справа №991/12233/25
провадження №2-з/991/41/25
Іменем України
«27» листопада 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого: Шкодіна Я.В.,
суддів: Задорожної Л.І., Крикливої Т.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Лемішко Марини Володимирівни в інтересах держави про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
До Вищого антикорупційного суду надійшла заява Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_1 про забезпечення майбутнього позову до ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів на суму 3 355 423,99 грн.
Обставини, якими обґрунтована заява.
Заява обґрунтована тим, що САП опрацьовано матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про результати здійснення моніторингу способу життя судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_2. Так, НАЗК порушено перед САП питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів, набутих суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_2 , і їх стягнення в дохід держави, у зв'язку з чим прокурорами вжито заходів щодо збору відповідних доказів, за результатами чого виявлено факт набуття ОСОБА_2 у власність необґрунтованих активів, а саме: автомобіля марки MERCEDES-BENZ G350 2013 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 2 031 000 грн (далі - Актив №1; набуття 06 вересня 2022 року); частини активу - 87,94 % транспортного засобу RENAULT ZOE, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 , загальною вартістю 431 564,21 грн, в розмірі вартості частини активу - 87,94% у сумі 379 521,57 грн (далі - Актив №2; набуття 20 грудня 2023 року); грошових коштів, що перебували на його банківських рахунках у сумі 944 902,42 грн (далі - Актив №3; набуття у 2022-2023 роках) шляхом внесення готівкових коштів через термінали, поповнення або переказу коштів іншими фізичними особами без наявності правомірних підстав для їх отримання. Як зазначає прокурор в позові, дії з набуття у власність перерахованих вище активів, які є предметом позову, вчинялись ОСОБА_2 прямо та особисто, а отже в даному випадку має місце прямий спосіб набуття ОСОБА_2 вказаних активів, можливість набуття яких викликає обґрунтовані сумніви, у тому числі з огляду на отримані ним законні доходи та здійснені витрати. При цьому, факту спільного проживання з будь-якою особою з 2020 року відповідачем не задекларовано, тож доходи інших осіб, окрім відповідача, до розрахунків обґрунтованості набутих ним впродовж 2022-2023 років активів не приймались.
Водночас, враховуючи той факт, що на даний час автомобілі, вартість (частина вартості) яких може бути стягнуто за наслідком розгляду судом позову, вже відчужені ОСОБА_2 на користь третіх осіб, а здійснити арешт грошових коштів, що перебували на банківських рахунках ОСОБА_2 впродовж 2022-2023 років, не є можливим, забезпечення позову, за твердженням прокурора, може бути здійснено шляхом накладення арешту на інше нерухоме майно, зокрема: нежитлові приміщення з № 1 по № 7, загальною площею: 57 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в РРП 302103980389, які ОСОБА_2 набув у власність на підставі договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2021 року і власником яких є дотепер; нежитлове приміщення, загальною площею 35 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РРП 409125232109, яке ОСОБА_2 набув у власність на підставі договору купівлі-продажу від 20 вересня 2016 року і власником якого є дотепер. Загальна вартість вказаних об'єктів нерухомості складає 3 216 333,3 грн, що не перевищує суму предмета позовних вимог (ціну позову), а отже, є співмірною із розміром таких позовних вимог, тоді як накладення судом арешту на рухоме майно та інше речове право відповідача не здатне забезпечити позовні вимоги прокурора.
Прокурор зазначає, що у випадку задоволення судом позову про визнання частини активів необґрунтованими та стягнення в дохід держави їх вартості, виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 стане неможливим. Виконати рішення за рахунок інших активів також може бути складно, оскільки, передбачаючи можливість прийняття судом негативного для відповідача рішення, він може відчужити належні йому активи. При цьому, прокурор акцентує увагу на тому, що таке накладення арешту суттєво не вплине на права відповідача, оскільки останній матиме можливість використовувати майно протягом дії заходів забезпечення позову.
Щодо розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення відповідачів.
У своїй заяві прокурор також порушила питання про її розгляд без повідомлення відповідача, посилаючись на те, що він упродовж тривалого часу є особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, добре обізнаний з вимогами антикорупційного законодавства, у зв'язку з чим передбачає наслідки визнання активів необґрунтованими, тож у разі його обізнаності про дату і час розгляду заяви про забезпечення позову, він, з метою збереження активів, може вжити заходів щодо їх відчуження на користь інших осіб, що може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову.
Частина 5 ст. 153 ЦПК України надає право суду прийняти рішення про розгляд заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.
Оцінивши доводи прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що ним у достатньому обсязі наведено дані стосовно того, що повідомлення відповідача про розгляд заяви про забезпечення позову може поставити під загрозу ефективність забезпечення позову, оскільки останній, з метою збереження активів, може у короткий строк вжити заходів з їх відчуження на користь інших осіб, з огляду на що судом прийнято рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення особи, яка може набути статус учасника справи - відповідача: ОСОБА_2 .
Позиція учасників у судовому засіданні.
Прокурор Лемішко М.В. звернулася до суду із заявою про проведення судового засідання за її відсутності, посилаючись на зайнятість у іншій справі, розгляд якої був призначений раніше. Заяву про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів ОСОБА_2 та їх стягнення в дохід держави підтримує і просить задовольнити.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову за відсутності прокурора без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка суду.
З матеріалів заяви, на дані яких посилається прокурор, указом Президента України від 14 лютого 2011 року №209/2011 ОСОБА_2 призначено на посаду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області строком на 5 років та на підставі наказу від 09 березня 2011 року № 28-К зараховано до штату цього суду. Наказом від 18 вересня 2019 року № 8-К його виключено зі штату суду у зв'язку зі звільненням з посади судді на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 07 лютого 2019 року №374/0/15-19, листа Вищої ради правосуддя від 22 серпня 2019 року №31362/0/9-19 та листа Ради суддів України від 03 вересня 2019 року №9рс-809/19-вих. Однак, рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі №9901/99/19 визнано протиправним та скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 07 лютого 2019 року №374/0/15-19 та наказом Голови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 січня 2022 року №1-к знову зараховано до штату цього суду. Отже, з 07 лютого 2019 року по 06 січня 2022 року ОСОБА_2 не перебував на посаді судді Києво-Святошинського районного суду Київської області і знову почав обіймати таку посаду з 06 січня 2022 року дотепер. Тобто, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Зі змісту заяви, ОСОБА_2 , будучи особою, уповноваженими на виконання функцій держави, у 2022-2023 роках набув у власність активи, що є необґрунтованими з огляду на сумніви в законності їх набуття, враховуючи отримані ним законні доходи та здійснені витрати.
Колегія суддів, не надаючи оцінку доведеності тверджень про незаконне набуття активів, яке може бути здійснене під час розгляду позовної заяви по суті, на даному етапі лише констатує належність суб'єкта, до якого може бути пред'явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Як вбачається зі змісту заяви та долучених до неї матеріалів, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ), 06 вересня 2022 року Територіальним сервісним центр Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві здійснено перереєстрацію на нового власника - ОСОБА_2 легкового автомобіля MERCEDES-BENZ G 350 TD 2013 р.в. (номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 ) за договором купівлі-продажу №6200/22/023755 від 03 вересня 2022 року про придбання зазначеного автомобіля у ОСОБА_3 за 10 000 грн, відомості про що відображені ОСОБА_2 у його щорічній (виправленій) декларації за 2022 рік (подана 31 січня 2024 року). За твердженням прокурора, існують підстави вважати, що зазначена вартість автомобіля (10 000 грн) є значно заниженою. Так, відповідно до наданих ОСОБА_2 пояснень НАЗК, усі набуті ним транспортні засоби, придбані за цінами, визначеними продавцями, з урахуванням технічного стану транспортних засобів (їх складників), пошкодження та розукомплектованості, року випуску і значного пробігу. Втім, висновок експертного дослідження від 06 вересня 2022 року №11/8046/20826, проведений Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України на підставі заяви ОСОБА_2 у день придбання автомобіля, не містить даних щодо його розукомплектування або пошкодження на момент придбання. З відповіді Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ), наданої на запит НАЗК, мінімальна ринкова вартості легкового автомобіля MERCEDES-BENZ G 350 TD, 2013 року випуску, номер кузова: НОМЕР_5 , станом на 06 вересня 2022 року складала 2 172 200 грн. Крім того, за даними консультації ПП «Ажіо.» від 05 листопада 2025 року№ 36/25-144-1 (оцінювач Клименко В.О. ), мінімальна вартість зазначеного транспортного засобу станом на 06 вересня 2022 складає 2 031 000 грн. При цьому, на спеціалізованому вебсайті з продажу транспортних засобів AutoRia наявна інформація про розміщене 15 березня 2023 року оголошення з продажу транспортного засобу MERCEDES-BENZ G 350 TD, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , відповідно до якого вартість продажу автомобіля становила 59 999 дол. США (еквівалент 2 194 079,43 грн) станом на дату розміщення оголошення. З огляду на наведене, позивачем для розрахунку береться оцінка вартості майна, надана ПП «Ажіо.», як найнижча серед інших належно обґрунтованих. Отже, за твердженням прокурора, ОСОБА_2 набув у власність автомобіль вартістю 2 031 000 грн.
Крім того, згідно з відомостями ЄДРТЗ, 20 грудня 2023 року Територіальним сервісним центр Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві здійснено перереєстрацію на нового власника - ОСОБА_2 легкового автомобіля RENAULT ZOE, 2017 року випуску, номер кузова: НОМЕР_4 , за договором купівлі-продажу від 08 листопада 2023 року №4680/23/003198 про придбання зазначеного автомобіля у ОСОБА_5 за 5 000 грн, відомості про що відображені ОСОБА_2 у його щорічній (виправленій) декларації за 2023 рік (подана 28 лютого 2024 року). Втім, відповідно до наданої на запит НАЗК інформації КНДІСЕ від 25 жовтня 2024 року, мінімальна ринкова вартість цього автомобіля станом на 20 грудня 2023 складала 775 160,00 грн. Водночас, на спеціалізованому вебсайті з продажу транспортних засобів «AutoRia» 04 листопада 2023 року розміщено оголошення про його продаж за ціною 11 900 дол. США (еквівалент 431 564,21 грн). Відтак, прокурором під час розрахунків прийнято до уваги вартість вказаного автомобіля, зазначену у відповідному оголошенні на інтернет-ресурсі «Auto.Ria.com». Отже, за твердженням прокурора, ОСОБА_2 набув у власність автомобіль вартістю 431 564,21 грн.
Що стосується грошових коштів, то, як зазначено в заяві та підтверджується деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у такій декларації ОСОБА_2 за 2019 рік (подана 31 травня 2020 року), виправленій декларації за 2020 рік (подана 28 січня 2024 року), виправленій декларації за 2021 рік (подана 31 січня 2024 року) відсутня інформація про наявність станом на 31 грудня 2019, 2020 та 2021 років грошових активів чи коштів, позичених третім особам. Прокурором проаналізовано дані з виписки про рух грошових коштів по відкритих в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_2 розрахункових рахунках № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року, за результатами чого встановлено, що у період 2022-2023 років, окрім законних доходів, джерелом походження коштів на рахунках ОСОБА_2 стали перекази коштів від третіх осіб, в т.ч. через термінали, а також внесення готівкових коштів іншими фізичними особами на банківський рахунок ОСОБА_2 на загальну суму 944 902,42 грн. Отже, за твердженням прокурора, ОСОБА_2 набув у власність грошові кошти, що перебували на його банківських рахунках, у тому числі кошти у сумі 944 902,42 грн.
Вказуючи на сумніви, що виникають стосовно можливості набуття активів за рахунок законних доходів, прокурор посилається на неспівмірність доходів і витрат відповідача як способу життя впродовж 2019-2023 років, що детально проаналізовано та висвітлено у поданій заяві. Зокрема, серед іншого, прокурор посилається на те, що, з урахуванням, в т.ч. даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також руху грошових коштів по розрахунковому рахунку ОСОБА_2 , сукупний розмір його доходів (за вирахуванням податків) у 2022 році склав 770 630,25 грн, а дохід за період з 01 січня 2022 року по вересень 2022 року включно (станом на дату набуття Активу 1) становив 536 929,32 грн. При цьому, у декларації за 2021 рік відсутні відомості про заощаджені на кінець звітного періоду кошти. Згідно з випискою про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку ОСОБА_2 за період 2019 року 2022 року, виявляється, що загальна сума надходжень грошових коштів впродовж 2022 року на рахунок склала 1 154 733,06 грн, а загальна сума витрат по картці склала 1 080 823,11 грн, готівкою знято 97 400,00 грн. Згідно з цією ж випискою, за період з 01 січня 2022 року по 06 вересня 2022 року (дату набуття Активу 1) включно, сума надходжень грошових коштів на рахунок склала 687 473,09 грн, загальний розмір витрат по картці склав 688 534, 96 грн, готівкою знято 59 400,00 грн. Згідно з даними ЄДРТЗ, 30 квітня 2022 року ОСОБА_2 продав за 20 000 грн належний йому автомобіль MITSUBISHI ECLIPSE, номер кузова: НОМЕР_9 . Аналізом руху коштів відповідача за 2022 рік, грошових переказів з рахунків ОСОБА_2 на адресу попередньої власниці транспортного засобу (Активу 1), не встановлено. Отже, за твердженням прокурора, станом на момент придбання автомобіля 06 вересня 2022 року, розмір витрат на життя відповідача перевищив рівень його доходів із законних джерел - різниця між цими показниками складає 151 605,64 грн. Таким чином, станом на 06 вересня 2022 року в розпорядженні ОСОБА_2 не могло бути коштів на придбання вказаного авто. Отже, на переконання прокурора, автомобіль MERCEDES-BENZ G 350 TD, 2013 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , вартістю 2 031 000,00 грн є необґрунтованим активом в розумінні положень ч. 2 ст. 290 ЦПК України, а його вартість підлягає стягненню з відповідача.
