Провадження № 22-ц/803/7763/25 Справа № 201/6915/25 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
26 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Волкової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, стягнення коштів, визнання спільним сумісним майном та визнання права власності, -
У червні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, стягнення коштів, визнання спільним сумісним майном та визнання права власності.
Також ОСОБА_2 була подана заява про забезпечення позову у якій позивачка просила суд до набрання сили судовим рішення у даній справі:
- зупинити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснювати платежі Зібровій Наталії Миколаївні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ОСОБА_1 на суму 1 500 000,00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 копійок);
- накласти арешт на автомобіль AUDI A4, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , чорного кольору, д/н НОМЕР_2 .
В обґрунтування заяви про забезпечення зазначено, що подання позову до відповідача, яка вже отримала право на одноразову грошову допомогу в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зупиняє факт виплати вже призначеної одноразової грошової допомоги, тобто існує ризик ускладнення виконання судового рішення у даній справі та виникнення нових, додаткових правовідносин (виплата нових сум одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського, без урахування права позивача та їх розподілу), що матиме наслідком додаткові судові процеси. В той же час, оскільки питання щодо розподілу суми такої допомоги на момент подання позовної заяви не може бути вирішене за взаємною згодою сторін і воно вирішується в судовому порядку між такими особами, існує необхідність для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» здійснювати платежі ОСОБА_1 щодо одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання законної сили судового рішення у даній справі. Крім того, з метою збереження спірного майна, яке вже виставлено на продаж, позивачка наголошує на необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль AUDI A4, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , чорного кольору, д/н НОМЕР_2 , оскільки у випадку відчуження даного майна виконання рішення суду стане неможливим.
Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, стягнення коштів, визнання спільним сумісним майном та визнання права власності - задоволено.
До набрання законної сили рішенням у цивільній справі №201/6915/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, стягнення коштів, визнання спільним сумісним майном та визнання права власності, вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинено виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснювати платежі Зібровій Наталії Миколаївні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ОСОБА_1 на суму 1 500 000,00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 копійок);
- накладено арешт на автомобіль AUDI A4, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , чорного кольору, д/н НОМЕР_2 .
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник майновий спір з приводу грошових коштів, забезпечення позову у визначений спосіб є співмірним із заявленими вимогами.
Проте, погодитися із таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.
Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п'ята статті 151 ЦПК України).
Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, стягнення коштів, визнання спільним сумісним майном та визнання права власності.
Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що на думку заявниці, невжиття заходів забезпечення позову в подальшому ускладнить вирішення питання щодо отримання нею одноразової грошової допомоги.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20грудня 1991року №2011-XII (далі-Закон № 2011-XII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Як передбачено ч. 1, 2 ст. 16-1 цього Закону, у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
Тобто, у разі наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, зобов'язаний призупинити її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
Частина друга статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить вимогу щодо зупинення виплати одноразової грошової допомоги у разі наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги.
Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» у даній справі є третьою особою та в подальшому при отриманні копії ухвали про відкриття провадження у справі з урахуванням вимог ч. 2 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» орган, уповноважений призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги зобов'язаний зупинити вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61- 7314св19) зазначено, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачкою та її представником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття такого заходу забезпечення як заборону Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вчиняти дії щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3 , може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по даній справи.
Щодо арешту коштів відповідачки, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вказаний рахунок є її рахунком на який зараховуються кошти визначені ч.4 ст. 150 ЦПК України, що унеможливить для неї, враховуючи заявлені вимоги розпоряджатися коштами, які надходять на вказаний рахунок і є коштами, які не відносяться до предмету позову в даній справі.
Щодо арешту на автомобіль AUDI A4, 2016 року випуску, д/н НОМЕР_2 , то колегія суддів зазначає, що арешт є крайнім заходом забезпечення позову, який полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника та передачі на зберігання іншим особам. Отже, застосування саме такого засобу забезпечення позову як арешт - позивачем належним чином не вмотивовано, і може призвести до безпідставної заборони користуватись майном та передачу його іншим особам, що є обмеженням права власності.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин оскаржена ухвала суду першої інстанції, на підставі пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, стягнення коштів, визнання спільним сумісним майном та визнання права власності- відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “26 » листопада 2025 року.
Повний текст постанови складено “27» листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: