Провадження № 11-сс/803/2062/25 Справа № 212/12134/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції)
захисника: ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції)
прокурора : ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду у м. Кривий Рігв режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Обставини встановлені судом 1-ї інстанції:
Ухвалою Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2025 року, задоволено клопотання слідчого СВ ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 та застосовано до ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14 грудня 2025 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн..
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, про те що в судовому засіданні при розгляді клопотання було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення, наявні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст.. 177 КПК України.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що запобігти вищезазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу не є можливим.
Доводи апеляційної скарги:
З вказаним судовим рішенням не погодилась захисник ОСОБА_7 та оскаржила в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_10 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт за місцем його реєстрації.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити обґрунтуванням застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Вказує, що слідчим не доведено наявність ризиків передбачених ст.. 177 КПК України.
Позиції учасників судового провадження:
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з зазначених в ній підстав.
Прокурор ОСОБА_8 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення слідчого судді залишити без змін.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його проживання, наявність у нього родини та утриманців; репутацію підозрюваного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим СВ відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження внесеному до ЄРДР № 12025041730001297 від 30.09.2025 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який полягає у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
17 жовтня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
17 жовтня 2025 року слідчий СВ відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 звернулась до Покровського районного суду м. Кривого Рогу з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим докази доводять обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та підтверджується доказами, що долучені до клопотання слідчого, а саме: витягом з ЄРДР № 12025041730001297 від 30.09.2025 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, протоколом огляду місця події від 29.09.2025 року, протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , протоколами пред'явлення особи до впізнання за участю свідків, протоколом огляду предмета від 10 жовтня 2025 року, висновком експерта судової товарознавчої експертизи № 2466, вимогою, щодо судимостей ОСОБА_6 та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Під час вивчення матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що під час судового розгляду слідчий суддя достатньою мірою з'ясував дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, оскільки наведені слідчим обставини дають достатні підстави для такого висновку.
При цьому, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував попередні судимості підозрюваного той факт, що останній підозрюється у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та наявність ризиків передбачених ст.. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов правильного висновку про застосування, щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Отже, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 слідчий суддя належним чином дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують перебування ОСОБА_6 під вартою.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, а також перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є підставою для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На думку слідчого судді, ризики, визначені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, доведені прокурором та слідчим у судовому засіданні, по даному кримінальному провадженню, зокрема переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується, тим що ОСОБА_6 підозрюється у вчинені тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.
Ризик того, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний раніше судимий, судимість якого не знята та не погашена, не маючи постійного джерела доходу може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення
Оцінюючи вказані обставини, колегія суддів, зазначає, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання осіб під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині не приймаються.
На підставі вищевказаного колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_6 який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і лише обраний слідчим суддею запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу, дані про особу підозрюваного не зменшують або не усувають наявність ризиків в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено, обраний слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , з урахуванням стадії кримінального провадження, відповідає вимогам статей 177, 178, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу сторони захисту слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407, 418,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: