Справа № 640/3228/22 Суддя (судді) першої інстанції: Коморний Олександр Ігорович
26 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Інновація Розвиток" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Інновація Розвиток" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП № 3382998/33494873 від 17.11.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 56 від 25.10.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП № 3379140/33494873 від 16.11.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 57 від 25.10.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 56 від 25.10.2021 року та податкову накладну № 57 від 25.10.2021 року, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Інновація Розвиток» (адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 5; код ЄДРПОУ 33494873), датою їх фактичного подання на реєстрацію 27 жовтня 2021 року.
На виконання вимог Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" справу передано до Львівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Інновація Розвиток» (код ЄДРПОУ 33494873) зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого згідно з КВЕД 68.20 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Позивач орендує нежитлове приміщення загальною площею 199,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вулиця Крутий Узвіз, 7, поверх 6, у фізичної особи на підставі договору оренди нерухомого майна від 15 липня 2020 року.
Надалі позивач передав частину зазначених приміщень у суборенду:
ТОВ «КВЕНДІ МЕДІА МЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДРПОУ 40007153) на підставі договору суборенди нерухомого майна № 07/20/1 від 15 липня 2020 року;
ТОВ «ІМПАКТ СТАДІЗ» (ЄДРПОУ 38354000) на підставі договору суборенди нерухомого майна № 07/20 від 15 липня 2020 року.
На виконання умов договорів суборенди, позивачем було виставлено рахунки на оплату суборенди за листопад 2021 року: ТОВ «КВЕНДІ МЕДІА МЕНЕДЖМЕНТ» рахунок № 40 від 19.10.2021 на суму 94 252,90 грн (з ПДВ), та ТОВ «ІМПАКТ СТАДІЗ» рахунок № 41 від 19.10.2021 на суму 62 951,66 грн (з ПДВ).
Оплата за цими рахунками була здійснена суборендарями 25 жовтня 2021 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 1360 та № 155.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України (перша подія отримання оплати), 25 жовтня 2021 року у позивача виникли податкові зобов'язання з ПДВ. На цю дату позивачем було складено:
податкову накладну № 57 на ТОВ «КВЕНДІ МЕДІА МЕНЕДЖМЕНТ» на суму ПДВ 15 708,82 грн;
податкову накладну № 56 на ТОВ «ІМПАКТ СТАДІЗ» на суму ПДВ 10 491,94 грн.
Зазначені податкові накладні були направлені на реєстрацію в ЄРПН 27 жовтня 2021 року.
28 жовтня 2021 року позивач отримав квитанції № 9321221119 (до ПН № 57) та № 9321226532 (до ПН № 56), згідно з якими реєстрацію податкових накладних було зупинено. У квитанціях зазначено: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Запропоновано надати пояснення та копії документів.
Позивач подав до ГУ ДПС у м. Києві письмові пояснення № 3 від 09.11.2021 (щодо ПН № 57) та № 4 від 10.11.2021 (щодо ПН № 56) разом з копіями документів, що підтверджують реальність господарських операцій (договори оренди та суборенди, акти приймання-передачі приміщень, рахунки на оплату, платіжні доручення, виписки з ЄДР та реєстру платників ПДВ контрагентів, форма 20-ОПП, відомості бухгалтерського обліку), що підтверджується квитанціями №2 (реєстраційний номер 9337202424) від 09.11.2021р. та №2 (реєстраційний номер 9339260330) від 10.11.2021р.
Рішеннями Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у м. Києві:
№ 3379140/33494873 від 16 листопада 2021 року відмовлено у реєстрації податкової накладної № 57 від 25.10.2021;
№ 3382998/33494873 від 17 листопада 2021 року відмовлено у реєстрації податкової накладної № 56 від 25.10.2021. Причиною відмови в обох рішеннях зазначено: «ненаданням платником податку копій первинних, розрахункових документів, договорів».
Позивач оскаржив ці рішення до комісії ДПС України з питань розгляду скарг, подавши 14 грудня 2021 року відповідні скарги разом з копіями всіх первинних документів та поясненнями, що підтверджується квитанціями №2 (реєстраційний номер 9380829698) та №2 (реєстраційний номер 9380817887) від 14.12.2021р.
Рішеннями комісії ДПС України з питань розгляду скарг:
№ 62080/33494873/2 від 30 грудня 2021 року скаргу щодо ПН № 57 залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня без змін;
№ 61985/33494873/2 від 30 грудня 2021 року скаргу щодо ПН № 56 залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня без змін. Підставою для залишення скарг без задоволення в обох рішеннях ДПС України зазначено: «ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних».
Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Пункт 201.1 статті 201 ПК України зобов'язує платника податку на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН. Пункт 201.10 статті 201 ПК України встановлює, що зареєстрована податкова накладна є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Механізм зупинення реєстрації податкових накладних та прийняття рішень про їх реєстрацію або відмову в реєстрації регулюється Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165), та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520).
Судом встановлено, що реєстрацію податкових накладних позивача було зупинено на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку № 1165), а саме: «Обсяг постачання товару/послуги зазначеного/зазначеної в податковій накладній , яка подана на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги та обсягом постачання відповідного товару/послуги».
Як вірно зауважено судом першої інстанції, цей критерій спрямований на виявлення операцій з реалізації товарів/послуг, щодо яких у платника відсутні документи, що підтверджують їх придбання або створення.
У даному випадку позивач здійснює операції з надання послуг суборенди нерухомого майна (код ДКПП 68.20). Джерелом цих послуг є право користування орендованим приміщенням. Позивач надав договір оренди приміщення у фізичної особи та договори суборенди з ТОВ «КВЕНДІ МЕДІА МЕНЕДЖМЕНТ» і ТОВ «ІМПАКТ СТАДІЗ».
Отже, застосування пункту 1 Критеріїв ризиковості до операцій з надання послуг суборенди, де «залишок придбання» має специфічний характер (формується не через придбання товару, а через виникнення права користування майном та надання послуги), потребує ретельного аналізу документів, що підтверджують право на надання таких послуг та реальність їх надання.
Після зупинення реєстрації податкових накладних позивач, відповідно до пункту 4 Порядку № 520, подав до ГУ ДПС у м. Києві письмові пояснення та копії документів для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.
Перелік наданих документів, як він описаний у позовній заяві та підтверджується квитанціями №2 про прийняття повідомлень з документами, включав договори оренди та суборенди, акти приймання-передачі приміщень, рахунки на оплату, платіжні доручення, що підтверджують оплату, виписки з ЄДР та реєстру платників ПДВ контрагентів, форму 20-ОПП, відомості бухгалтерського обліку.
Незважаючи на подання цих документів, Комісія регіонального прийняла оскаржувані рішення № 3379140/33494873 та № 3382998/33494873 про відмову у реєстрації податкових накладних, посилаючись на «ненаданням платником податку копій первинних, розрахункових документів, договорів». Аналогічну підставу було зазначено і в рішеннях ДПС України за результатами розгляду скарг позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначена відповідачем підстава для відмови у реєстрації податкових накладних не відповідає фактичним обставинам справи та є не обґрунтованою.
Оскаржувані рішення Комісії регіонального рівня та ДПС України не містять жодної конкретної вказівки на те, яких саме первинних, розрахункових документів чи договорів, на думку контролюючих органів, не було надано позивачем, або які недоліки містили надані документи, що не дозволило підтвердити інформацію у податкових накладних. Відсутній будь-який аналіз поданих позивачем документів та пояснень.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної має бути вмотивованим, містити конкретні причини відмови, чітке зазначення фактів, які не підтверджені належними документами, та посилання на конкретні документи, ненадання яких стало підставою для відмови (наприклад, постанови від 10.04.2020 у справі № 819/3379/17, від 02.04.2024 у справі № 420/15469/23, від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20).
Застосування відповідачем загальної, неконкретизованої підстави для відмови порушує вимоги обґрунтованості адміністративного акта, передбачені частиною другою статті 2 КАС України, та принцип правової визначеності. Така невизначеність позбавляє платника податків можливості зрозуміти суть претензій контролюючого органу та ефективно захистити свої права, а також ускладнює судовий контроль за законністю рішень суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач надав як суду так і податковому органу значний обсяг первинних та інших документів, які у своїй сукупності підтверджують реальність господарських операцій з надання послуг суборенди нерухомого майна ТОВ «КВЕНДІ МЕДІА МЕНЕДЖМЕНТ» та ТОВ «ІМПАКТ СТАДІЗ».
Надані договори оренди та суборенди, акти приймання-передачі приміщень, рахунки на оплату, платіжні доручення про отримання оплати за послуги суборенди, виписки з ЄДР та реєстру платників ПДВ контрагентів, відомості бухгалтерського обліку, форма 20-ОПП, що свідчить про наявність у позивача орендованих об'єктів нерухомості, є належними первинними та іншими документами, що відображають суть та зміст господарських операцій.
Ці документи дозволяють ідентифікувати предмет операції (надання послуг суборенди конкретних приміщень), її сторони, вартість та факт оплати. Відповідачі у своїх відзивах не спростували факту надання цих документів позивачем та не навели конкретних зауважень до їх змісту чи форми, які б свідчили про їх неналежність чи недостатність для підтвердження операцій.
Натомість, податковий орган обмежився загальними твердженнями про ненадання позивачем документів та про те, що надані документи не підтверджують реальність операцій, не конкретизувавши, яких саме документів не вистачило та чому надані документи не підтверджують реальність операцій.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень. Відповідачі не надали суду доказів, які б підтверджували обґрунтованість їхніх висновків про недостатність наданих позивачем документів або про нереальність господарських операцій.
Суд також звертає увагу на те, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, хоч і посилалися на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, містили лише загальну пропозицію надати пояснення та документи, без конкретизації, які саме документи чи інформація викликали сумніви у контролюючого органу або яких документів не вистачало для підтвердження відповідності цьому критерію, особливо враховуючи специфіку операцій з надання послуг суборенди.
Така неконкретизована вимога ускладнює для платника податків можливість надати саме ті документи, які б усунули сумніви контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суд першої інстанції, що рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у м. Києві № 3379140/33494873 від 16 листопада 2021 року та №3382998/33494873 від 17 листопада 2021 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 57 та № 56 від 25 жовтня 2021 року є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вони є невмотивованими, не містять конкретних підстав для відмови, прийняті без належного дослідження та оцінки наданих позивачем документів, що підтверджують реальність господарських операцій, та ґрунтуються на формальній, не підтвердженій фактичними обставинами підставі.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством податкову накладну, суд зазначає наступне.
Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
В даному випадку, зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх отримання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством податкову накладну датою її фактичного подання на реєстрацію.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Інновація Розвиток" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя А. Б. Парінов
Суддя В. Ю. Ключкович
(Повний текст постанови складено 26.11.2025)