П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/32679/24
Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,
повний текст судового рішення
складено 26.08.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення №104750007715 від 21.03.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 з 12.03.2024 дострокову пенсію за віком, відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що в призначенні пенсії відмовлено, так як дружина позивача, ОСОБА_2 , вже отримує пенсію по інвалідності. Позивач вважає, що вказана відмова є протиправною та підлягає скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 позов задоволено частково наступним чином:
Визнано протиправним та скасовано рішення №104750007715 від 21.03.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 з 12.03.2024 року дострокову пенсію за віком, відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зокрема, апелянт зазначає, що аналізуючи положення п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавець чітко визначив коло осіб, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком, а саме:
- жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку;
- матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення шестирічного віку.
Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що обов'язковою умовою є той факт, що саме матір'ю виховувались особи з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення шестирічного віку.
За результатами розгляду заяви позивача 21.03.2024 прийнято рішення №104750007715 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п.3 ч. 2 ст. 115 Закону №1058, у зв'язку з відсутністю підстави для призначення пенсії (далі - рішення про відмову).
Підстава відмови - мати ОСОБА_3 , яка є дружиною Позивача вже отримує пенсію по інвалідності, скориставшись правом на отримання дострокової пенсії, батькові особи з інвалідністю з дитинства, підстав для призначення пенсії за віком немає.
Тобто, відносно ОСОБА_3 вже використано право на призначення дострокової пенсії за віком його матір'ю. І той факт, що вона одночасно набуває право на призначення пенсії за віком, від якої відмовляється не створює законодавчих підстав для призначення дострокової пенсії за віком на умовах п.3 ч.1 ст.115 Закону №1058 для Позивача.
Отже, рішення про відмову винесене з дотриманням норм діючого законодавства та скасуванню не підлягає, дії Головного управління є законними.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 17 листопада 1991 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, про що вказано у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_1 . (а.с. 10)
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 (а.с. 9, 82)
Судом встановлено, що відповідно до висновку №161 про час настання інвалідності від 14 листопада 2023 року ОСОБА_3 визнано інвалідом ІІІ групи (з дитинства). (а.с. 11,56)
Також, судом встановлено, що 01 травня 2023 року довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №1103015 ОСОБА_2 встановлено інвалідність ІІ групи (загальне захворювання). (а.с. 15)
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності (2 грн., загальне захворювання). (а.с. 16)
01 січня 2024 року ОСОБА_2 (дружина позивача) звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якій просила призначити пенсію її чоловіку, ОСОБА_1 , як батьку дитини інваліда ОСОБА_3 , так як вона отримує пенсію по інвалідності, та відмовляється від права оформлення пенсії по віку мати дитини інваліда. (а.с. 17)
Судом встановлено, що 12 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якій просив призначити пенсію з 04.10.2023 року, використовуючи документи із звернення від 01.01.2024 року №2. (а.с. 65)
21 березня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №104750007715 про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з тим, що мати ОСОБА_2 вже отримує пенсію по інвалідності, скориставшись правом на отримання дострокової пенсії, а тому батькові особи з інвалідністю з дитинства, підстав для призначення пенсії за віком немає. (а.с. 19)
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком як батькові дитини з інвалідністю, оскільки дружиною позивача не було використано можливості призначення пенсії за віком з підстав виховання нею до шестирічного віку особи з інвалідністю з дитинства.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-ІV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч.1 ст.10 вказаного Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 26 Закону 1058-IV встановлено умови призначення пенсії за віком. Зокрема, за загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу, визначеного у даній статті.
При цьому, пунктом 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають: жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.
Аналізуючи вищенаведені положення п.3 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV можна дійти висновку, що дострокова пенсія за віком призначається одному з батьків за вибором матері у випадку досягнення встановленого віку та наявності відповідного страхового стажу.
Відповідно до висновку №161 про час настання інвалідності від 14 листопада 2023 року ОСОБА_3 (син позивача) визнано інвалідом ІІІ групи (інвалід з дитинства). (а.с. 11, 56)
З матеріалів справи вбачається, що на дату звернення позивача із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вік позивача складав 55 років та страховий стаж становив 34 роки 3 місяці 9 днів, що не заперечується відповідачами, та на що є посилання в оскаржуваному рішенні.
01 січня 2024 року ОСОБА_2 (дружина позивача) звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якій просила призначити пенсію її чоловіку, ОСОБА_1 , як батьку дитини інваліда ОСОБА_3 , так як вона отримує пенсію по інвалідності, та відмовляється від права оформлення пенсії по віку мати дитини інваліда. (а.с. 17)
Верховним Судом України в постанові від 12 листопада 2013 року по справі №21-373а13 зроблено правовий висновок, за яким абзацом п'ятим пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено спеціальне суб'єктивне право батька (за вибором матері), як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації матір'ю свого права на призначення дострокової пенсії за віком, передбаченого іншими нормами законодавства, якщо вона скористалася своїм правом і відмовилася від пенсії, передбаченою абзацом четвертим пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
Таким чином, з аналізу наведених норм права слідує, що матері надається право вибору особи, яка буде одержувати дострокову пенсію за віком: вона сама або батько дітей.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії стала та обставина, що дружина позивача (мати дитини) отримує пенсію по інвалідності.
Отже, дружині позивача, матері дитини з інвалідністю з дитинства, призначено пенсію раніше встановленого пенсійного віку, за інших підстав ніж ті, які визначені пунктом 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що своє право на отримання пенсії із підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, мати дитини з інвалідністю з дитинства не використала, надавши письмову згоду на призначення пенсії з цих підстав своєму чоловікові батькові дитини з інвалідністю, який здійснював її виховання.
Абзацом 2 пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV визначено спеціальне суб'єктивне право батька, як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації матір'ю свого права на призначення дострокової пенсії за віком, передбаченого іншими нормами законодавства.
А тому, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком як батькові дитини з інвалідністю, оскільки дружиною позивача не було використано можливості призначення пенсії за віком з підстав виховання нею до шестирічного віку особи з інвалідністю з дитинства.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія