грн.; № 763 від 29 липня 2024 року на суму 87 000,00 грн.; № 759 від 26 липня 2024 року на суму 245 057,00 грн.; № 858 від 28 серпня 2024 року на суму 350 170, 00 грн., згідно призначення, визначеного цими платіжними дорученнями.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ - 43968090) на користь Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» (вул. Героїв УПА, 11 м. Сокаль, 80000; код ЄДРПОУ - 31963156) судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що на момент проведення позивачем платежів згідно з вказаними в позовних вимогах платіжками у нього станом на 25.04.2024 була заборгованість з сплати ПДВ у розмірі 5579795,51 грн. Відтак відповідач діяв згідно вимог положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, відповідно до якого при наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Також скаржник вказав, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 24.11.2020 року по справі № 520/13377/19 зазначив, що «згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Момент виникнення податкового боргу визначається наступним днем, після спливу строків для сплати платником податків узгодженого грошового/податкового зобов'язання, що випливає з визначення податкового боргу, наданого підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Тобто, оскільки позивачем було самостійно перераховано кошти на рахунок СЕА і станом на момент такого перерахування у нього була наявна заборгованість зі сплати податку на додану вартість, то контролюючим органом, на підставі наданих йому п. 87.9 та п. 131.2 ст. 131 ПК України повноважень, такі кошти були перераховані для погашення податкової заборгованості позивача.
Крім того зазначає, що у контролюючого органу відсутні законодавчо закріплені норми, а також інформаційно-комунікаційні засоби, які надали б можливість виконати відповідне рішення та внести зміни до інтегрованих карток платника податків по ПДВ.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів щодо наявності рішення суду про стягнення податкового боргу за податковими деклараціями з ПДВ № 9085899907 від 17.06.2022 року в сумі-274 732 грн.; № 9130582008 від 18.07.2022 року в сумі 302 799,00 грн.; № 9160272606 від 16.08.2022 року в сумі 240 735,00 грн.; № 9186697335 від 19.09.2022 року в сумі 268 305,00 грн.; № 9213452082 від 8.10.2022 року в сумі 240 725,00 грн.; № 9244547991 від 16.11.2022 року в сумі 237 298,00 грн.; № 9271902448 від 16.12.2022 року в сумі 295 469,00 грн.; № 9299638499 від 18.01.2023 року в сумі 579 050,00 грн.; № 9026520449 від 16.02.2023 року в сумі 152 007,00 грн.; №9052169916 від 16.03.2023 року в сумі 296 729,00 грн.; № 9084897798 від 19.04.2023 року в сумі 303 656,00 грн.; № 9113697696 від 16.05.2023 року в сумі 280 503,00 грн.; № 9145123281 від 19.06.2023 року в сумі 296 708,00 грн.; № 9174914568 від 17.07.2023 року в сумі 319 570,00 грн.; № 9209486152 від 17.08.2023 року в сумі 328 874,00 грн.; за № 9241854698 від 18.09.2023 року в сумі 426 939,00 грн.; № 9274222057 від 17.10.2023 року в сумі 257 120,00 грн.
Крім того, суд зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №380/13830/22 позов Комунального підприємства “Сокальжитлокомунсервіс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області, що полягають у зарахуванні коштів з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, пені та уточнюючим рахункам податкових зобов'язань з податку на додану вартість по платіжним дорученнях Комунального підприємства “Сокальжитлокомунсервіс» №191 від 23.02.2021 на суму 52234,73 грн; №219 від 23.02.2021 на суму 117 309,27 грн; №281 від 15.03.2021 на суму 40 000,00 грн; №323 від 23.03.2021 на суму 172 405,00 грн; №374 від 14.04.2021 на суму 60 000,00 грн; №418 від 28.04.2021 на суму 158 088,00 грн; №462 від 14.05.2021 на суму 51 000,00 грн; №513 від 28.05.2021 на суму 147 534,80 грн; №511 від 27.05.2021 на суму 40 204,20 грн; №561 від 14.06.2021 на суму 26 098,60 грн; №605 від 23.06.2021 на суму 100000,00 грн; №612 від 24.06.2021 на суму 98693,40 грн; №671 від 14.07.2021 на суму 50 000,00 грн; №735 від 23.07.2021 на суму 168 067,00 грн; №804 від 11.08.2021 на суму 47 698,69 грн; №806 від 12.08.2021 на суму 23000,00 грн; №881 від 26.08.2021 на суму 163327,31 грн; №936 від 07.09.2021 на суму 20 000,00 грн; №5 від 14.09.2021 на суму 70 000,00 грн; №996 від 22.09.2021 на суму 184 783,00 грн; №1065 від 12.10.2021 на суму 200 000,00 грн; №1069 від 13.10.2021 на суму 2 000,00 грн; №1127 від 27.10.2021 на суму 129 053,00 грн; №1313 від 17.12.2021 на суму 20 502,00 грн; №159 від 22.02.2022 на суму 154903,00 грн; №272 від 25.05.2022 на суму 257 612,00 грн; №361 від 27.04.2022 на суму 293628,00 грн; №431 від 24.05.2022 на суму 220 848,00 грн.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованих (облікових) карток платника податків Комунального підприємства “Сокальжитлокомунсервіс» по ПДВ, шляхом відображення платежу, сплаченого по платіжних дорученнях №191 від 23.02.2021 на суму 52234,73 грн; №219 від 23.02.2021 на суму 117 309,27 грн; №281 від 15.03.2021 на суму 40 000,00 грн; №323 від 23.03.2021 на суму 172 405,00 грн; №374 від 14.04.2021 на суму 60 000,00 грн; №418 від 28.04.2021 на суму 158 088,00 грн; №462 від 14.05.2021 на суму 51 000,00 грн; №513 від 28.05.2021 на суму 147 534,80 грн; №511 від 27.05.2021 на суму 40 204,20 грн; №561 від 14.06.2021 на суму 26098,60 грн; №605 від 23.06.2021 на суму 100 000,00 грн; №612 від 24.06.2021 на суму 98 693,40 грн; №671 від 14.07.2021 на суму 50 000,00 грн; №735 від 23.07.2021 на суму 168 067,00 грн; №804 від 11.08.2021 на суму 47 698,69 грн; №806 від 12.08.2021 на суму 23000,00 грн; №881 від 26.08.2021 на суму 163 327,31 грн; №936 від 07.09.2021 на суму 20 000,00 грн; №5 від 14.09.2021 на суму 70 000,00 грн; №996 від 22.09.2021 на суму 184 783,00 грн; №1065 від 12.10.2021 на суму 200 000,00 грн; №1069 від 13.10.2021 на суму 2 000,00 грн; №1127 від 27.10.2021 на суму 129 053,00 грн; №1313 від 17.12.2021 на суму 20 502,00 грн; №159 від 22.02.2022 на суму 154903,00 грн; №272 від 25.05.2022 на суму 257 612,00 грн; №361 від 27.04.2022 на суму 293 628,00 грн; №431 від 24.05.2022 на суму 220848,00 грн - згідно призначення, визначеного цими платіжними дорученнями.
Вищевказаним рішенням встановлено, що платіжними дорученнями №361 від 27.04.2022 проведено оплату податкових зобов'язань у розмірі 293 628,00 грн з призначенням платежу «ПДВ за березень 2022 року» та №431 від 24.05.2022 проведено оплату податкових зобов'язань у розмірі 220 848,00 грн з призначенням платежу «ПДВ за квітень 2022 року».
Так як, рішенням суду встановлено своєчасність сплати визначених позивачем податкових зобов'язань по ПДВ за податковими деклараціями 9046808345 від 18.04.2022 за березень 2022 року та 9053160851 від 18.05.2022 за квітень 2022 року, відповідачем протиправно зараховано за ці періоди ПДВ за жовтень 2023 року в рахунок сплати заборгованості попередніх періодів.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Комунальним підприємством Сокальжитлокомунсервіс (далі позивач, КП Сокальжитлокомунсервіс) подано наступні податкові декларації:
за березень 2024 року за № 9095056563 від 16.04.2024 року з сумою декларування - 346 734,00 грн.;
за квітень 2024 року за № 9132775681 від 16.05.2024 року з сумою декларування - 296 550,00 грн.;
за травень 2024 року за № 9167445277 від 19.06.2024 року з сумою декларування - 259 445,00 грн.;
за червень 2024 року за № 9200468822 від 18.07.2024 року з сумою декларування - 332 057,00 грн.;
за червень - 2024 року за № 9239856993 від 19.08.2024 року з сумою декларування - 350 170,00 грн.
Податкові зобов'язання, визначені вищезазначеними деклараціями, позивачем сплачені згідно з такими платіжними дорученнями:
№ 373 від 24 квітня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 200 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за березень 2024 року»;
№ 352 від 19 квітня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 146 734,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за березень 2024 року»;
№ 511 від 27 травня 2024 року провела сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 68 031,17 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за квітень 2024 року»;
№ 506 від 23 травня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за квітень 2024 року»;
№ 513 від 28 травня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 128 418,83 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за квітень 2024 року»;
№ 523 від 29 травня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 100,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за квітень 2024 року»;
№ 640 від 25 червня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 217 398, 55 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за травень 2024 року»;
№ 645 від 27 червня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 42 046, 45 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2024 року»;
№ 763 від 29 липня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 87 000, 00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2024 року»;
№ 759 від 26 липня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 245 057, 00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2024 року»;
№ 858 від 28 серпня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 350 170, 00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за липень 2024 року».
Згідно з даними інтегрованої (облікової) картки платника податків податкові зобов'язання, сплачені відповідно до вищезазначених платіжних доручень, зараховані відповідачем в рахунок погашення податкового боргу КП “Сокальжитлокомунсервіс» по ПДВ, згідно з податковими деклараціями: № 9085899907 від 17.06.2022 року в сумі-274 732 грн.; № 9130582008 від 18.07.2022 року в сумі 302 799,00 грн.; № 9160272606 від 16.08.2022 року в сумі 240 735,00 грн.; № 9186697335 від 19.09.2022 року в сумі 268 305,00 грн.; № 9213452082 від 8.10.2022 року в сумі 240 725,00 грн.; № 9244547991 від 16.11.2022 року в сумі 237 298,00 грн.; № 9271902448 від 16.12.2022 року в сумі 295 469,00 грн.; № 9299638499 від 18.01.2023 року в сумі 579 050,00 грн.; № 9026520449 від 16.02.2023 року в сумі 152 007,00 грн.; №9052169916 від 16.03.2023 року в сумі 296 729,00 грн.; № 9084897798 від 19.04.2023 року в сумі 303 656,00 грн.; № 9113697696 від 16.05.2023 року в сумі 280 503,00 грн.; № 9145123281 від 19.06.2023 року в сумі 296 708,00 грн.; № 9174914568 від 17.07.2023 року в сумі 319 570,00 грн.; № 9209486152 від 17.08.2023 року в сумі 328 874,00 грн.; за № 9241854698 від 18.09.2023 року в сумі 426 939,00 грн.; № 9274222057 від 17.10.2023 року в сумі 257 120,00 грн., які є предметом розгляду по справі №380/108/24, яка розглядається Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/108/24.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, з 01.01.2011).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.9 статті 87 ПК України встановлено, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Положеннями пункту 131.2 статті 131 ПК України визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 825/1064/13-а (провадження № К/9901/1197/18), від 31.07.2018 у справі № 2а-177/12/2670 (провадження №К/9901/49061/18) та від 14.05.2019 у справі № 2а-6121/12/1370 (провадження К/9901/37866/18), Верховний Суд зауважив, що органи державної податкової служби вправі застосовувати пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України лише щодо погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011 року.
Відтак, у разі наявності у платника податків податкового боргу, який виник після набрання чинності ПК України контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 липня 2024 року у справі №1340/5764/18.
Також колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово вирішував справи із застосуванням наведених норм права та у постановах зокрема, але не виключно від 02 жовтня 2018 року (справа № 820/1824/17), від 28 жовтня 2019 року (справа № 819/1471/13-а), від 23 травня 2019 року (справа №806/2699/16), від 17 квітня 2020 року (справа № 806/124/17), від 13 лютого 2020 року (справа № 806/129/17), від 13 серпня 2021 року (справи № 806/46/17, № 806/126/17, № 806/43/17) вказав, що пунктом 87.9. статті 87 Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. При цьому зміст графи призначення платежу у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено приписами наведеної норми.
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів установлено, що сплачені суми коштів згідно платіжних доручень:
- № 373 від 24 квітня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 200 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за березень 2024 року»;
- № 352 від 19 квітня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 146 734,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за березень 2024 року»;
- № 511 від 27 травня 2024 року провела сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 68 031,17 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за квітень 2024 року»;
- № 506 від 23 травня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за квітень 2024 року»;
- № 513 від 28 травня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 128 418,83 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за квітень 2024 року»;
- № 523 від 29 травня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 100,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за квітень 2024 року»;
- № 640 від 25 червня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 217 398, 55 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за травень 2024 року»;
- № 645 від 27 червня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 42 046, 45 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2024 року»;
- № 763 від 29 липня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 87 000, 00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2024 року»;
- № 759 від 26 липня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 245 057, 00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2024 року»;
- № 858 від 28 серпня 2024 року провело сплату взятих на себе податкових зобов?язань у сумі 350 170, 00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за липень 2024 року»,
відповідачем зараховано у сплату податкових зобов'язань з ПДВ, які виникли за податковими деклараціями: № 9085899907 від 17.06.2022 року в сумі-274 732 грн.; № 9130582008 від 18.07.2022 року в сумі 302 799,00 грн.; № 9160272606 від 16.08.2022 року в сумі 240 735,00 грн.; № 9186697335 від 19.09.2022 року в сумі 268 305,00 грн.; № 9213452082 від 8.10.2022 року в сумі 240 725,00 грн.; № 9244547991 від 16.11.2022 року в сумі 237 298,00 грн.; № 9271902448 від 16.12.2022 року в сумі 295 469,00 грн.; № 9299638499 від 18.01.2023 року в сумі 579 050,00 грн.; № 9026520449 від 16.02.2023 року в сумі 152 007,00 грн.; №9052169916 від 16.03.2023 року в сумі 296 729,00 грн.; № 9084897798 від 19.04.2023 року в сумі 303 656,00 грн.; № 9113697696 від 16.05.2023 року в сумі 280 503,00 грн.; № 9145123281 від 19.06.2023 року в сумі 296 708,00 грн.; № 9174914568 від 17.07.2023 року в сумі 319 570,00 грн.; № 9209486152 від 17.08.2023 року в сумі 328 874,00 грн.; за № 9241854698 від 18.09.2023 року в сумі 426 939,00 грн.; № 9274222057 від 17.10.2023 року в сумі 257 120,00 грн.
Вирішуючи питання, що наявності податкового боргу за переліченими податковими деклараціями, поданими позивачем за період з 17.06.2022 року по 17.10.2023 року, колегією суддів установлено, що сторонами не заперечується, що подано до контролюючого органу податкові декларації у яких платником самостійно визначені податкові зобов'язання, а зокрема:
1.за № 9085899907 від 17.06.2022 року в сумі-274 732 грн
2.за № 9130582008 від 18.07.2022 року в сумі 302 799,00 грн.
3.за № 9160272606 від 16.08.2022 року в сумі 240 735,00 грн.
4.за № 9186697335 від 19.09.2022 року в сумі 268 305,00 грн.
5.за № 9213452082 від 18.10.2022 року в сумі 240 725,00 грн.
6.за № 9244547991 від 16.11.2022 року в сумі 237 298,00 грн.
7.за № 9271902448 від 16.12.2022 року в сумі 295 469,00 грн.
8.за № 9299638499 від 18.01.2023 року в сумі 579 050,00 грн.
9.за № 9026520449 від 16.02.2023 року в сумі 152 007,00 грн.
10.за №9052169916 від 16.03.2023 року в сумі 296 729,00 грн.
11.за № 9084897798 від 19.04.2023 року в сумі 303 656,00 грн.
12.за № 9113697696 від 16.05.2023 року в сумі 280 503,00 грн.
13.за № 9145123281 від 19.06.2023 року в сумі 296 708,00 грн.
14.за № 9174914568 від 17.07.2023 року в сумі 319 570,00 грн.
15.за № 9209486152 від 17.08.2023 року в сумі 328 874,00 грн.
16.за № 9241854698 від 18.09.2023 року в сумі 426 939,00 грн.
17.за № 9274222057 від 17.10.2023 року в сумі 257 120,00 грн.
Однак, податкові зобов'язання, визначені вищезазначеними деклараціями, позивачем сплачені згідно з такими платіжними дорученнями:
№ 561 від 30 червня 2022 року на суму 35 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за травень 2022 року»;
№ 240 від 30 червня 2022 року на суму 48 732,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за травень 2022 року»;
№ 544 від 27 червня 2022 року на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за травень 2022 року»;
№ 575 від 05.07.2022 року на суму 55 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за травень 2022 року»;
№ 578 від 07.07.2022 року на суму 36 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за травень 2022 року»;
№ 593 від 12.07.2022 року на суму 150 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2022 року»;
№ 643 від 26.07.2022 року на суму 86 314,83 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2022 року»;
№ 647 від 29.07.2022 року на суму 66 484,17 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2022 року»;
№ 739 від 05.09.2022 року на суму 2 290,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2022 року».
№ 675 від 11.08.2022 року на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за липень 2022 року»;
№ 721 від 29.08.2022 року на суму 140 735,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за липень 2022 року»;
№ 811 від 26.09.2022 року на суму 170 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за серпень 2022 року»;
№ 774 від 14.09.2022 року на суму 105 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за серпень 2022 року»;
№ 865 від 12.10.2022 року на суму 80 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за вересень 2022 року»;
№ 916 від 27.10.2022 року на суму 160 884,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за вересень 2022 року»;
№ 1036 від 29.11.2022 року на суму 253 085,53 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за жовтень 2022 року»;
№ 973 від 14.11.2022 року на суму 25 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за жовтень 2022 року»;
№ 1178 від 29.12.2022 року на суму 295 469,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за листопад 2022 року»;
№ 1088 від 14.12.2022 року на суму 40 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за листопад 2022 року».
№ 58 від 27.01.2023 року на суму 220 776,47 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за грудень 2022 року»;
№ 248 від 13.01.2023 року на суму 60 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за грудень 2022 року».
№ 249 від 13.01.2023 року на суму 10 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за грудень 2022 року»;
№ 29 від 13.01.2023 року на суму 250 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за грудень 2022 року»;
№ 27 від 13.01.2023 року на суму 1 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за грудень 2022 року»;
№ 159 від 27.02.2023 року на суму 152 007,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за січень 2023 року»;
№ 275 від 28.03.2023 року на суму 100 083,64 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за лютий 2023 року».
№ 274 від 28.03.2023 року на суму 148 885,36 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за лютий 2023 року»;
№ 219 від 15.03.2023 року на суму 50 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за лютий 2023 року»;
№ 320 від 12.04.2023 року на суму 111 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за березень 2023 року»;
№ 357 від 25.04.2023 року на суму 2,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за березень 2023 року»;
№ 357 від 25.04.2023 року на суму 192 654,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за березень 2023 року»;
№ 419 від 11.05.2023 року на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за квітень 2023 року»;
№ 493 від 26.05.2023 року на суму 180 503,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за квітень 2023 року»;
№ 605 від 16 червня 2023 року на суму 60 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за травень 2023 року»;
№ 570 від 14 червня 2023 року на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за травень 2023 року»;
№ 789 від 26 липня 2023 року на суму 214 570,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2023 року»;
№ 732 від 13 липня 2023 року на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2023 року»;
№ 733 від 13 липня 2023 року на суму 5 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за червень 2023 року»;
№ 979 від 28 серпня 2023 року на суму 61 428,32 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за липень 2023 року»;
№ 880 від 14 серпня 2023 року на суму 120 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за липень 2023 року»;
№ 971 від 28 серпня 2023 року на суму 142 445,68 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за липень 2023 року»;
№ 1090 від 27 вересня 2023 року на суму 33 017,39 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за серпень 2023 року»;
№ 1047 від 12 вересня 2023 року на суму 70 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за серпень 2023 року»;
№ 1089 від 22 вересня 2023 року на суму 258 921,61 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за серпень 2023 року»;
№ 1061 від 13 вересня 2023 року на суму 65 000,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за серпень 2023 року»;
№ 1223 від 26 жовтня 2023 року на суму 476,39 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за вересень 2023 року»;
№ 1219 від 26 жовтня 2023 року на суму 256 643,61 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за вересень 2023 року».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №380/13830/22:
визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області, що полягають у зарахуванні коштів з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, пені та уточнюючим рахункам податкових зобов'язань з податку на додану вартість по платіжним дорученнях Комунального підприємства “Сокальжитлокомунсервіс» №191 від 23.02.2021 на суму 52234,73 грн; №219 від 23.02.2021 на суму 117 309,27 грн; №281 від 15.03.2021 на суму 40 000,00 грн; №323 від 23.03.2021 на суму 172 405,00 грн; №374 від 14.04.2021 на суму 60 000,00 грн; №418 від 28.04.2021 на суму 158 088,00 грн; №462 від 14.05.2021 на суму 51 000,00 грн; №513 від 28.05.2021 на суму 147 534,80 грн; №511 від 27.05.2021 на суму 40 204,20 грн; №561 від 14.06.2021 на суму 26 098,60 грн; №605 від 23.06.2021 на суму 100000,00 грн; №612 від 24.06.2021 на суму 98693,40 грн; №671 від 14.07.2021 на суму 50 000,00 грн; №735 від 23.07.2021 на суму 168 067,00 грн; №804 від 11.08.2021 на суму 47 698,69 грн; №806 від 12.08.2021 на суму 23000,00 грн; №881 від 26.08.2021 на суму 163327,31 грн; №936 від 07.09.2021 на суму 20 000,00 грн; №5 від 14.09.2021 на суму 70 000,00 грн; №996 від 22.09.2021 на суму 184 783,00 грн; №1065 від 12.10.2021 на суму 200 000,00 грн; №1069 від 13.10.2021 на суму 2 000,00 грн; №1127 від 27.10.2021 на суму 129 053,00 грн; №1313 від 17.12.2021 на суму 20 502,00 грн; №159 від 22.02.2022 на суму 154903,00 грн; №272 від 25.05.2022 на суму 257 612,00 грн; №361 від 27.04.2022 на суму 293628,00 грн; №431 від 24.05.2022 на суму 220 848,00 грн;
-зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованих (облікових) карток платника податків Комунального підприємства “Сокальжитлокомунсервіс» по ПДВ, шляхом відображення платежу, сплаченого по платіжних дорученнях №191 від 23.02.2021 на суму 52234,73 грн; №219 від 23.02.2021 на суму 117 309,27 грн; №281 від 15.03.2021 на суму 40 000,00 грн; №323 від 23.03.2021 на суму 172 405,00 грн; №374 від 14.04.2021 на суму 60 000,00 грн; №418 від 28.04.2021 на суму 158 088,00 грн; №462 від 14.05.2021 на суму 51 000,00 грн; №513 від 28.05.2021 на суму 147 534,80 грн; №511 від 27.05.2021 на суму 40 204,20 грн; №561 від 14.06.2021 на суму 26098,60 грн; №605 від 23.06.2021 на суму 100 000,00 грн; №612 від 24.06.2021 на суму 98 693,40 грн; №671 від 14.07.2021 на суму 50 000,00 грн; №735 від 23.07.2021 на суму 168 067,00 грн; №804 від 11.08.2021 на суму 47 698,69 грн; №806 від 12.08.2021 на суму 23000,00 грн; №881 від 26.08.2021 на суму 163 327,31 грн; №936 від 07.09.2021 на суму 20 000,00 грн; №5 від 14.09.2021 на суму 70 000,00 грн; №996 від 22.09.2021 на суму 184 783,00 грн; №1065 від 12.10.2021 на суму 200 000,00 грн; №1069 від 13.10.2021 на суму 2 000,00 грн; №1127 від 27.10.2021 на суму 129 053,00 грн; №1313 від 17.12.2021 на суму 20 502,00 грн; №159 від 22.02.2022 на суму 154903,00 грн; №272 від 25.05.2022 на суму 257 612,00 грн; №361 від 27.04.2022 на суму 293 628,00 грн; №431 від 24.05.2022 на суму 220848,00 грн - згідно призначення, визначеного цими платіжними дорученнями.
Крім того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 380/108/24 також вирішено спір з приводу погашення позивачем визначеного ним грошового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій за період з 17.06.2022 року по 17.10.2023 року, а зокрема:
визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області, що полягають у зарахуванні коштів з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, пені та уточнюючим розрахункам податкових зобов'язань з податку на додану вартість по платіжних дорученнях Комунального підприємства Сокальжитлокомунсервіс за:
№ 373 від 24 квітня 2024 року на суму 200 000,00 грн.;
№ 352 від 19 квітня 2024 року на суму 146 734,00 грн.;
№ 511 від 27 травня 2024 року на суму 68 031,17 грн.;
№ 506 від 23 травня 2024 року на суму 100 000,00 грн.;
№ 513 від 28 травня 2024 року на суму 128 418,83 грн.
№ 523 від 29 травня 2024 року на суму 100,00 грн.;
№ 640 від 25 червня 2024 року на суму 217 398,55 грн.;
№ 645 від 27 червня 2024 року на суму 42 046,45 грн.;
№ 763 від 29 липня 2024 року на суму 87 000,00 грн.;
№ 759 від 26 липня 2024 року на суму 245 057,00 грн.;
№ 858 від 28 серпня 2024 року на суму 350 170,00 грн.;
Зобов?язано Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованих карток /облікових/ платника податків Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» по ПДВ, шляхом відображення платежу, сплаченого по платіжних дорученнях за № 373 від 24 квітня 2024 року на суму 200 000,00 грн.; № 352 від 19 квітня 2024 року на суму 146 734,00 грн.; № 511 від 27 травня 2024 року на суму 68 031,17 грн.; № 506 від 23 травня 2024 року на суму 100 000,00 грн.; № 513 від 28 травня 2024 року на суму 128 418,83 грн.; № 523 від 29 травня 2024 року на суму 100,00 грн.; № 640 від 25 червня 2024 року на суму 217 398,55 грн.; № 645 від 27 червня 2024 року на суму 42 046,45 грн.; № 763 від 29 липня 2024 року на суму 87 000,00 грн.; № 759 від 26 липня 2024 року на суму 245 057,00 грн.; № 858 від 28 серпня 2024 року на суму 350 170, 00 грн., згідно призначення, визначеного цими платіжними дорученнями.
За результатом апеляційного розгляду, Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 05.11.2025 року у справі № 380/108/24 згідно якої апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі №380/108/24 - без змін.
Відтак з наведеного слідує, що податкові зобов'язання на погашення яких відповідач спрямував кошти згідно переліку платіжних доручень, які є предметом цієї справи є погашеними, згідно з призначенням платежу, відображеному у платіжних дорученнях, які були предметом розгляду у справах №380/13830/22 та № 380/108/24.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 380/19487/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос