Справа № 444/3912/25
Провадження № 1-кп/444/421/2025
27 листопада 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження №12025141400000315, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2025 року,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Глинсько, Жовківського району Львівської області, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є фізичною особою-підприємцем, не одружений, освіта середня спеціальна, раніше не судимий, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий 29.06.2021 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Запоріжжя, Запорізької області, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , працює - КД НВП "ТОР" (комерційний директор), одружений, освіта вища, раніше не судимий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області кримінальне провадження №12025141400000315, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2025 року,
Обвинувачений ОСОБА_3 07 червня 2025 року приблизно о 19:30 год., керуючи автомобілем марки «BMW 545і» р.н. НОМЕР_5 та рухаючись ним зі сторони м. Жовква у напрямку смт. Івано-Франкове, на вулиці Л.Українки поблизу будинку № 148 у місті Жовква, Львівського району, Львівської області, порушив вимоги чинних розділів ПДР України, а саме: п.п. 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»), 1.5; 2.3 (підпунктів «б» та «д»), 12.3, 12.4 та 12.9 (підпункту «б»), які знайшли свій прояв в тому, що він, керуючи технічно-справним транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну; рухаючись в населеному пункті з перевищенням дозволеної швидкості руху, позбавив себе технічної можливості уникнути зіткнення при появі на його шляху небезпеки для руху у вигляді автомобіля «Audi А4 Allroad» р.н НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_4 , який поблизу будинку № 148 здійснював маневр розвороту, що в сукупності призвело до зіткнення між зазначеними транспортними засобами.
В результаті вказаної ДТП пасажир автомобіля «Audi А4 Allroad» р.н НОМЕР_6 , ОСОБА_6 отримала: струс головного мозку, переломи 2,3,6,7 ребер ліворуч з лівобічним пневмогідротораксом, забій легень, множинні переломи кісток тазу із заочеревинною гематомою, розрив передньої стінки сечового міхура, забій сечового міхура, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що заподіяло потерпілій ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , 07 червня 2025 року приблизно о 19:30 год., керуючи автомобілем марки «Audi А4 Allroad» р.н НОМЕР_6 , перебуваючи на узбіччі вулиці Л.Українки, у напрямку як на смт. Івано-Франкове, поблизу будинку № 148 у місті Жовква, Львівського району, Львівської області, порушив вимоги чинних розділів ПДР України, а саме: п.п. 1.10 ( в частині значення терміну «дати дорогу», «крайнє положення на проїзній частині»), 1.5; 2.3 (підпунктів «б» та «д»), 9.2; 9.4; 10.1» 10.4, які знайшли свій прояв в тому, що він, керуючи технічно-справним транспортним засобом, зокрема із наявними дзеркалами заднього бачення, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну; виконуючи маневр розвороту ліворуч із узбіччя (тобто не із відповідного крайнього лівого положення на проїзній частині поза межами перехрестя), не переконався у безпечності виконуваного маневру, не дав дорогу попутному транспортному засобу - автомобілю «BMW 545і» р.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3 , який в цей час рухався по вказаній ділянці вулиці у напрямку смт. Івано-Франкове, що в сукупності призвело до зіткнення між зазначеними транспортними засобами.
В результаті вказаної ДТП пасажир автомобіля «Audi А4 Allroad» р.н НОМЕР_6 , ОСОБА_6 отримала: струс головного мозку, переломи 2,3,6,7 ребер ліворуч з лівобічним пневмогідротораксом, забій легень, множинні переломи кісток тазу із заочеревинною гематомою, розрив передньої стінки сечового міхура, забій сечового міхура, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що заподіяло потерпілій ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, просив суворо його не карати. Також обвинувачений ОСОБА_3 відмовився давати покази на підставі ст. 63 Конституції України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своювину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, просив суворо його не карати. Також обвинувачений ОСОБА_7 відмовився давати покази на підставі ст. 63 Конституції України.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
- показаннями наданими в судовому засіданні 05.11.2025 року потерпілою ОСОБА_6 , яка зазначила, що з обвинуваченим ОСОБА_3 вона не була знайома, а з обвинуваченим ОСОБА_4 вона колись разом працювала і він був її колегою по роботі. Потерпіла пояснила, що вона перебувала в автомобілі разом із ОСОБА_4 , який був припаркований біля м'ясного магазину БашА Кухня. Коли їх автомобіль розвертався, вона відчула удар і знепритомніла. Який автомобіль в них в'їхав вона не бачила, оскільки відразу втратила свідомість. Потерпіла зазначила, що вона жодних претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, цивільний позов вона не заявляла, так як їй обвинуваченими повністю добровільно відшкодовано завдано шкоду;
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.06.2025 року з схемою та фототаблицею, згідно з яким місце дорожньо-транспортної пригоди розташовано: м. Жовква, вул. Л.Українки, Львівського району Львівської області, огляд розпочався о 20 год. 00 хв., проводився у присутності спеціаліста та понятих, огляд закінчено 07.06.2025 року о 21 год. 35 хв.;