Згідно із даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та виписки про рух грошових коштів по банківській картці, загальна сума доходів відповідача за період з вересня по грудень 2022 року склала 287 112,43 грн, а загальна сума витрат по банківському рахунку за період з 07 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно склала 392 288,15 грн, готівкою за цей період знято 38 000,00 грн. Таким чином, прокурор припускає, що максимальний розмір грошових коштів, які станом на кінець 2022 року міг заощадити відповідач, складала 38 000 грн.
Згідно з даними даних ЄДРТЗ, 10 серпня 2023 року, відповідач продав належний йому автомобіль MERCEDES-BENZ G 350 TD, 2013 р.в., номер кузова: НОМЕР_2 ОСОБА_6 за 1 000 000 грн. З використанням, в т.ч. даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також руху грошових коштів по розрахунковому рахунку ОСОБА_2 встановлено, що сукупний розмір отриманих законних доходів відповідача у 2023 році склав 2 188 327,31 грн (за вирахуванням податків). При цьому, у декларації за 2022 рік відсутні відомості про заощаджені на кінець звітного періоду кошти. За умови допущення можливості заощадження з доходів 2022 року 38 000,00 грн, прокурор припускає, що максимальний загальний розмір грошових коштів, отриманий із законних доходів відповідача впродовж 2023 року, враховуючи можливі заощадження із 2022 року, складав 2 226 327,31 грн. Згідно з даними ЄДРТЗ, відповідачем впродовж 2023 року придбано наступні автомобілі: ГАЗ 2410, 1990 р.в., за 35 000 грн; MERCEDES-BENZ G 500, 2013 р.в., номер кузова: НОМЕР_10 за 529 200 грн; RENAULT ZOE, 2017 р.в., НОМЕР_4 за 5 000 грн. Сукупний розмір витрат по всім рахункам відповідача за період з 01 січня 2023 року по 20 грудня 2023 року склав 1 849 309,65 грн. Відповідно, різниця між розміром законних доходів відповідача і максимально можливих заощаджень з попереднього року та здійснених ним витрат на життя за вказаний період складала 377 017,66 грн. Як стверджує прокурор, якщо поєднати наведену різницю коштів та отриману готівку у вказаному періоді у сумі 394 950,28 грн, виходить, що 771 967,94 грн - це розмір коштів, на які відповідачем могли бути придбані 3 автівки впродовж 2023 року. При цьому, загальна вартість транспортних засобів складає 1 151 489,51 грн (згідно обрахунків ціни). Таким чином, різницю між вартістю набутих відповідачем впродовж 2023 року транспортних засобів та його законними доходами (за вирахунком здійснених ним витрат на життя) складають 379 521,57 грн. Оскільки транспортний засіб RENAULT ZOE, 2017 року випуску, номер кузова: НОМЕР_4 , придбавався відповідачем впродовж дослідженого періоду 2023 року останнім за часом, позивач просить суд визнати частину вартості даного автомобіля в розмірі 379 521,57 грн, що становить 87,94% від його вартості, необґрунтованим активом у відповідності до положень ч. 2 ст. 290 ЦПК України.
Крім того, прокурор вказує на те, що необґрунтованість набуття ОСОБА_2 . Активу № 3 пояснюється відсутністю достатніх правових підстав для набуття ним вказаного активу у виді грошових коштів на загальну суму 944 902,42 грн, оскільки джерела походження таких сум коштів не відображені в деклараціях за 2022-2023 роки, поданих ОСОБА_2 до НАЗК, а також відомості про такі доходи не містить Державний реєстр фізичних осіб - платників податків за вказаний період. Відтак, грошові кошти, що знаходились на розрахункових рахунках ОСОБА_2 , відкритих в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 , в загальній сумі 944 902,42 грн, за твердженням прокурора, є необґрунтованим активом у відповідності до положень ч. 2 ст. 290 ЦПК України.
При цьому, колегія суддів враховує також наведені в заяві відомості стосовно того, що на даний час автомобілі, вартість (частина вартості) яких може бути стягнуто за наслідком розгляду судом позову, вже відчужені ОСОБА_2 на користь третіх осіб (згідно даних ЄДРТЗ автомобіль марки MERCEDES-BENZ G350 2013 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 ОСОБА_2 продано 10 серпня 2023 року; автомобіль RENAULT ZOE, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 ОСОБА_2 продано 16 травня 2024 року), а здійснити арешт грошових коштів, що перебували на банківських рахунках ОСОБА_2 впродовж 2022-2023 років не є можливим, у зв'язку з чим забезпечення позову може бути здійснено шляхом накладення арешту на інше нерухоме майно, зокрема: нежитлові приміщення з № 1 по № 7, загальною площею: 57 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в РРП 302103980389, які ОСОБА_2 набув у власність 07 жовтня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2021 року і власником яких є дотепер; нежитлове приміщення, загальною площею 35 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РРП 409125232109, яке ОСОБА_2 набув у власність 20 вересня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу від 20 вересня 2016 року і власником якого є дотепер.
Так, згідно із довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 24 листопада 2025 року - нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57 кв.м, оціночна вартість об'єкта оцінки складає 3 114 728,30 грн. Згідно із довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 24 листопада 2025 року - нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 35 кв.м від 24 листопада 2025 року, оціночна вартість об'єкта оцінки складає 77 865,18 грн. Як зазначає прокурор, оскільки вартість останнього з наведених об'єктів нерухомості є незначно нижчою за відповідну вартість даного об'єкта, задекларовану відповідачем у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, з метою забезпечення його майнових інтересів та об'єктивної оцінки співмірності заходів забезпечення позову та розміру позовних вимог прокурора, для розрахунків у цій заяві про забезпечення позову використовується вища оцінка вартості, а саме: 101 605 грн. Загальна вартість об'єктів нерухомості, на які пропонується накласти арешт з метою забезпечення позову, складає 3 216 333,3 грн, що не перевищує суму предмета позовних вимог (ціну позову), а отже, на думку прокурора, є співмірною із розміром позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 292 ЦПК України, у разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов'язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на інші активи відповідача, які відповідають вартості майна, що є предметом майбутнього позову у цій справі.
Викладені вище обставини, на переконання суду, дають можливість вважати, що вартість вказаних у заяві активів, які, як зазначає прокурор, відповідають предмету майбутньої позовної вимоги (ціна позову, про забезпечення якого просить заявник, становить 3 355 423,99 грн), може бути стягнуто в дохід держави, тому є правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Також колегія суддів враховує, що прокурором наведені достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви у зв'язку з ризиками відчуження об'єктів рухомого і нерухомого майна. Отже, колегія суддів погоджується з тим, що виконати рішення може бути складно, оскільки, передбачаючи можливість прийняття судом негативного для відповідача рішення, він може вжити заходів до відчуження свого майна.
Також колегія суддів зазначає, що вид забезпечення, питання про який ставиться прокурором у заяві, не спричинить порушення прав свобод та інтересів будь-яких осіб, оскільки прокурором не ставиться питання про позбавлення права відповідача чи інших осіб користуватися майном.
Тобто, заява про забезпечення позову відповідає положенням ЦПК України, при цьому колегія суддів звертає увагу, що питання щодо обґрунтованості викладених у ній доводів вирішуватиметься за результатом розгляду справи, відповідно до вимог ст. 291 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Однак, в даному випадку суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення, оскільки власники не обмежуються у праві користування майном, а тому відсутні будь-які збитки, пов'язані із забезпеченням позову.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що на праві власності належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 , а саме:
-нежитлові приміщення з №1 по №7, загальною площею: 57 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в РРП 302103980389;
-нежитлове приміщення, загальною площею 35 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РРП 409125232109.
Арешт накладається без заборони користування майном.
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику та направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.
Роз'яснити, що, згідно зі ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Повний текст складено 27 листопада 2025 року.
Головуючий Я. Шкодін
Судді Л. Задорожна
Т. Криклива