Справа № 620/894/23 Суддя (судді) першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО
26 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьмишиної О.М., секретар судового засідання Заліська Є.Я., за участі в режимі відеоконференції представників позивача Мошко М.М. та відповідача Коверзнева Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про визнання протиправними дій та визнання протиправною та скасування постанови,
Рух справи.
24.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича (далі - Відповідач 1), приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича (далі - Відповідач 2) та просить:
визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича щодо стягнення з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні АСВП № НОМЕР_1 основної винагороди у відсотковому відношенні до суми, визначеної у виконавчому листі № 750/7540/20, виданому Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021;
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича від 13.12.2022 про відкриття виконавчого провадження АСВП № НОМЕР_2 з примусового виконання постанови приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича № НОМЕР_1 від 26.01.2021.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 р. позов задоволено частково: визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича щодо стягнення з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні АСВП № НОМЕР_1 основної винагороди у відсотковому відношенні до суми, визначеної у виконавчому листі № 750/7540/20, виданому Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021. В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач-1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 26 вересня 2023 р. о 11:20 годин.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду за заявою Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича зупинено апеляційне провадження у справі №620/894/23 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №620/4633/23.
24.09.2025 Верховним Судом винесено постанову у справі №620/4633/23, з огляду на що Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем Віталієм Олександровичем заявлено клопотання про поновлення провадження у справі № 620/894/23, яке у судовому засіданні протокольною ухвалою було задоволено та поновлено провадження у справі.
Так, у цій справі переглядається рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог щодо визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича щодо стягнення з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні АСВП № НОМЕР_1 основної винагороди у відсотковому відношенні до суми, визначеної у виконавчому листі № 750/7540/20, виданому Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні, проведене в режимі відеоконференції, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини, встановлені судом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. перебував виконавчий лист № 750/7540/20, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Спектрум Ессетс» заборгованості за кредитним договором в сумі 10550,06 дол. США, що еквівалентно 281 467 грн. 16 коп. (а.с.107).
Постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № НОМЕР_1 винесено 26.01.2021 (а.с.74).
26 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 28 146 грн. 72 коп. (а.с.54).
12 серпня 2022 року між сторонами виконавчого провадження боржником ОСОБА_1 (Боржник) та ТОВ «Спектрум Ессетс» (Новий кредитор) укладено договір (далі - Договір) про врегулювання заборгованості за Кредитним договором №3605/06/11/11/304/2007/430 від 14.12.2007 (а.с.9-11).
Згідно п.4 Договору сторони домовились врегулювати заборгованість за Кредитним договором шляхом оплати боржником частини заборгованості за Кредитним договором у розмірі 95 000,00 грн. у строк до 12.08.2022 включно.
Пунктом 6 Договору передбачено, що зобов'язання боржника зі сплати заборгованості за Кредитним договором, зазначеної в п. 3 Договору, припиняються виконанням, в момент зарахування грошових коштів у розмірі, вказаному в п. 4 даного Договору, на поточний рахунок кредитора з наступним прощенням (анулюванням) залишку заборгованості за Кредитним договором, а саме:
простроченої заборгованості за основною сумою заборгованості (кредитом)-72 988 грн. 25 коп.;
простроченої заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 113 478 грн. 91 коп.
21 вересня 2022 року у зв'язку із самостійним виконанням зобов'язання боржником та частковим прощенням боргу стягувачем, ОСОБА_1 подано заяву про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.103).
23 вересня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено, що залишок не стягнутої основної винагороди приватного нотаріуса складає 13613,18 грн (а.с.106).
13 грудня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. відкрито виконавче провадження за постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. від 26.01.2021 №64292101 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця у сумі 28145,76 грн. Згідно заяви стягувача залишок боргу станом на 12.12.2022 складає 13613,18 грн (а.с.55 зворот).
13.12.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. винесено постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника (а.с.57 зворот, 58 зворот).
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною п'ятою статті 26 Закону № 1404-VIII у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частинами першою-четвертою статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга).
Відповідно до вимог частини першої статті 13 Закону 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.
За правилами пункту 1 частини першої статті 37 Закону 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Частиною першою статті 40 Закону 1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до частини третьої статті 40 Закону 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Так, після зміни правового регулювання відповідно до Закону 1404-VIII стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.
Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення.
Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
При цьому, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що статтею 27 Закону №1404-VIII урегульовано стягнення виконавчого збору, а статтею 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено право приватного виконавця на отримання винагороди.
Згідно зі статтею 31 вказаного закону за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода (частина перша).
Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової (частина друга).
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). (частина четверта).
Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина п'ята).
Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення. (частина шоста).
Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 (далі - Порядок № 643).
Відповідно до пункту 19 Порядку №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Висновки суду.
Так, системний аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави стверджувати, що постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, однак, підставою отримання приватним виконавцем основної винагороди є фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа, а сума основної винагороди визначається у відсотках до стягнутої суми.
Тобто, право на стягнення суми основної винагороди, визначеної у постанові про стягнення основної винагороди, залежить від того чи виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця.
Сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.
Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом в постанові від 03.06.2021 у справі № 640/17286/20.
Так, судом першої інстанції встановлено, а апеляційним судом не спростовано, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. перебував виконавчий лист № 750/7540/20, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Спектрум Ессетс» заборгованості за кредитним договором в сумі 10550,06 дол. США, що еквівалентно 281 467 грн. 16 коп.
Загальна сума, яка підлягала стягненню, становила 281467,16 грн.
Під час виконання цього виконавчого документа відповідачем 26.01.2021 була винесена постанова про стягнення основної винагороди у розмірі 28146,72 грн (10% від 281467,16).
Однак, 12 серпня 2022 року між сторонами виконавчого провадження боржником ОСОБА_1 (Боржник) та ТОВ «Спектрум Ессетс» (Новий кредитор) було укладено договір (далі - Договір) про врегулювання заборгованості за Кредитним договором №3605/06/11/11/304/2007/430 від 14.12.2007 (а.с.9-11).
Згідно п. 4 Договору сторони домовились врегулювати заборгованість за Кредитним договором шляхом оплати боржником частини заборгованості за Кредитним договором у розмірі 95 000 грн. 00 грн. у строк до 12.08.2022 року включно.
Отже, з урахуванням договору про врегулювання заборгованості, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що приватний виконавець Коваль В.О. має право на отримання основної винагороди у розмірі 9500 грн (10% від стягнутої суми (95000,00 грн.).
При цьому, дійсно приватним виконавцем вчинялись дії щодо примусового виконавчого листа № 750/7540/20, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021, проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, результатом таких дій стало часткове стягнення заборгованості з позивача, а саме 95000,00 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що дії приватного виконавця щодо стягнення з позивача суми в розмірі 28146,72 грн є протиправними, а сума, яка підлягає стягненню як основана винагорода виконавця, повинна становити 9500 грн.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, всі доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо протиправності дій відповідача про стягнення з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні АСВП № НОМЕР_1 основної винагороди у відсотковому відношенні до суми, визначеної у виконавчому листі № 750/7540/20, виданому Деснянським районним судом м. Чернігова 13.01.2021.
Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог позивачем не оскаржувалось.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Повний текст постанови виготовлено 26.11.2025 року.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 р.- залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про визнання протиправними дій та визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
О.М. Кузьмишина