- письмовою розпискою ОСОБА_3 , в якій останній вказав, що в м. Жовква по вул. Л.Українки сталася дорожньо-транспортна пригода за його участю та за участю ОСОБА_4 , претензій до ОСОБА_4 матеріального, морального чи іншого характеру він не має;
- листом відокремленого підрозділу «Лікарня Святого Пантелеймона» від 17.06.2025 щодо ОСОБА_3 , в якому вказано, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертався 07.06.2025 року після ДТП до відділення невідкладної медичної допомоги ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова» з приводу травматичних ушкоджень. Діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом кісток носа, забій правого колінного суглоба;
- листом відокремленого підрозділу «Лікарня Святого Пантелеймона» від 19.06.2025 щодо ОСОБА_4 , в якому вказано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звертався 07.06.2025 року після ДТП до відділення невідкладної медичної допомоги ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова» з приводу травматичних ушкоджень. Діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, розрив ключично-акроміального зчленування зліва;
- протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_4 від 16.07.2025 року з додатком схемою та відеозаписом на диску, а також стенограмою відеозапису проведення слідчого експерименту;
- протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_3 від 25.07.2025 року з додатком схемою та відеозаписом на диску, а також стенограмою відеозапису проведення слідчого експерименту;
- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_6 №178/25 від 26.06.2025 року згідно з яким у потерпілої ОСОБА_6 виявлено: струс головного мозку, переломи 2,3, 7 ребер ліворуч з лівобічним пневмогідротораксом, забій легень, множинні переломи кісток тазу із заочеревинною гематомою, розрив передньої стінки сечового міхура, забій сечового міхура. Вказані ушкодження могли утворитись 07 червня 2025 току від контакту з виступаючими частинами салону автомобіля при зіткненні його з іншим транспортним засобом пересування і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення;
- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 08.06.2025 року згідно з якою визнано та прилучено в якості речових доказів у кримінальному провадженні №12025141400000315 від 08.06.2025 автомобіль Audi Allroad р.н. НОМЕР_6 , та автомобіль "BMW 545і" НОМЕР_5 , які вилучено та поміщено для тимчасового тримання у ВП №2 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області;
- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «BMW 545і» р.н. НОМЕР_5 , згідно з яким вказаний транспортний засіб зареєстровано на ОСОБА_3 ;
- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Audi Allroad» р.н. НОМЕР_6 згідно з яким вказаний транспортний засіб зареєстровано на ОСОБА_9 ;
- висновком експертизи №СЕ-19/114-25/13727-ІТ від 05.08.2025 року згідно з яким на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля Audi А4 Allroad (номерний знак НОМЕР_6 ) знаходиться в стані повної відмови по причині її розгерметизації внаслідок від'єднання бачка головного гальмівного циліндру з місця свого кріплення на циліндрі. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля Audi А4 Allroad (номерний знак НОМЕР_6 ) знаходиться в непрацездатному стані по причині порушення просторового розташування рульової трапеції внаслідок зміщення переднього лівого колеса в напрямку спереду назад. Пошкодження та руйнування, які призвели до повної відмови робочої гальмівної системи та непрацездатного стану системи рульового управління досліджуваного автомобіля Audi А4 Allroad (номерний знак НОМЕР_6 ) утворились під час ДТП;
- висновком експертизи №СЕ-19/114-25/13726-ІТ від 05.08.2025 року, згідно з яким на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля BMW 545і (номерний знак НОМЕР_5 ) знаходиться з працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля BMW 545і (номерний знак НОМЕР_5 ) знаходиться з непрацездатному стані по причині порушення просторового розташування рульової трапеції внаслідок зміщення переднього правого колеса в напрямку спереду назад. Пошкодження та руйнування, які призвели до непрацездатного стану системи рульового управління досліджуваного автомобіля BMW 545і (номерний знак НОМЕР_5 ) утворились під час ДТП;
- висновком транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/114-25/13725-ІТ від 06.08.2025 року згідно з яким контактна взаємодія відбувалася між передньою частиною автомобіля BMW 545і (номерний знак НОМЕР_5 ) та передньою лівою боковою частиною автомобіля Audi А4 Allroad (номерний знак НОМЕР_6 ). Зіткнення автомобілів BMW 545і (номерний знак НОМЕР_5 ) та Audi А4 Allroad (номерний знак НОМЕР_6 ) відбулось на смузі руху в напрямку до м. Жовква, на ділянці, що дещо передує вищербленню на асфальтному покриті довжиною 0,9 м (при русі від смт. Івано-Франкове);
- висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження обставин і механізму ДТП в кримінальному провадженні №3752-Е від 19.09.2025 згідно з яким причинами настання ДТП з технічної точки зору є наступні обставини: те що водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Audi А4 Allroad» виконував маневр розвороту не з відповідного крайнього лівого положення на проїзній частині, не переконався у безпеці маневру та не дав дорогу автомобілю «BMW 545і», який рухався в попутному напрямку, чим створив йому небезпеку для руху; те, що водій автомобіля «BMW 545і» ОСОБА_3 рухався із перевищенням дозволеної швидкості руху в межах населеного пункту чим позбавив себе технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Audi А4 Allroad» шляхом своєчасного застосування гальмування.
- копією розписки ОСОБА_6 від 13.06.2025 року, в якій вказано, що потерпіла отримала від ОСОБА_10 повне відшкодування матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок ДТП;
- копією розписки ОСОБА_4 від 23.06.2025 року, в якій вказано, що він претензій до ОСОБА_3 будь-яких претензій матеріального, морального чи іншого характеру не має;
Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення в їх сукупності, суд дійшов висновку, що такі докази є належними і допустимими і узгоджуються між собою, та у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв'язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об'єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред'явленого обвинувачення обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинувачених та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, ці докази зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 полягає в тому, що він, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілій ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження, а тому кваліфікація таких дій за ч.2 ст. 286 КК України є правильною.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 полягає в тому, що він, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілій ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження, а тому кваліфікація таких дій за ч.2 ст. 286 КК України є правильною.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною 2 ст. 286 КК України.
При призначенні обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, суд враховує, що відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року, із змінами, «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує наступне.
Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає щире каяття, добровільне відшкодування завданих потерпілій збитків.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , які передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
Обираючи покарання обвинуваченому суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, а також те, що обвинувачений раніше не судимий, є особою молодого віку, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позицію потерпілої, яка просила обвинуваченого суворо не карати, а також те, що обвинувачений повністю визнав вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував заподіяну потерпілій шкоду, є фізичною особою-підприємцем, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, суд приходить до висновку про можливість виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує наступне.
Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає щире каяття, добровільне відшкодування завданих потерпілій збитків.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , які передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
Обираючи покарання обвинуваченому суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, а також те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, працює, позицію потерпілої, яка просила обвинуваченого суворо не карати, а також те, що обвинувачений повністю визнав вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував заподіяну потерпілій шкоду, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, суд приходить до висновку про можливість виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, належить зазначити, що санкція ч.2 ст.286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування і не є обов'язковим для суду. Відповідна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 08.02.2018 року у справі №361/2704/16-к, провадження №51-358км18.
У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує думку потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого, добровільне відшкодування обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілій завданих збитків, думку обвинуваченого, який просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки він є фізичною особою-підприємцем і право керування транспортними засобами йому потрібне для належного виконання роботи, а також враховуючи особу обвинуваченого, право суду на обрання додаткового покарання, передбаченого санкцією статті, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує думку потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого, добровільне відшкодування обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілій завданих збитків, думку обвинуваченого, який просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки він працює, а відсутність права керування транспортними позбавить його можливості належним чином працювати та забезпечувати йому дохід, а також враховуючи особу обвинуваченого, право суду на обрання додаткового покарання, передбаченого санкцією статті, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 30.09.2025 року обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 30.09.2025 року обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Відповідно до ст. 374 КПК України, у вироку суду зазначається рішення щодо забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, а тому суд дійшов до переконання, що обраний обвинуваченим запобіжний захід у виді особистого зобов'язання належить залишити без змін до набрання вироком суду законної сили
Цивільний позов не заявлено.
Питання про речові докази належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати необхідно вирішити в порядку ст. 124 КПК України.
Питання про майно, на яке накладено арешт, належить вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом призначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з п.1 та п.2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання ОСОБА_3 залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом призначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з п.1 та п.2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання ОСОБА_4 залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Арешт накладений ухвалами слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 11.06.2025 року на автомобіль марки «BMW 545і», реєстраційний номер НОМЕР_5 , та на автомобіль марки «Audi А4 Allroad» р.н. НОМЕР_6 - скасувати.
Речові докази, а саме:
автомобіль марки «BMW 545і» р.н. НОМЕР_5 - повернути законному володільцю;
автомобіль марки «Audi А4 Allroad» р.н. НОМЕР_6 - повернути законному володільцю;
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частинах на користь держави процесуальні витрати на загальну суму 34 683,10 грн., пов'язані із залученням експертів для проведення експертиз, а саме:
- судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/114-25/13727-ІТ - 4457,00 грн.;
- судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/114-25/13726-ІТ - 4457,00 грн.;
- судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень визначення місця зіткнення ДТП № СЕ-19/114-25/13725-ІТ - 6685,50 грн.;
- судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження обставин і механізму у ДТП, № 3752-Е - 19083,60 грн.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1