П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11679/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Джабурія О.В.,
- Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У травні 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо обмеження з 01.07.2022року та з 01.12.2022 року перерахованої його пенсії максимальним розміром 20.270,00 грн. і 20.930,00 грн. відповідно.
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату його пенсії з 01.07.2022 року та з 01.12.2022 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року, яке набрало законної сили 27.07.2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у вигляді обмеження з 01.07.2022 року та з 01.12.2022 року перерахованої пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром 20270 грн. та 20930 грн., відповідно. Зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2022 року та з 01.12.2022 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року за заявою позивача змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №420/11679/23 в частині зобов'язання вчинити певні дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суми доплати до пенсії за період з 01.07.2022 року у розмірі 40430,88 грн.
14 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду 26.03.2023 року по справі №420/11679/23 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2023 року у справі №420/11679/23 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2023 року у справі №420/11679/23 залишено в силі.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву щодо перегляду за нововиявленими обставинами в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.05.2025 ОСОБА_1 скасовано інвалідність з 23.10.2019, у зв'язку із чим Головним управлінням припинено виплату пенсії з 01.11.2019 та здійснено перерахунок заборгованості по рішенню суду. Наведені обставини апелянт вважає нововиявленими та такими, що є підставою для ухвалення нового рішення з урахуванням рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.05.2025 року.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні пунктів 1,4 частини другої статті 361 КАС України в контексті встановлених у судових рішеннях обставин справи.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Так, частиною 1 статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відтак, нововиявлені обставини-це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі № 640/19240/21, поряд з іншим зазначав, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини-це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Водночас, істотне значення для справи мають обставини, які пов'язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об'єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази.
Верховний Суд у постанові від 16.03.2021 у справі № 802/1462/16-а вказав, що перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Поряд з цим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2019 у справі №855/268/19, від 28.10.2020 у справі №200/11289/19-а та від 12.11.2020 у справі №804/2223/17.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21.01.2021 у справі № 826/13811/16, а також від 26.10.2023 у справі № 283/424/22.
Повертаючись до матеріалів даної справи, наявність нововиявлених обставин, що істотно впливають на вирішення даного адміністративного спору заявник обґрунтовував тим, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 12.05.2025 ОСОБА_1 скасовано інвалідність з 23.10.2019.
Виходячи із наведених вище законодавчих приписів, критеріїв, з яких суд повинен виходити при оцінці заявлених учасником справи обставин як нововиявлених, висновків Верховного Суду та змісту заяви відповідача, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України в контексті встановлених у судовому рішенні рішеннях обставин справи. Наведені у заяві мотиви фактично свідчать про намір заявника долучити до матеріалів справи нові докази, яких на час вирішення спору судом не існувало, що не свідчить про наявність нововиявлених обставин у розумінні КАС України.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: Н.В. Вербицька