Справа №760/22490/16-ц 2/760/37/25
27 листопада 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Омельяненко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Усатової І.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди,
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди.
21.11.2025 до суду надійшла заява позивача про відвід головуючого судді Усатової І.А. від розгляду даної справи, яка була отримана 27.11.2025.
У своїй заяві посилається на обставини, які на його думку викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності головуючої у справі.
Так, в обґрунтування заяви про відвід вказує, що ним відносно судді Усатової І.А. до Вищої ради правосуддя 29.09.2025 подано дисциплінарну скаргу. Ухвалою дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Гурею О.П. від 21.10.2025 продовжено термін перевірки скарги. Підставою для подання скарги є докази про неналежну поведінку судді, що полягає у порушенні ч. 1 ст.6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У дисциплінарній скарзі викладено факти які вказують, що суддею Усатовою І.А під час розгляду справ № 760/26080/14-ц, №760/759/14-ц та ухваленні рішень допущено дії (бездіяльність), які вказують на ознаки істотних порушень норм матеріального права, що унеможливило реалізацію наданих позивачу процесуальннх прав. Так, головуючий суддя, провів в один день попереднє судове засідання по двох різних справах прийнявши по одній справі рішення по суті спору, по іншій про закінчення попереднього судового засідання. Позивач вважає, що ці порушення допущено суддею навмисно та свідомо з метою приховування упередженої поведінки по відношенню до позивача, зокрема, у зв'язку з недотримання строків розгляду 4-х справ і прийняття поспішних рішень.
Зазначив, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Позивач вважає, що обставини викладені ним у дисциплінарній скарзі, у якій позивач звинувачує суддю у неналежній поведінці, є належним та допустимим доказом наявності обставин, які безпосередньо впливають на об'єктивність судді по відношенню до позивача під час розгляду даної та інших справ, дослідженні доказів та ухваленні рішення.
Пояснив, що наведене вище, доводить, що під час розгляду будь-якої справи за участю позивача у нього та у іншого стороннього спостерігача обгрунтовано виникають сумніви неупередженості та добросовісності судді Усатової І.А. стосовно дотримання нею присяги, кодексу суддівської етики, норм матеріального та процесуального права під час дослідження доказів та постановленні рішень.
Враховуючи викладене вище, просив суд задовольнити заяву про відвід.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Вивчивши матеріали заяви про відвід судді та матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
При цьому, ч.4 ст.36 ЦПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думку судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відвід, за ч.3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч.4 даної статті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися, виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.
ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заявлений відвід судді, посилається на те, що є обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Водночас посилань на вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності по відношенню до сторони, заява про відвід не містить.
Виходячи з цього, підстави для задоволення заяви відсутні.
Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність підстав для відводу головуючої у справі судді Усатової І.А.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Усатової І.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди - вважати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України для її подальшого вирішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.А. Усатова