Провадження № 11-кп/803/2514/25 Справа № 183/6144/15 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року, про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності та закриття кримінального провадження №120150403500000913 від 06.06.2015 року щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
представника потерпілого ОСОБА_10
За ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року, задоволено клопотання захисника та звільнено обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності, кримінальне провадження №120150403500000913 від 06.06.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Мотивуючи оскаржуване рішення судом зазначено, що подія інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення мала місце 05 червня 2015 року, а тому враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, відноситься до тяжких злочинів, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України на момент судового розгляду та звернення захисника з клопотанням сплили. За наведеного, враховуючи, що ОСОБА_6 роз'яснено суть пред'явленого обвинувачення, з огляду на позицію самого обвинуваченого, який наполягав на звільненні від кримінальної відповідальності, у зв'язку зі закінченням строку давності притягнення до відповідальності, суд задовольнив клопотання захисника.
В апеляції:
- прокурор просить оскаржувану ухвали змінити в частині вирішення процесуальних витрат та зазначити в резолютивній частині ухвали, що процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 2150 гривень 40 копійок віднести на рахунок держави.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про істотні порушення вимог кримінально процесуального закону, що виразились у помилковому стягненні з обвинуваченого процесуальних витрат, оскільки з особи яка звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати понесені органом досудового розслідування та пов'язані із здійсненням кримінального провадження не стягуються, а відносяться на рахунок держави.
Заслухавши прокурора, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, захисника та представника потерпілого, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Оскільки висновки суду стосовно фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та правильність правової кваліфікації дій, а також рішення в частині закриття кримінального провадження, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, то вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність місцевим судом, є обґрунтованими, з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат, в тому числі пов'язаних із залученням спеціалістів та експертів.
Частиною 1 ст. 122 КК України регламентовано, що витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, в ухвалах колегій суддів Другої та Третьої судових палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 червня 2018 року (справа № 758/2420/17) і від 25 березня 2021 року (справа № 592/10225/19), а також в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 9 листопада 2021 року (справа № 149/83/21) зазначено, що чинний кримінальний процесуальний закон чітко встановлює, що витрати на залучення експерта стягуються з обвинуваченого лише у двох випадках: 1) ухвалення щодо обвинуваченого обвинувального вироку; 2) залучення експерта безпосередньо обвинуваченим (стороною захисту).
Разом з цим, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, тому наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов'язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв'язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21.
При цьому, важливе значення у механізмі розподілу витрат в кримінальному провадженні набуває питання про те хто призначав експертизу та за чиєю ініціативою вона проводилась.
З наданих матеріалів слідує, що саме за ініціативою сторони обвинувачення у кримінальному провадженні №120150403500000913 від 06.06.2015 року було проведено експертизу із залученням експерта на загальну суму 2150 гривень 40 копійок.
З урахуванням того інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення вчинене 05 червня 2015 року та на момент судового розгляду відповідно до вимог п. 4 ч. 1ст. 49 КК України сплили строки притягнення до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим місцевим судом кримінальне провадження №120150403500000913 від 06.06.2015 року закрите на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Однак, при постановлені оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції положення ст. 124 КПК України в повній мірі враховані не були, оскільки процесуальні витрати на залучення експерта, які були ініційовані стороною обвинувачення були розподілені саме на обвинуваченого, у зв'язку з чим суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що у даному випадку відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, тягне за собою зміну такого судового рішення.
За наведеного звертається увага, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала, - зміні в частині розподілення процесуальних витрат.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , - задовольнити.
Ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року, про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності та закриття кримінального провадження №120150403500000913 від 06.06.2015 року щодо ОСОБА_6 , - змінити в частині стягнення процесуальних витрат та вважати, що витрати на залучення експерта у сумі 2150 (дві тисячі сто п'ятдесят) гривень 40 копійок, відносяться на рахунок держави.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4