Справа № 524/12149/21 Номер провадження 22-ц/814/3919/25Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
26 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б.., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання: Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Бідюк Яни Володимирівни поданої в інтересах ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 липня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У грудні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 09.02.2010 року у розмірі 64577,12 грн та судові витрати 2270,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 26.01.2010 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг (далі-Договір), що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Вказує, що Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Разом з тим, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов Договору у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 02.12.2021 року має заборгованість у розмірі 64577 грн 12 коп., яка складається із заборгованість за тілом кредиту.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15 липня 2025 року позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09 лютого 2010 року у розмірі - 64 577 грн. 12 коп. та витрати на оплату судового збору в у розмірі 2270 грн.
З вказаним рішенням суду не погодилася ОСОБА_2 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 липня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, застосувавши до вказаних правовідносин позовну давність. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим, та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема вказує, що позов банку подано до суду після спливу строку позовної давності про застосування якої вона подавала заяву. Посилається на те, що останнє зарахування переказу на карту було проведено 08.11.2018 року з позовом до суду 17 грудня 2021 року, отже позивачем пропущено строк позовної давності. Крім того вважає, що суд першої інстанцїі дійшов необгрунтованого та помилкового висновку про те, що між сторонами було досягнуто угоди з усіх істотних умов договору.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 09 лютого 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір, згідно якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 7000 гривень на картковий рахунок з кінцевим терміном повернення 2 роки, що відповідає строку зазначену в заяві про надання кредиту (а.с.49-50 т.1), кредитний ліміт в подальшому змінювався, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с.47 т.1) .
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам?яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, з якими вона згодна (а.с.49 т.1).
Банк виконав свої зобов'язання перед ОСОБА_2 надавши останній кредитні кошти у вигляді кредитного ліміту в сумі, строки та на умовах, передбачених договором на платіжні картки.Ф акт отримання кредитних коштів ОСОБА_2 підтверджується випискою за картковим рахунком (а.с. 33-46 т.1).
Відповідач ОСОБА_2 в терміни, встановлені договором, свої зобов'язання не виконувала.
У позовній заяві позивач зазначав, що у зв?язку з порушеннями зобов?язань за кредитним договором № б/н від 09 лютого 2010 року відповідач ОСОБА_2 станом на 02 грудня 2021 року має заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі 64 577 грн. 12 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредит.
Задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 порушила грошові зобов?язання за кредитним договором б/н від 09.02.2010 року, що призвело до настання правових наслідків, встановлених договором та законом. Тому суд дійшов висновку що з відповідача ОСОБА_2 на користь банку підлягає стягненню заборгованість у розмірі 64577 грн. 12 коп.
Проте, з таким висновком суду, колегія суддів повністю погодитись не може, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та порушують норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Так, з наданих матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами укладено шляхом підписання ОСОБА_2 . Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно зі змістом якої остання погодилася, що вказана Заява разом із Пам?яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг.
В Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, підписаній ОСОБА_2 узгоджено строк кредитування, розмір кредитного ліміту, умови щодо погодження відсоткової ставки за користування кредитними коштами.
Разом з тим, позичальником ОСОБА_2 08.02.2010 підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна GOLD» згідно якої остання своїм підписом засвідчила ознайомлення та згоду з умовами використання даного типу кредитної картки, а саме про отримання кредиту з видачею кредитної картки у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування ним за базовою ставкою 2,5% в місяць, та визначенням строку внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним з визначенням їх розміру (включаючи плату за використання кредитних коштів в звітному періоді) в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, зі сплатою пені за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі, який розраховується за наступною формулою: ПЕНЯ = пеня 1+ пеня 2, де пеня1 = базова відсоткова ставка по договору /30 нараховується на кожен день прострочення кредиту, пеня 2=1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності заборгованості по кредиту або відсоткам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше, штрафів у розмірі 500,00 грн +5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів комісій (а.с. 50 т.1).
Згідно з ч.ч. 1,2 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.
Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.
Таким чином, вимоги банку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за тілом кредиту 64577 грн. 12 коп. є обгрунтованими.
Заперечуючи проти позову, представник відповідач подала до суду письмову заяву, в якій вказувала на те, що позивач звернувся до суду з даним позовом зі спливом строку позовної давності встановленого ст.257 ЦК України, у зв?язку з чим прохала застосувати до даних правовідносин строк позовної давності. Вказувала на те, що вона заперечує проти розрахунку заборгованості наданого банком, так як він зроблений на підставі Умов та Правил надання банківських послуг, проте вона ці Правила не погоджувала, не підписувала та не ознайомлювалася з ними. Зазначила, що останній платіж по погашенню заборгованостіза здійснений 08.11.2018 року, банк звернувся з позовом до суду 08 грудня 2021 року, отже позивачем пропущено строк позовної давності, яка спливла 08.11.2021 року.
Надаючи оцінку вказаним доводам суд апеляційної інстанції виходе з наступного.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені) законом встановлена спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦК України). А за зобов?язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п?ята цієї статті). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Як вбачається з Анкети-заяви від 26.01.2010 року та довідки Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна GOLD» 08.02.2010 року, сторонами узгоджено строк кредитування 2 роки.
Зважаючи на вказане, що саме з 09.02.2012 року розпочався для позивача перебіг строку позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав, та відповідно тривав до 09.02.2015 року. Банк звернувся з позовом до суду 08 грудня 2021 року, отже позивачем пропущено строк позовної давності, яка спливла 09.02.2015 року.
Доводи позивача з якими погодився суд першої інстанції, про пролонгацію строку кредитування, не відповідають умовам, які були узгодженні сторонами та не підтвердженні належними і достатніми доказами.
Відповідно висновки суду щодо застосування норм цивільного законодавства, якими врегульовано питання змісту, перебігу та наслідків пропуску строку позовної давності, не відповідають нормам закону, а тому підлягають виправленню шляхом постановлення нового рішення суду по суті заявлених вимог.
Отже, в даному випадку підлягають застосуванню наслідки пропуску позивачем строку позовної давності до вимог щодо стягнення з відповідача тіла кредиту та процентів за кредитом нарахованих в межах строку виконання зобов?язання по його поверненню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги адвоката Бідюк Я.В. поданої в інтересах ОСОБА_1 та необхідності скасування рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 липня 2025 року, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у звязку із пропуском строків позовної давності.
Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
При подачі апеляційної скарги до суду відповідачем ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 3405 грн. Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено, тому з позивачаАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3405,00 грн.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу адвоката Бідюк Я.В. поданої в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 липня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3405 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 26.11.2025 року.
Головуючий суддя : ______________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ___________________ О.І. Обідіна __________________ С.Б.Бутенко