СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9300/25
пр. № 2/759/4762/25
25 листопада 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Ганнисика А.А.
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини та внесення змін до актового запису
І. Зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про виключення з актового запису про народження №1147 від 17 травня 2005 року відомостей про батька ОСОБА_5 та внесення змін, а саме: змінити по батькові дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а батьком дитини замість ОСОБА_5 вказати ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
03 липня 2025 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовну заяву та просив задовольнити.
Представник третьої особи ОСОБА_12 просила відмовити у задоволенні позову, оскільки є рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09.12.2024 року у справі № 759/12360/23, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач, по суті, хоче ще один раз розглянути спір про встановлення батьківства померлого ОСОБА_13 . Оспорювання батьківства можливе лише до досягнення дитиною повноліття. Позивачу на момент подання позовної заяви виповнилося 20 років, що є підставою для відмови. Позов містить вимогу про виключення відомостей з актового запису, хоча його зміст свідчить про оспорювання батьківства зміни в актовий запис вносяться у разі оспорення батьківства, проте позовні вимоги про оспорювання батьківства ОСОБА_5 та встановлення батьківства ІНФОРМАЦІЯ_2 не ставляться. Встановлення батьківства у позовному провадженні можливе лише тоді, коли імовірний батько дитини живий. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер більше 2-х років тому.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Судом встановлено, щ позивач по справі ОСОБА_4 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком заначено ОСОБА_5 , мати ОСОБА_8 . Актовий запис про народження №1147 складено 17.05.2005 року.
Позивач наводить аргументи про те, що її матір підтримувала стосунки з 1999 р. з ІНФОРМАЦІЯ_2 , від яких вона народилась, проте, батьком записаний ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 133 СК України. ІНФОРМАЦІЯ_2 піклувався про неї, виховував її та мав всі права і обов'язки, якими наділені батьки відносно своїх дітей.
Згідно з висновком експерта №103-134-2024 вірогідність біологічного батьківства ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно позивача складає 99,99%
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року у справі № 759/12360/23 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Це рішення набрало законної сили.
Згідно з положеннями ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122,124,126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
У п.п. 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Суд, дослідивши матеріали справи, докази та пояснення сторін, встановив, що заявлені позовні вимоги по суті спрямовані на оспорювання батьківства особи, записаної батьком у актовому записі про народження ( ОСОБА_5 ) та одночасне встановлення батьківства іншої особи ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09.12.2024 року у справі № 759/12360/23 відмовлено у встановленні факту батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це рішення набрало законної сили.
Таким чином, факт батьківства ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо позивачки не встановлений у законному порядку, а тому не може бути врахований судом як правова підстава для внесення змін до актового запису.
Посилання позивача на висновок ДНК-експертизи суд не бере до уваги як достатню правову підставу для внесення змін, оскільки сам по собі висновок експертизи не встановлює батьківства, а лише може бути доказом у відповідній категорії справи.
Однак у справі про встановлення факту батьківства суд уже надав оцінку таким доказам, і спір остаточно вирішено відмовою.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 Сімейного кодексу України:
«Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.»
На момент подання позову (2025 рік) позивачці виповнилося 20 років, тобто вона є повнолітньою.
Отже, строк, протягом якого закон допускає оспорювання батьківства особи, записаної батьком, сплив, і право на такий позов утрачене.
Це унеможливлює задоволення вимоги про виключення відомостей щодо ОСОБА_5 з актового запису.
З огляду на сплив строку для оспорювання батьківства, встановленого ст. 136 СК України, суд вважає, що вимоги позивача про виключення відомостей про батька не підлягають задоволенню. Оскільки ключова вимога (виключення відомостей) є неможливою через сплив строку, пов'язана з нею вимога про внесення змін (встановлення батьківства) також не може бути задоволена.
Керуючись ст.ст. 130, 136, 138 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 255, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини та внесення змін до актового запису.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Н.О. Петренко