Провадження № 22-ц/803/8403/25 Справа № 205/3124/24 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
26 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Халаджи О. В.,
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
секретар Кругман А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 18 червня 2025 року про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа,: Дніпровська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та домоволодінням (суддя першої інстанції Мовчан Д.В.),
У березні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , третя особа,: Дніпровська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та домоволодінням.
У травні 2025 року позивачкою було заявлено клопотання про призначення у справі судову земельну-технічну експертизу.
Ухвалою Новокодацького районного суду м. Дніпра від 18 червня 2025 року клопотання про призначення судової земельно - технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дніпровська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та домоволодінням - задоволено частково.
Призначено по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дніпровська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та домоволодінням, судову земельно - технічну та будівельно - технічну експертизи, на вирішення яких поставлено наступні питання:
Який склався у сторін спору ОСОБА_3 та ОСОБА_1 фактичний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 ?
Чи відповідає паркан, який встановлений на місці знесених ОСОБА_1 господарських споруд Е, Г-сарай, З-душ, Ж-убиральня по АДРЕСА_1 нормативним вимогам щодо даного типу забудови, зокрема будівельним нормам та правилам - ДБН та СНіП ?
Чи відповідає конфігурація частини земельної ділянки, яка утворилась внаслідок встановлення паркану на місці знесених господарських споруд Е, Г-сарай, З-душ, Ж-убиральня по АДРЕСА_1 нормативним вимогам щодо влаштування проїздів до житлових будинків, зокрема в частині забезпечення доступу до належної ОСОБА_3 частини домоволодіння?
В задоволені решти вимог клопотання про призначення експертизи - відмовлено.
Із вказаною ухвалою суду не погодилась відповідачка, та через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій зазначено, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, а також питання яку були поставлені судом не стосуються предмету спору.
ОСОБА_2 просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду. У судовому засіданні доводи підтримала.
Від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. У судовому засіданні доводи заперечень підтримали.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Учасники справи про час, дату та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, у судове засідання не з'явились.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п.4 ч.1ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачки про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та домоволодінням.
У позові ОСОБА_3 , обґрунтовувала свої вимоги, тим, що відповідачка самовільно перегородила існуючий проїзд до домоволодіння ОСОБА_3 , самовільно встановила паркан вздовж паркану суміжної земельної ділянки (на місці споруд Е, Г-сарай, З-душ, Ж-убиральня), звузивши прохід до 2,12 м, чим істотно порушила права ОСОБА_3 на проїзд до її власної земельної ділянки та можливість користуватися спільною земельною ділянкою, а також значно порушує будівельні норми і правила, що створює небезпеку проживання в домоволодінні для позивачки та її сім'ї
Позивачка подала клопотання про призначення судової земельно-технічної, в якому також вказала, що вирішення даного позову, стосовно усунення перешкод у користування майном, а саме доступом до земельної ділянки потребує спеціальних знань.
Призначаючи експертизу у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що її призначення має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки між сторонами наявний спір щодо нерухомого майна.
Апеляційний не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).
Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що між позивачкою та відповідачкою наявний спір щодо усунення перешкоди в користуванні ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) земельною ділянкою шляхом відновлення попереднього становища та заборона відповідачці чинити будь-які перешкоди позивачці в користуванні земельною ділянкою спільного користування
Заявляючи клопотання про призначення експертизи, позивачка посилалась на те, що результати судової земельно-технічної експертизи повинні будуть встановити, чи було відповідачкою порушено вимоги ДБН під час встановлення паркану суміжної земельної ділянки.
Однак колегія суддів вважає. що призначаючи у справі експертизи, місцевий суд не надав належної оцінки тієї обставині, що спірна земельна ділянка не належить на праві власності жодній стороні, а також слід зазначити, що матеріалами справи було встановлено, що рішенням Ленінського районного суду від 23 травня 2022 року у справі №205/7737/16-ц в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, треті особи: Управління Держгеокадастру у місті Дніпрі Дніпропетровської області, Адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради про встановлення постійного, безоплатного земельного сервітуту на користь ОСОБА_3 щодо земельної ділянки ОСОБА_1 , який дає право проходу по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , визнання неправомірною відмову ОСОБА_3 від підписання акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акту приймання-передачі межевих знаків на зберігання стосовно земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання права на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без підпису ОСОБА_3 -відмовлено
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради, треті особи: Управління Держгеокадастру у м.Дніпрі Дніпропетровської області, Адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради про встановлення постійного, безоплатного земельного сервітуту на користь ОСОБА_3 на право проходу та проїзду по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , згідно варіанту №2 запропонованому земельно-технічною експертизою №506/507/08-19-відмовлено.
З даного судового рішення вбачається, що під час розгляду справи, була проведена земельно-технічна та оціночно-будівельноа експертизи № 506/507/508-19 від 25.07.2019 року на території земельної ділянки загальною площею 1115 кв.м., домоволодіння АДРЕСА_1 , житлові будинки, господарські будівлі та споруди не виділені в натурі відповідно до часток у праві власності ОСОБА_1 (59/100) та ОСОБА_3 (41/100). Комплекс робіт з приватизації земельної ділянки площею 0,0454 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_5 (яку в подальшому придбала за договором купівлі-продажу № 302711 від 13.03.2013 року ОСОБА_3 ) був проведений без урахування того факту, що житлові будинки, господарські будівлі та споруди не були виділені в натурі відповідно до часток у праві власності, а земельна ділянка (площею 1115 кв.м.) знаходилась у спільному користуванні власників 41/100 та 59/100 частин домоволодіння відповідно, у зв'язку з чим обидва власника мали рівні права щодо приватизації земельної ділянки площею 1115 кв.м. відповідно до своїх часток - 41/100 та 59/100 відповідно. Експертом запропоновано один технічно можливий варіант влаштування проїзду до земельної ділянки, яка знаходиться на теперішній час у приватній власності ОСОБА_3 , (за рахунок знесення господарських будівель та споруд а саме: літня кухня літ. «Д», сарай літ. «Г», сарай літ. «Е», вбиральня літ. «Ж», душ літ. «З») та один можливий варіант встановлення сервітуту на право проходу та проїзду на велосипеді та встановлення сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.
Варіант № 1 встановлення сервітуту на право проходу та проїзду на велосипеді та сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху по АДРЕСА_1 (Додаток № 2 до висновку судової експертизи № 506/507/508-19).
-площа встановлення сервітуту на право проходу та проїзду на велосипеді дорівнює - 15,32 м2.
-площа встановлення сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху дорівнює - 39,83 м2.
Варіант № 2 технічно можливого влаштування проїзду до земельної ділянки ОСОБА_3 , за рахунок знесення господарських будівель та споруд та встановлення сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху по АДРЕСА_1 (Додаток № 3 до висновку судової експертизи № 506/507/508-19).
-площа та конфігурація технічно можливого влаштування проїзду до земельної ділянки ОСОБА_3 , за рахунок знесення господарських будівель та споруд дорівнює - 59,81 м2.
-площа встановлення сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху дорівнює - 44,83 м2 (т.2 а.с.88-117).
Згідно з висновком експерта № 5062/5063-20 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 25.08.2021 року у зв'язку з неможливістю у відповідності до нормативних вимог встановлення земельного сервітуту, у тому числі і найменш обтяжливого, на несформованій земельній ділянці і яка перебуває у спільній частковій власності, експертом запропоновано варіант доступу до приватизованої частини земельної ділянки, який можливо використовувати як для проїзду так і для проходу для відповідного користування будівлями та спорудами на приватизованій частині земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ), за рахунок знесення господарських споруд: Д - літня кухня, Е-сарай, З-душ, Ж-убиральня згідно технічного паспорта позивача. Також експертом запропоновано варіант доступу до приватизованої частини земельної ділянки по наявному шляху, що фактично використовується на частині земельної ділянки, на якій розташовані будівлі та споруди, що знаходяться у користуванні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , який можливо використовувати як для проходу так і для проїзду для відповідного користування будівлями та спорудами на приватизованій частині земельної ділянки, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_3 домоволодіння АДРЕСА_1 , і виконаного на основі погодженого та підписаного попередніми співвласниками даного домоволодіння проекту розділу земельної ділянки домоволодіння по АДРЕСА_2 у 2001 році щодо спільного користування дворовою частиною домоволодіння АДРЕСА_1 . При цьому, земельна ділянка для спільного користування, що пропонується у якості проходу чи проїзду, не має бути перегородженою, захаращеною та будь яким іншим чином створювати перешкоди для її вільного користування співвласниками домоволодіння. У разі проведення приватизації неприватизованої частини земельної ділянки відповідно до ст. 121 ЗКУ, на спільну ділянку, яка буде прийнята у якості доступу до приватизованої частини, відповідно до ст. 98 і ст. 100 ЗК України може бути встановлено сервітут.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що призначена ухвалою суду від 18 червня 2025 року експертиза є безпідставною та необґрунтованою, оскільки, як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, що експертиза, стосовно земельної ділянки по АДРЕСА_1 була проведена та отримано висновок експерта стосовно користування ділянкою та було запропоновано варіанти проїзду, а тому апеляційний суд вважає, що за для економії часу для розгляду даної справи, ухвала суду від 18 червня 2025 року підлягає скасуванню із направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»).
Згідно частини третьої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод(частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці "право на суд" передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.
У своєму рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 р. суд відзначив: «Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики "справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою.
Як роз'яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 379, 381-384 ЦПК України,апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 18 червня 2025 року про призначення експертизи скасувати у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про призначення судової земельно-технічної експертизи відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська
Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2025 року.
Головуючий-суддя О.В. Халаджи