про відмову у відкритті апеляційного провадження
27 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8166/25 пров. № А/857/47788/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Курильця А. Р.
суддів -Кузьмича С. М.
Мікули О. І.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 380/8166/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМОБЕТ» до Головного управління ДПС України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМОБЕТ» до Головного управління ДПС України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ст.286 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 14 листопада 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що встановлено за допомогою функціоналу комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду».
На виконання умов вказаної ухвали Головного управління ДПС у Львівській області подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка мотивована тим, що відповідач первинно подав апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду 06.08.2025 року у справі № 380/8166/25 у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України , однак її було повернуто судом внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху (несплата судового збору). Головне управління ДПС у Львівській області звертає увагу, і просить врахувати активну поведінку Головного управління ДПС у Львівській області, а також те, що було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в повному обсязі.
Головне управління ДПС у Львівській не могло мати та не мало жодного наміру отримати будь-яку ймовірну вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на даний період та використати її, шляхом уникнення або зволікання виконання своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Головне управління ДПС у Львівській області безпосередньо зацікавлене у відкритті апеляційного провадження, адже апеляційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій являє собою невід'ємне право особи та єдиний законний спосіб захисту своїх прав та інтересів, що здатне забезпечити справедливість.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції повинен надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою, тощо.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення складено 06 серпня 2025 року, копію отримано скаржником 06 серпня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що встановлено за допомогою функціоналу комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».
Однак апеляційну скаргу подано лише 10 листопада 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до матеріалів справи, первинно апеляційна скарга на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року подана відповідачем 13 серпня 2025 року, однак така повернена ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року.
Відтак апеляційна скарга від 10 листопада 2025 року є такою, що подана повторно.
Судова колегія зауважує, що хоч повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою, проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.
Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Зважаючи на правозастосовчу практику Верховного Суду щодо питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, колегія суддів вважає, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
1) первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
2) повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
3) скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
4) доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
5) наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
В світлі справи, що розглядається, зазначені вимоги не дотримані скаржником, оскільки первісна скарга повернута 16 вересня 2025 року, (скаржник отримав копію ухвали про повернення апеляційної скарги 19 вересня 2025 року), а повторна апеляційна скарга подана лише 10 листопада 2025 року, тобто майже через 2 місяці (53 дні) з моменту повернення первісної апеляційної скарги та через 3 місяці (97 днів) з моменту ознайомлення з оскаржуваним рішенням, при 30-денному строку на подання апеляційної скарги.
Сплив такого проміжку часу об'єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.
Судова колегія враховує те, що судовий збір сплачено, однак оцінюючи наведену обставину, варто наголосити, що самого лише усунення недоліків, які слугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, недостатньо для поновлення строку на апеляційне оскарження. Лише у сукупності з обставинами добросовісної поведінки сторони під час провадження щодо першої скарги та повторного подання скарги у стислі строки таке звернення свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку. В даному випадку під час залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк відповідач не вжив жодних заходів для усунення недоліків.
Хоча КАС України і надає учасникам справи право на апеляційне оскарження судових рішень протягом тридцяти днів з дня його проголошення, проте, при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження при зверненні з апеляційною скаргою повторно важливе значення мають тривалість часу, що минув з дати отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, та дії, що вживались апелянтом протягом цього часу.
Так, судовий збір сплачено згідно з платіжною інструкцією №3105 від 14 жовтня 2025 року, а цю апеляційну скаргу подано лише 10 листопада 2025 року, тобто майже через місяць з моменту оплати.
Наведені вище обставини свідчать, що скаржник не вжив у максимально стислі строки заходів щодо подання апеляційної скарги повторно.
Посилання на обставини введення в Україні воєнного стану наведені в загальному без конкретизації того, яким саме чином ці обставини вплинули на можливість виконання апелянтом своїх процесуальних обов'язків, та без надання належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин.
До того ж, Головне управління, крізь компетенційну призму, не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави.
Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що податковий орган у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо правового значення листів ТТП колегія суддів наголошує, що в постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив:
- ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);
- вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні;
- лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Долучені відповідачем виписки з рахунків не свідчать про відсутність коштів протягом усього періоду часу, а вказують про їх відсутність лише станом на конкретну дату. Водночас усі долучені до заяви на усунення недоліків скарги виписки, стосуються періоду часу до ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Також, скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували вжиття сукупності послідовних та регулярних (неодноразових) дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово наголошував, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати перевагу від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Верховний Суд, зокрема у постановах від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, від 21 вересня 2023 року у справі №160/15387/22, від 09 листопада 2023 року у справі №560/11237/22, від 20 листопада 2023 року у справі №120/18501/21-а тощо, акцентував увагу на тому, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, установлених нею ж.
Тут варто зауважити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Водночас судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним зі способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України. Таку позицію Верховний Суд висловив у постанові від 12 вересня 2025 року в справі №240/7212/24.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Львівській області та відмовити у задоволенні такої.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 380/8166/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМОБЕТ» до Головного управління ДПС України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула