01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Горобцова Я.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.
26 листопада 2025 року Справа № 640/19838/22
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування червня 2016, квітня 2017, вересня 2017, лютого 2018 як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 15.06.2016 по 28.02.2018 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.06.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 70108,77 гривень з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.04.2019 включно у фіксованій величині 4110,07 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4110,07 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 14.04.2019 включно в сумі 55285,56 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неправильного нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.06.2016 по 14.04.2019;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.06.2016 по 28.02.2018 включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), за період з 01.03.2018 по 14.04.2019 включно з урахуванням березня 2018 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, з урахування раніше виплачених сум.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині- відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення в частині задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовими місяцями) військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року.
Також суд визнав необґрунтованим посилання Відповідача у відзиві на пропуск позивачем строку звернення до суду, а також про те, що вказаний у цій справі предмет позову вже був предметом судового розгляду у іншій справі та посилання на пропуск строку звернення до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зазначення чіткої грошової суми індексації грошового забезпечення, суд зазначив, що здійснення розрахунку суми індексації належить до компетенції відповідача як роботодавця.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач та Відповідач подали апеляційні скарги.
Позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на відсутність дискреційних повноважень Відповідача щодо визначення базового місяця, розрахунку судом розміру індексації різниці. Крім того, стверджував про наявність права на отримання індексації-різниці та необхідність визначення судом у рішенні суми індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 також наполягає на відсутності у Відповідача дискреційних повноважень щодо також зазначає відповідні розрахунки розміру індексації - різниці.
Крім того, Апелянт також посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постановах по справах №№ 200/16532/21, 200/11548/21, 420/11410/23, 620/7282/22, 420/2653/24, та стверджує про їх неврахування судом першої інстанції.
З цих та інших підстав Позивач вважає, що судом при вирішенні цієї справи було неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цієї справи в цілому.
Відповідач у апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю, стверджуючи про неправомірність відхилення судом першої інстанції його доводів про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Також Відповідач наполягає на тому, що саме з січня 2016 року починається обчислення індексу споживчих цін, оскільки п. 1 Постанови 1013 було передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів працівників установ, закладів та організацій.
Водночас представник військової частини зазначає, що ?? посадові оклади військовослужбовцям були встановлені Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року № 1294 та були незмінні до набрання чинності 01.03.2018 року Постановою № 704.
Крім того, Відповідач відзначає, що Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 15.06.2016 по 14.02.2020 року, а тому збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, яке сталося у січні 2008 року жодним чином не може впливати на індексацію його грошового забезпечення, оскільки є порушенням ст. 58 Конституції України.
З цих та інших підстав Відповідач вважає, що судом при вирішенні цієї справи було неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цієї справи в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025, 30.04.2025 та від 29.05.2025 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу Позивача у таку скаргу залишити без задоволення,зазначаючи, зокрема, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить зазначених вище висновків про необхідність Позивачу звертатись до суду з новим позовом, про неможливість встановити різницю грошового забезпечення Позивача за лютий та березень 2018 року, на які посилається ОСОБА_1 .
Разом з тим, представник військової частини стверджує, що частина доводів Позивача стосуються позовних вимог, які були задоволені судом першої інстанції та зводиться до цитування позицій Верховного Суду по інших справах та не містить жодного посилання на норми матеріального та/або процесуального права, які порушив або неправильно застосував суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення по справі, як і не містить посилання на те, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі.
У строк, встановлений судом, відзив Позивача на апеляційну скаргу Відповідача не надходив.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 у Військової частини НОМЕР_1 було витребувано: контррозрахунок суми індексації грошового забезпечення за період з 15.06.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008р., а також контррозрахунок суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.04.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4110,07 грн.
На виконання зазначеної ухвали суду Відповідачем надано витребувані судом контррозрахунки.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 15.06.2016 проходив військову службу в Збройних Силах України.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.04.2019 № 94 Позивача звільнено у запас за п.п. «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з посвідченням НОМЕР_2 від 04.04.2017 Позивач є учасником бойових дій.
12.02.2020 Позивач через представника звернувся до військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за весь час проходження військової служби.
Листом військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2020 № 19/1771 Позивача повідомлено про те, що фінансовий ресурс в 2016 та 2018 роках не дозволяв провести індексацію. При цьому, законодавством не передбачено механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди.
Позивач вважаючи відмову у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 15.06.2016 по 14.04.2019 включно протиправною, звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі № 640/16524/20 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.06.2016 по 14.04.2019 включно.
На виконання вказаного рішення Відповідачем 08.10.2022 Позивачу було нараховано та виплачено суму індексації у розмірі 328,77 грн, що підтверджується банківською випискою.
Проте, згідно з витягу з роздавальних відомостей військової частини НОМЕР_1 на виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.06.2016 по 14.04.2019, розрахунок індексації Позивачу за період з 15.06.2016 по 14.04.2019 здійснено без зазначення базового місяця.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закону № 1282-ХІІ), Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 1 Закону № 2011-ХІІ закріплено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: грошовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з частиною другою статті 6 цього ж Закону, Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У свою чергу схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008.
У подальшому після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та набрав чинності 20.07.2018.
Пункт 2 розділу І Порядку № 260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
На підставі наказу Міністерства оборони України від 01.06.2020 №180 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.
Цей наказ набрав чинності 30.06.2020. Відтоді, пунктом 2 розділу І Порядку № 260 установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку № 260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
У статті 1 Закону №1282-ХІІ законодавець навів визначення таких понять:
- індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
- індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
- поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Перелік об'єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
До таких об'єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
Межі індексації, визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.
У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року.
Тож з 01.01.2016 за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У статті 9 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078.
Положення вказаного Порядку визначають норми аналогічні тим, що закріплені Законом № 1282-ХІІ та наведені судом вище.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходівгромадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 4 Порядку № 1078 установлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.
Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду № 141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду № 1013 від 9 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду № 1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду № 1013 від 9 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду № 1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду № 1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду № 141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду № 1013 від 9 грудня 2015 року.
У цій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 року у зв'язку із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 77 від 11.02.2016 року; до 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 установлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
При цьому, звільнення особи з військової служби жодним чином не скасовує її права на отримання відповідних виплат, що не були нею одержані під час проходження служби за незалежних обставин.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).
Разом з тим, з аналізу вищенаведених правових норм, зокрема приписів Постанов №№ 1294, 704 та Порядку № 1078, убачається, що якщо останнє підвищення окладу за посадою до березня 2018 року відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовця має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Тож, колегія суддів зазначає про помилковість доводів Відповідача про те, що для розрахунку індексації грошового забезпечення Позивача у період по 28.02.2018 як базовий місяць для нарахування індексації необхідно враховувати січень 2016 року, оскільки в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців були незмінними, а тому заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відтак, оскільки посадовий оклад не змінювався, та обставина, що Позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 починаючи з 15.06.2016 не спростовує правильність висновків суду першої інстанції в цій частині.
Доводи Відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування та виплати Позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року колегія суддів до уваги не приймає з підстав, наведених вище.
Посилання Апелянта на те, що Постановою № 1013 фактично визначено підвищення з грудня 2015 року грошових доходів населення жодним чином не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а навпаки - вказують на фрагментарне та неправильне тлумачення Апелянтом приписів чинного законодавства.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує доводи Позивача про відсутність у Відповідача дискреційних повноважень в частині визначення базового місяця, оскільки дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Так, з 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
За змістом пояснюючої записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку з цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників. Зокрема визначено, що з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Отже, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу до березня 2018 року був січень 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013) є січень 2008 року та відповідно березень 2018 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення січня 2008 року як базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення Позивача у період з 15.06.2016 по 28.02.2018.
Водночас, апеляційний суд відзначає, що поточна індексація у зазначений вище період з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, Відповідачем не розраховувалася, і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які Позивач має право та які Відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
У доданому до позовної заяви розрахунку, складеного представником позивача, сума індексації грошового забезпечення за період з 15.06.2016 по 28.02.2018 становить 70108,77 грн з урахуванням вже виплаченої за цей період індексації. Такий розрахунок відповідає контррозрахунку Відповідача (здійснений без урахування вже виплачених сум). А тому, колегія уддів вважає правильним Суд вважає правильним розрахунок індексації грошового забезпечення Позивача за період з 15.06.2016 по 28.02.2018, долучений до позовної заяви /т.1 а.с. 18/.
Отже, за період з 15.06.2016 по 28.02.2018, Відповідачу належить виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі: 70108,77 грн.
Оскільки застосований судом першої інстанцій спонукаючий спосіб захисту порушеного права має усічений вплив і не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів Позивача від порушень з боку відповідача, виправити цей недолік слід шляхом зміни оскаржених судових рішень.
Далі, щодо «фіксованої» суми індексації, яка також становить предмет спірних правовідносин у цій справі, слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін застосовувався у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду № 1013 від 09.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 фактично йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Водночас системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
При цьому, з огляду на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, а також з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Тому, колегія суддів приймає до уваги та вважає обґрунтованими відповідні доводи Апелянта.
З урахуванням того, що 01.03.2018 набрала чинності постанова КМУ № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу Позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації його грошового забезпечення.
Тому в березні 2018 року як місяці підвищення доходу Відповідачу належало вирішити питання, чи має Позивач право на отримання суми індексації-різниці.
Втім, як убачається з матеріалів справи, Відповідач не нараховував і не виплачував Позивачу вказаний вид індексації за період з 01.03.2018 по 14.04.2019.
Разом з тим, суд першої інстанції частково задовольняючи позов, не перевірив обґрунтованість нарахованих Позивачем сум індексації, не розрахував їх і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які Позивач має право та які Відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила, що в березні 2018 року розмір грошового забезпечення Позивача в сукупності було підвищено на 353,08 грн (7439,21 у березні 2018 року - 7086,13 у лютому 2018 року). Тобто ця сума є розміром підвищення доходу Позивача в березні 2018 року.
Оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3 %, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Отже розмір підвищення доходу Позивача не перевищував суму можливої індексації, а був меншим за таку суму на 4110,07 ( 4463,15 - 353,08 ) грн.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що Відповідачем порушено право Позивача на отримання індексації-різниці його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.04.2019 включно.
Отже, наведені позовні вимоги та похідні від них вимоги щодо зобов'язання Відповідача нарахувати і виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.04.2019 включно підлягають задоволенню у фіксованій величині з розрахунку 4110,07 грн на місяць.
Період з 01.03.2018 по 14.04.2019 охоплює 1 рік 1 місяць 14 днів, тож до нарахування й виплати належала індексація-різниця у загальній сумі: 55348,91 грн за формулою: (4110,07 грн х 13 місяців) + (4110,07/30= 137,0; 137,0 х 14= 1918 грн).
Факт невиплати Позивачу вказаної індексації грошового забезпечення свідчить про допущення Відповідачем протиправної бездіяльності.
У позовній заяві ОСОБА_1 просив суд стягнути з Відповідача індексацію у сумі: 55285, 56 грн, втім враховуючи викладений вище розрахунок, до виплати підлягає 55348,91 грн. Водночас, контррозрахунок, наданий Відповідачем не є коректним, оскільки у ньому враховано лише поточну індексацію.
Зважаючи на повноту судового розгляду й наявність вихідних даних для необхідних обчислень, беручи до уваги відсутність у відповідача дискреційних повноважень в цьому питанні, на переконання Суду, у цій частині оскаржені судові рішення слід скасувати й ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що заявлений Позивачем спосіб захисту шляхом стягнення коштів наразі є передчасним, оскільки зазначені вище суми індексації Позивачу не були нараховані. А тому, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково шляхом забов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь Позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.04.2019 включно в сумі 55348,91 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Аналізуючи всі доводи Апелянта, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таки чином, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 підлягаючи задоволенню частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року - скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати в цій справі перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення під час нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.06.2016 по 28.02.2018 включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.06.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 70108,77 (сімдесят тисяч сто вісім гривень та сімдесят сім копійок) гривень з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.04.2019 включно у фіксованій величині 4110,07 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4110,07 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 14.04.2019 включно в сумі 55348,91 (п'ятдесят п'ять тисяч триста сорок вісім гривень та дев'яносто одна копійка) гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 26 листопада 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев