Провадження № 22-ц/803/9846/25 Справа № 191/5432/24 Суддя у 1-й інстанції - Порошина О. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
27 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 19.09.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №3990591 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 2000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 19.09.2023 року по 13.09.2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на вказану платіжну картку, що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення".
Пунктом 1.2.1. Договору сторони передбачили, що, за взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору). Враховуючи, зазначені вище умови Договору, 19.09.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору №3990591 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.09.2023 року. Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього Додаткового договору Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п. 1.2. Додаткового договору) Сума кредиту, яка було надана згідно з Додатковим договором складає: 5000 грн. Відповідно до зазначених вище умов Додаткового договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та наддало йому кредит в сумі 5000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення". Враховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені Додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 7000 грн.
Кредитний договір укладений в електронній формі з використанням електронного підпису.
В подальшому між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №24/05/2024, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» отримало право вимоги за кредитним договором №3990591 від 19.09.2023 року. Враховуючи зазначене, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 3990591 від 19.09.2023 року загальна сума заборгованості склала 41390 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 7000 грн., заборгованості за процентами - 34390 грн.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, строк дії Договору № 3990591 від 19.09.2023 року не закінчився.
А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» у період з 24.05.2024 року по 22.07.2024 року (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 8400 грн.
Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання.
Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», ані на рахунки первісного кредитора.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором № 3990591 від 19.09.2023 року загальною сумою 49790 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 7000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 34390 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за 60 календарних днів 8400 грн.
Враховуючи зазначене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість загальною сумою 49790 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 7000 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 34390 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за 60 календарних днів 8400 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №3990591 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Згідно з п. 1.2 договору сума кредиту складає 2000,00 грн.
Згідно з п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів.
Згідно з п. 1.4.1 та 1.4.2 договору стандартна процентна ставка становить 2,00% в день, знижена процентна ставка становить 1,40% в день.
Відповідно до п. 2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .
Пунктом 1.2.1. Договору сторони передбачили, що, за взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору). Враховуючи, зазначені вище умови Договору, 19.09.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору №3990591 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.09.2023 року. Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього Додаткового договору Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п. 1.2. Додаткового договору) Сума кредиту, яка було надана згідно з Додатковим договором складає: 5000 грн. Відповідно до зазначених вище умов Додаткового договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та наддало йому кредит в сумі 5000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення". Враховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені Додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 7000 грн.
24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №24/05/2024.
Відповідно до зазначеного договору ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» отримало право вимоги за кредитним договором №3990591 від 19.09.2023 року.
Позивачем було надано до суду витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу №24/05/2024, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», який в порушення умов Договору та чинного законодавства підписаний лише представником позивача.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивач не довів наявність у нього права вимоги за кредитним договором, оскільки витяг з реєстру боржників не підписаний та не скріплений печаткою ТОВ « Лінеура Україна».
Колегія суддів з вказаним висновком суду не погоджується.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції,чинній на час виникнення спірних правовідносин,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).
За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зі змісту договору про надання споживчого кредиту №3990591 від 19.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором В610 о 06 год. 03 хв.19.09.2023року.
В такий же спосіб відповідач підписав додатковий договір до договору про надання споживчого кредиту, Паспорт споживчого кредиту.
Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, РНОКПП, дані паспорта, зареєстроване місце проживання, електронну адресу, номер мобільного телефону. Також в кредитному договорі визначено порядок та умови надання кредиту, сплати процентів.
Наявність заборгованості за договором підтверджується розрахунком.
Обставини набуття права вимоги за кредитним договором підтверджується копіями договору факторингу, акту прийому-передачі Реєстру Боржників, витягом з Реєстру Боржників, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 1.1., 1.2. договору факторингу № 24/05/24 від 24 травня 2024 року за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення прав грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідна права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього договору.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду, що ненадання позивачем реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу, та відсутність підпису і печатки ТОВ «Лінеура Україна» у витягу з реєстру боржників, наявному в матеріалах справи, є підставою для відмови в позові.
Реєстр Боржників - це інформація, яка стосується усіх божників, право вимоги до яких передається за договором факторингу. Потреби у дослідженні цього документа в повному обсязі немає. Витяг з Реєстру боржників сформований позивачем і належним чином посвідчений ним.
Розмір заборгованості за кредитним договором не спростований відповідачем.
За розрахунком позивача заборгованість ОСОБА_1 за договором №3990591 від 19.09.2023 року складає 49790 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за кредитом; 42790грн. - заборгованість за процентами (34390 грн.нараховані відсотки первісним кредитором + 8400грн. Нарахованих за 60 календарних днів).
Проценти нараховані відповідно до умов договору.
З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог і наявність правових підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Щодо стягнення судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів ураховує наступне.
Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2442,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн., а в апеляційній скарзі 3633,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 8000 грн. витрат на правову допомогу.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ТОВ «ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 6 076 грн.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До позовної заяви позивачем додано: Договір №17/07-2024 про надання правової (правничої) допомоги від 17.07.2024; заявку на виконання доручення до Договору №17/07-2024 про надання правової (правничої) допомоги від 17.07.2024; акт №5674 від 13.11.2024 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №17/07-2024 від 17.07.2024, в якому зазначено детальний перелік виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 10000 грн.
До апеляційної скарги позивачем додано: Договір №07/07-2022 про надання правової допомоги від 07.07.2022; звіт про надання правової допомоги згідно Договору №07/07-2022 від 07.07.2022 в якому зазначено перелік виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 8000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Виходячи із зазначеного, колегія суддів виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції підлягають стягненню у розмірі 5400 грн. На думку колегії суддів, не підлягають стягненню види робіт: представництво інтересів під час здійснення цивільного судочинства, в тому числі участь у судових засіданнях 1640 грн., оскільки адвокат не приймав участь у судових засіданнях, дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин, аналіз чинного законодавства, судової практики судів апеляційних інстанцій, письмова юридична консультація, складання письмово консультативного висновку, підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного способу захисту - 2960 грн., оскільки такі позиції перекликаються дві в інших позиціях та при складанні позовної заяви.
Щодо витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції стороною позивача документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу за подання апеляційної скарги в розмірі 8000 грн.
Відповідач не скористався своїм правом і не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з невідповідністю їх розміру критеріям співмірності.
Тому з відповідача на користь позивача, слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн. понесені в суді апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - задовольнити.
Заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 3990591 від 19.09.2023 року у розмірі 49790 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за кредитом; 42790грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 6056 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13400 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 листопада 2025 року.
Судді: