27 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2854/25 пров. № А/857/30733/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року, головуючий суддя - Грень Н.М., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ТзОВ «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Львівській області, ДПС України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській області за №12404278/45190536 від 23.01.2025 року, за №12404279/45190536 від 23.01.2025 року, за №12404276/45190536 від 23.01.2025 року, за №12404277/45190536 від 23.01.2025 року, та за №12404275/45190536 від 23.01.2025 року; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 11.06.2024 року №9, від 12.06.2024 року №11, від 17.06.2024 року №12, від 17.06.2024 року №13 та від 18.06.2024 року №15, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містить жодних фактичних підстав, мотивів та обґрунтування їх прийняття. Оскаржувані рішення не містять конкретизації, шляхом підкреслення, того конкретного документа, якого не вистачало Комісії для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивач стверджує, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є необґрунтованими, а отже підлягають скасуванню.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській області за №12404278/45190536 від 23.01.2025 року, за №12404279/45190536 від 23.01.2025 року, за №12404276/45190536 від 23.01.2025 року, за № 12404277/45190536 від 23.01.2025 року, та за №12404275/45190536 від 23.01.2025 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» оскаржило його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове судове рішення в цій частині, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в описовій частині рішення суд чітко зазначив, що «суд також вважає помилковим посилання відповідача, що зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 11.06.2024 року №9, від 12.06.2024 року №11, від 17.06.2024 року №12, від 17.06.2024 року №13 та від 18.06.2024 року №15 датою її фактичного подання є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в цьому випадку обрана позивачем форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений». В той же час вказане твердження не знайшло свого вираження у резолютивні частині оскаржуваного рішення.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ "ПТАШИНЕ ГНІЗДО" є юридичною особою, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 05.09.2023 року.
Основним видом господарської діяльності ТзОВ "ПТАШИНЕ ГНІЗДО" є розведення свійської птиці.
Основний вид діяльності ТзОВ "ПТАШИНЕ ГНІЗДО" є - 01.47 розведення свійської птиці.
Для здійснення своєї діяльності ТзОВ "ПТАШИНЕ ГНІЗДО" має достатньо технічних ресурсів.
Інформація про основні засоби орендовані підтверджується Повідомленнями про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП.
Для здійснення господарської діяльності ТзОВ «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» використовує власні основні засоби та орендовані основні засоби: приміщення яке використовується як комплекс для відгодівлі свійської птиці.
Станом на 07.01.2025 року відповідно до даних електронного кабінету платника заборгованість до бюджетів усіх рівнів відсутня.
Основні постачальники за оподаткований період (01.10.2023 року по 07.01.2025 року): ПП «АГРОПРОЛІСОК» (44952489), МП «АГРОПРОЛІСОК» (13361024), ТзОВ «КРАССУЛА-Д» (38667298), ТзОВ КОУДАЙС Україна» (33708884).
ТзОВ «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» 14.05.2024 року закупили одноденні курчата у ТзОВ «КРАССУЛА-Д» відповідно до видаткової накладної 79 та ТТН, розмістили їх курниках на вирощування. Після досягнення курчатами певного віку і достатньої маси реалізували їх 12.06.2024 року ТзОВ «ВІЗА ТРЕЙД» (44568088) , про що були оформлені видаткові накладні за №9, 10 від 12.06.2024 року, №11, 12 від 17.06.2024 року, №13, 14 від 18.06.2024 року та ТТН у відповідності. Так як по даній операції було частково проведено авансову оплату у відповідності від події і було подано на реєстрацію податкові накладні за №9 від 11.06.2024, за №11 від 12.06.2024 року, за №12 від 17.06.2024 року, за №12 від 17.06.2024 року та за №15 від 18.06.2024 року Операції з реалізації птиці для ТзОВ «ВІЗА ТРЕЙД» відображено в податкових зобов'язаннях ТзОВ «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» Декларації з ПДВ за серпень 2024 року.
За результатами отримання вказаних податкових накладних відповідач надіслав ТОВ «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» Квитанції з повідомленням про зупинення реєстрації податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної з ЄРПН від 01.07.2024 року, 16.07.2024 року та 17.07.2024 року податкову накладну було прийнято, але реєстрацію зупинено. Згідно відомостей, викладених в квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 01.07.2024, 16.07.2024 та 17.07.2024, «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.06.2024 року №9, від 12.06.2024 року №11, від 17.06.2024 року №12, від 17.06.2024 року від №13 та від 18.06.2024 року №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0105, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=1.9992 %, "P"=0, "D"=3.0607 %, "P"=0, "D"=3.0607 %, "P"=0, "D"=3.0607 %, "P"=0 та "D"=3.0607 %, "P"=0.
На виконання п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, ТОВ «ПТАШИНЕ ГНІЗДО», у відповідності до п. 14-16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, були направлені на адресу ГУ ДПС у Львівській області пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена, з відповідними поясненнями, а також з підтверджуючими господарську операцію документами.
Головне управління ДПС у Львівській області скерувало повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: «Подати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантажування, розвантажування продукції, складських документів , первинних документів, щодо постачання, придбання товарів послуг, розрахункових документів та/ або банківських виписок з особових рахунків, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Львівській області за № 12404278/45190536 від 23.01.2025 року, було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.06.2024 року №9, за № 12404279/45190536 від 23.01.2025 року, було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 12.06.2024 року №11, за №12404276/45190536 від 23.01.2025 року, було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.06.2024 року №12, за № 12404277/45190536 від 23.01.2025, було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.06.2024 року №13 та за № 12404275/45190536 від 23.01.2025, було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 18.06.2024 року №15.
Підставою для відмови в реєстрації ПН слугувала: «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ані квитанції про зупинення спірних податкових накладних, ані повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів не містять конкретного переліку документів, які необхідні для реєстрації спірних податкових накладних, на думку контролюючого органу. Відтак, таке рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у спосіб зазначений у резолютивній частині рішення.
Такі висновки суду першої інстанції частково відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року за №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки.
Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.
Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі №826/17220/17.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.
Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі №200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі №344/8720/16-а.
Відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 та від 02 лютого 2016 року у справі №804/14800/14.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п.45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкових накладних визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 11.06.2024 року №9, від 12.06.2024 року №11, від 17.06.2024 року №12, від 17.06.2024 року №13 та від 18.06.2024 року №15, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення в оскарженій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового в цій частині, яким адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.
Також, відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За правилами ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи видно, що при поданні апеляційної скарги на рішення суду сплачено судовий збір в розмірі 18168 грн.
Оскільки, Восьмий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові дійшов висновку, що апеляційна скарга та адміністративний позов підлягають задоволенню, то таким чином з відповідачів на користь позивача слід стягнути 18168 грн. сплаченого судового збору в рівних частках.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в частині відмовлених позовних вимог у справі №380/2854/25 - скасувати та прийняти нову постанову в цій частині, якою позовні вимоги задовольнити.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 11.06.2024 року №9, від 12.06.2024 року №11, від 17.06.2024 року №12, від 17.06.2024 року №13 та від 18.06.2024 року №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (код ЄДРПОУ - 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» (код ЄДРПОУ - 45190536) 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) гривні судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ - 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» (код ЄДРПОУ - 45190536) 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) гривні судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич