П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5172/24
Категорія:113070200 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:09.12.2024р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВОКЗАЛ" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі) про визнання протиправною та скасування постанови,
У травні 2024 року товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВОКЗАЛ" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, АРК Крим та м. Севастополі №ПШ029547 від 23 травня 2024 року відносно позивача про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-III) автобус - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно. Транспортний засіб який використовував позивач, а саме: Opel VIVARO, має 9 місць, включаючи місцем водія відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_1 . Позивач використовував не автобус, а внутрішнє перевезення пасажирів таксі.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що він в повній мірі виконав свій обов'язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи та не допустив порушень процедури притягнення до відповідальності.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року позовну заяву ТОВ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВОКЗАЛ" - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ029547 від 23 квітня 2024 року.
Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВОКЗАЛ" суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн
В апеляційній скарзі Державної служби України з безпеки на транспорті ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляду даної справи не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв'язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу.
Ліцензія, договір із замовником послуги є тими документами, наявність яких під час здійснення заходів державного контролю є предметом перевірки щодо дотримання вимог законодавства автомобільними перевізниками, які надають послуги з перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.
Також, апелянт зазначає, що відповідальність у вигляді адміністративно - господарського штрафу передбачена саме за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВОКЗАЛ" є юридичною особою, видами економічної діяльності за КВЕД якої є зокрема 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт.
Як вбачається з Реєстру виданих та анульованих ліцензій ТОВ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВОКЗАЛ" 08 грудня 2023 року наказом №780 видано ліцензію на внутрішні перевезення пасажирів автобусами та на внутрішні перевезення пасажирів на таксі.
Відповідно до договору №1 від 01 січня 2024 року ТОВ "Південні - Автостанції" передає ТОВ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВОКЗАЛ" шосту та восьму платформи на автостанції "Південна" за адресою місто Миколаїв, проспект Богоявленський 8/7 для висадки та посадки пасажирів.
Старшими державними інспекторами ВДН(К) в Миколаївській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт №АР015629 від 21 березня 2024 року, щодо транспортного засобу автомобіль марка OPEL VIVARO.
Під час перевірки виявлені порушення відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III - перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону №2344-III, а саме у водія відсутня копія договору із замовником послуги.
На підставі акту №АР015629 від 21 березня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 23.04.2024 року прийнято постанову №ПШ029547, відповідно до якої враховуючи, що ТОВ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВОКЗАЛ" допущено порушення вимог ст.39 Закону №2344-III, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону №2344-III, постановлено стягнути з нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт отримання позивачем вказаного повідомлення. При цьому суд зазначає, що Порядком чітко передбачено надсилання повідомлення про розгляд справи суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Крім того суд вказує, що саме лише надсилання повідомлення про розгляд справи не свідчить про сповіщення відповідної особи про розгляд справи. Єдиним належним доказом сповіщення особи про розгляд справи може бути лише рекомендоване повідомлення про вручення, або особисте отримання особою такого повідомлення. Отже, відповідачем не було дотримано приписів Порядку №1567 та Інструкції №254 щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило позивача законного права бути присутнім під час розгляду справи.
Зважаючи на те, що позивач не отримував ліцензії на здійснення перевезень пасажирів легковим автомобільним транспортом, а натомість має ліцензію на здійснення перевезення пасажирів таксі, виходячи з наявних матеріалів справи у позивача не було обов'язку пред'являти до перевірки договору із замовником послуги, оскільки для такого виду перевезень пасажирів договір не укладається та його пред'явлення не вимагається.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що посадовими особами відповідача протиправно встановлено порушення позивачем вимог Закону №2344-III.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку проведення рейдових перевірок, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України №2344-III "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до ч.12 ст. 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу ч.7 ст. 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Приписами ч.14 ст. 6 Закону №2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до п.2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
За приписами п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до абз.1, 2 п.5 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених ст.ст. 39 і 48 Закону, документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з п.п.20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Абзацом 2 п.27 Порядку №1567 передбачено, що за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
За правилами ч.1 ст.39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Абзацом 3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.ст. 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із винесенням відповідачем оскаржуваної постанови про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу за перевезення пасажирів автомобілем таксі за відсутності документів перевізника, визначених у ст.39 Закону№2344-III, а саме: копії договору із замовником послуг.
Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначають Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року №1184) (далі - Правила №176), які є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
Порядок перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення врегульовано розділом IV Правил №176, п.86 якого передбачено, що автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник, які здійснюють перевезення пасажирів та їх багажу на таксі (далі - послуги таксі), повинен дотримуватися вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів.
З матеріалів справ, а саме зі змісту Акту №АР015629 вбачається, що позивачем як автомобільним перевізником 21 березня 2024 року здійснювалось перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення.
Згідно з ч.7 ст. 39 Закону№2344-III документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.
Однак, позивач зазначає, що він здійснював перевезення пасажирів на таксі.
Відповідно до ч.5 ст.9 Закону№2344-III документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ст.1 Закону№2344-III, таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Відповідно до ч. 1, 13, 14 ст. 35 Закону№2344-III послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
Послуги з перевезення на таксі надаються громадянам у порядку черги на стоянках таксі та на шляху прямування, а також на замовлення (звичайне, термінове, нічне) усне, письмове чи за телефоном.
Послуги з перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення можуть надаватися тільки за попередньою домовленістю із замовником послуг і не можуть надаватися на стоянках таксі та на шляху прямування автомобіля громадянам, з якими не було попередньої домовленості про послугу.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що позивач здійснював перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення та ні з акту перевірки, ні з оскаржуваної постанови не вбачається, з яких мотивів контролюючий орган дійшов такого висновку.
Апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що з Реєстру виданих та анульованих ліцензій ТОВ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВОКЗАЛ" 08 грудня 2023 року наказом №780 видано ліцензію на внутрішні перевезення пасажирів автобусами та на внутрішні перевезення пасажирів на таксі.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону№2344-III ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт, зокрема надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення.
Відтак, зважаючи на те, що позивач не отримував ліцензії на здійснення перевезень пасажирів легковим автомобільним транспортом, а натомість має ліцензію на здійснення перевезення пасажирів таксі, виходячи з наявних матеріалів справи у позивача не було обов'язку пред'являти до перевірки договору із замовником послуги, оскільки для такого виду перевезень пасажирів договір не укладається та його пред'явлення не вимагається.
Подібна правова позиція щодо обов'язку органу Укртрансбезпеки надати належні, достатні та беззаперечні докази на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки особа, яку притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, надавала послуги саме з перевезення пасажирів на замовлення викладена Верховним Судом у постановах від 14 грудня 2023 року у справі №240/6269/23, від 12 червня 2024 року у справі №140/2050/22, від 02 жовтня 2025 року у справі 140/14255/23.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посадовими особами відповідача протиправно встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
За таких обставин, колегія судді вважає вірним висновок суду першої про задоволення позовних вимог ТОВ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВОКЗАЛ".
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 26 вересня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.