Провадження № 22-ц/803/10087/25 Справа № 188/2867/25 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
27 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період її навчання, -
У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період її навчання.
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2025 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період її навчання - відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції зазначив, що Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення між тими самими сторонами, з тих самих підстав, з того самого спору, питання яке ставить позивач, слід вирішувати в порядку виконання рішення суду, а не шляхом прийняття ще одного рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період її навчання, припинення виконання рішення на підставі п.3 ч.1 ст. 186 ЦПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції в оскарженій ухвалі посилався на те, що Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, було ухвалено рішення.
Однак погодитися з такими висновками неможливо, виходячи з наступних підстав.
У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Встановлено, що рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27.03.2025 року справа № 188/378/25 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_1 , яка продовжує навчання. Зазначене рішення виконується Петропавлівським ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса).
На підставі зазначеного судового рішення виникло правовідношення, в якому ОСОБА_4 зобов'язана використовувати отримувані нею аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , відповідно до вимог закону.
Згідно ч.1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину є власністю дитини.
ОСОБА_1 звернулась до суду із відповідним позовом, направленим на його реалізацію.
Відповідно до ч.3 ст. 179 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Суд першої інстанції не пересвідчився належним чином щодо складу правовідносин, предмету та підстав заявлених позивачем позовних вимог у справі №188/378/25 та у цій справі, що переглядається.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.186 ЦПК України.
За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2025 рокупро відмову у відкритті провадження у справ скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період її навчання - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 листопада 2025 року.
Головуючий суддя
Судді